LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд348/818/24

від 16.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 348/818/24 Провадження № 33/4808/723/24 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Солодовніков Р. С. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,- в с т а н о в и в : Суддею суду першої інстанції встановлено, що 01.04.2024 року в 15 год. 05 хв. в с. Добротів по вул. Українській водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем марки « JEEP PATRIOT» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнилася в безпечності здійснюючого маневру повороту ліворуч на вул.Грушевського скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутньому напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому водій порушила п.10.1 Правил дорожнього руху України. Постановою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави, а також стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий розмір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60(шістдесят) коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та безпідставною, а тому просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо неї. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що під час здійснення повороту ліворуч нею було дотримано всіх вимог ПДР, у тому числі щодо безпечності свого маневру. Перед початком вона увімкнула поворот ліворуч, переконалася, що позаду автомобіль марки Мерседес знаходиться на відстані 200 метрів та розпочала поворот. Під час здійснення маневру, на лівому краю смуги вона відчула удар автомобіля марки Мерседес у задні ліві двері свого автомобіля, згодом по передніх дверях, а тоді авто під керуванням ОСОБА_2 поїхало по обочині уздовж дороги і зупинилося у паркані. Із висновками суду, що неочікуваний маневр обгону, виконаний водієм т.з. Мерседес під керуванням ОСОБА_2 , не спростовує зазначених висновків суду, оскільки така обстановка не надала їй, як водію жодних переваг у русі або можливості не виконувати вимог ПДР, не погоджується, оскільки як вбачається зі схеми ДТП, вона здійснювала маневр повороту на перехресті, на якому згідно п. 14.6 п.п. «а» ПДР обгін заборонено. Вважає, що із місця зіткнення автомобілів, позначеного на схемі наслідків ДТП, спостерігається, що водій автомобіля Мерседес почав свій маневр обгону і тим самим допустив зіткнення із автомобілем ОСОБА_1 на смузі зустрічного руху. Стверджує, що механічні ушкодження двох автомобілів та розташування самих автомобілів свідчать про те, що в момент удару, автомобіль під її керуванням, був майже під прямим кутом до вулиці куди ОСОБА_1 мала намір повернути, а під таким кутом у неї не було технічної можливості побачити маневр обгону автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 . Вважає, що працівниками поліції не було надано належних та допустових доказів, які підтверджують, що дорожньо-транспортна пригода 01.04.2024 р. відбулася в результаті порушення нею п. 10.1 ПДР України, а тому вважає, що це є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, внаслідок відсутності належного доказу винуватості особи. В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник адвокат Куций О.С., потерпілий ОСОБА_2 не з`явилися, однак подали заяви про розгляд даного провадження без їхньої участі. Апеляційний суд враховує, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та потерпілого. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 . Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №585649 від 01.04.2024 року слідує, що ОСОБА_1 01.04.2024 року о 15.05 годин с.Добротів по вул.Українській, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки « JEEP PATRIOT» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнилася в безпечності здійснюючого маневру повороту ліворуч на вул.Грушевського, скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому водій порушила п.10.1 Правил дорожнього руху України,за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП Надвірнянського РВП ГУНП сержантом поліції Кіселюком І.В., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Правопорушниці були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в суді Надвірнянському районному суді, про що свідчить її власноручний підпис. ОСОБА_1 у протоколі власноручно написала, що пояснення по суті порушення надасть на окремому аркуші. Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, про що свідчить власноручний підпис правопорушниці. Про зміст протоколу ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом, порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України та при зміні напрямку руху не впевнилася в безпечності повороту ліворуч внаслідок чого вчинила зіткнення з іншим транспортним засобом. Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.04.2024 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної події вбачається, що вона сталася за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем MERCEDES-BENZ C180, номерний знак НОМЕР_2 , та транспортного засобу JEEP PATRIOT, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . На вказаній схемі зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди на узбіччі дороги, відстань між якими становить 3.9. Дані схеми місця дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються із поясненнями, які надали її учасники стосовно послідовності подій, які призвели до відповідних наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів, механізму дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у виді пошкодження автомобілів. Зокрема, зі змісту переліку видимих зовнішніх пошкоджень транспортних засобів та даних схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось саме під час виконання ОСОБА_1 повороту ліворуч. Так, зі змісту пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції 01.04.2024 року (а.с. 4) вбачається, що вона 01.04.2024 року близько 15 год. в с. Добротів керувала своїм транспортним засобом марки JEEP д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Незалежності та ввімкнула лівий поворот, здійснювала поворот із вулиці Незалежності на вулицю Грушевського та під час цього маневру зліва в неї в`їхав т/з марки MERCEDES д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , чим пошкодив її транспортний засіб. До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.5), відповідно до яких 01.04.2024 року він керував своїм т/з марки MERCEDES д.н.з. НОМЕР_2 рухався в с. Добротів по вул. Незалежності, близько 15 год. та перед ним з`явився автомобіль марки JEEP д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався повільно, тому віг прийняв рішення його обігнати та ввімкнув лівий покажчик повороту за 50 м. до переднього т/з, він почав маневр обгону та побачив, що т/з Джип здійснює маневр повороту ліворуч та водій Джип ввімкнула покажчик повороту під час виконання повороту. З метою уникнення зіткнення він прийняв рішення звернути різко вліво та почав пригальмовувати та не зміг відвернути зіткнення. Згідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Досліджені судом першої інстанції докази були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав її винною у вчиненні правопорушення та безпідставно не прийняв до уваги її свідчення щодо обставин вчинення ДТП. Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляції про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає, що доводи про те, що ОСОБА_1 повністю виконала вимоги п.10.1 ПДР України, переконалась у безпечності повороту ліворуч та не мала можливості встановити, що автомобіль марки «MERCEDES» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку під керуванням подія ОСОБА_2 здійснює обгін, є неспроможними з технічної точки зору та повністю спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах провадження. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість правильно оцінити дорожньо-транспортну обстановку та встановити, що виконання повороту ліворуч призведе до зіткнення із транспортним засобом, який здійснює обгін автомобіля під її керуванням, не переконалась в безпечності маневру поворот ліворуч та почала його виконувати, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби. Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 та не надає оцінки діям водія ОСОБА_2 щодо правомірності здійснення обгону та порушення ним Правил дорожнього руху України, оскільки така правова оцінка може бути надана тільки в межах відповідного провадження за обвинуваченням у вчиненні правопорушення. Апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 01.04.2024 року в 15 год. 05 хв. в с. Добротів по вул. Українській, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки « JEEP PATRIOT» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнилася в безпечності здійснюючого маневру повороту ліворуч на вул.Грушевського та скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутньому напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому водій порушила п.10.1 Правил дорожнього руху України. Так, відповідно до пункту 10.1 ПДР України, водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортної пригодою, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, повинна була перед початком зміни напрямку руху переконається, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КуПАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2024 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»