Постанова 4811 № 466/178/24

Справа № 466/178/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І. Провадження № 33/811/1048/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., при секретарі Уліцькій Л.Я. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Кунціва П.Р., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого-адвоката Пухира П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Пухира П.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,- закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 22.12.2023 року о 06.30 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Opel Insignia», номерний знак НОМЕР_1 , у м. Львові по вул. Липинського, 29В, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Honda Clаrity», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушивши вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Пухир П.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року, постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винною. Зазначає, що оскаржувана постанова отримана 25.03.2024 засобами електронного зв`язку, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є необґрунтованою, не відповідає матеріалам справи. Зазначає, що судом при прийняті рішення було взято до уваги виключно покази ОСОБА_1 та її представника. Заперечення та письмові пояснення ОСОБА_2 не було оцінені судом належним чином. Судом при прийнятті рішення враховано висновок експерта, який було замовлено стороною ОСОБА_1 такий базувався виключно на протоколі ДТП та особистих поясненням ОСОБА_1 . Суд не перевіряв відповідність наданих пояснень та наданого висновку фактичним обставинам ДТП та іншим матеріалам справи. Вважає, що висновок є неналежним доказом, оскільки експертиза не була призначена судом, не було попереджено експерта про кримінальну відповідальність, експерту судом не було поставлено та погоджено вичерпний перелік питань необхідних для проведення об`єктивного експертного дослідження, та експерту не було надано необхідні для проведення експертизи вихідних даних та пояснення щодо обставин справи та обставин ДТП. Апелянт наголошує, що перевищення швидкості ОСОБА_1 та її неуважність до зміни дорожньої ситуації на дорозі спричинили ДТП. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Кунців П.Р. апеляційну скаргу заперечили, просив постанову судді першої інстанції залишити без змін. Потерпілий ОСОБА_2 , адвокат Пухир П.В., як брали участь в розгляді справи в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до статті 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всупереч покликань в апеляційній скарзі, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та правомірно, прийняв рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Так, закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, судом було повно та об`єктивно досліджено докази, що містяться в матеріалах справи, а також заслухано пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №565780 від 22.12.2023 схему місця ДТП, місце зіткнення та розміщення транспортних засобів. Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №567580 від 22.12.2023 ОСОБА_1 22.12.2023 року о 06.30 год. гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Львові по вул. Липинського, 29В, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Honda Clаrity», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , як це зазначено у протоколі серії ААД №567580 про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять. Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Судом першої інстанції правильно встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується факт порушення ОСОБА_1 п. 12.1, п.13.1 ПДР. Крім того апеляційним судом було призначено автотехнічну, судово-трасологічну експертизу та згідно з висновком експерта №3021-Е від 15.04.2025 при наявних в матеріалах справи даних покази водія автомобіля «Honda Clarity», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 щодо обставин ДТП є технічно не спроможними. З технічної точки зору, покази водія автомобіля «Opel Insignia», номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 немає підстав вважати технічно не спроможними. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Opel Insignia», ОСОБА_1 повинна була, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 (у частині значення терміну «небезпека для руху»); 12.3 ПДР у відповідності до яких вказана водій повинна була із моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу. Виходячи із того, що водій автомобіля «Opel Insignia», ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути настання даної ДТП, то з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які перебували в причинному зв`язку з фактом даної ДТП. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Honda Clarity», ОСОБА_2 , у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «крайнє положення на проїзній частині»), 9.2 (підпункт «б»); 9.4; 10.1, 10.4 та 10.7 (підпункт ґ) ПДР не повинен був виконувати маневр розвороту в межах пішохідного переходу. Якщо ж розглядати дії водія ОСОБА_2 після не виконання вимог п.п. 10.7 (підпункт ґ) ПДР, то у такій дорожній ситуації, у відповідності до вище вказаних вимог ПДР вказаний водій виконуючи маневр розвороту не із відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині повинен був увімкнути лівий світловий покажчик повороту не менш як за 50- 100 м та повинен був дати дорогу зустрічним та попутним транспортним засобам і лише тоді виконувати маневр розвороту ліворуч. При наявних в матеріалах справи даних дії водія автомобіля «Honda Clarity», ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «крайнє положення на проїзній частині»); 10.1, 10.4 та 10.7 (підпункт ґ) ПДР. При наявних в матеріалах справи даних, водій автомобіля «Opel Insignia», ОСОБА_1 не мала технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути настання даної ДТП. При наявних в матеріалах справи даних водій автомобіля «Honda Clarity» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути настання даної ДТП і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «крайнє положення на проїзній частині»), 9.2 (підпункт «б»); 9.4; 10.1, 10.4 та 10.7 (підпункт ґ) ПДР України. При наявних в матеріалах справи даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія автомобіля «Honda Clarity», ОСОБА_2 вимогам п.п. 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «крайнє положення на проїзній частині»); 10.1, 10.4 та 10.7 (підпункт г) ПДР України та вказані невідповідності перебувають у причинному зв`язку з фактом даної ДТП; Відтак, суддя місцевого суду дослідивши матеріали справи вірно встановив, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушення п.12.1 п.13.1 Правил дорожнього руху, вина ОСОБА_1 не доведена зібраними по справі доказами, а відтак у діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Враховуючи викладене, з огляду на обставини дорожньо-транспортної пригоди, із правильністю цього висновку погоджується і суддя апеляційного суду. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було встановлено всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а обставини, які суд встановив не відповідають дійсності та не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені в матеріалах справи докази. По справі всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставини при яких сталася дана дорожня пригода. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено в апеляційній скарзі, не встановлено. Доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року, яку вважає законною та обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: поновити адвокату Пухиру П.В. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року, якою закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Пухира П.В. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Урдюк Т.М.