Постанова Миколаївський апеляційний суд № 485/38/21

17.08.21 33/812/285/21 Єдиний унікальний номер судової справи 485/38/21 Номер провадження 33/812/285/21 Головуючий у місцевому суді: Кучерявенко С.С. Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання - Цуркан І.І., за участю: особи, відносно якої провадження у справі закрито, ОСОБА_1 та його захисника - Вендель О.М., потерпілого ОСОБА_2 та його захисника - Руденка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Руденка Віталія Валерійовича на постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року, якою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, працюючого в Приватному акціонерному товаристві «Веселиніський завод СЗМ», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, ВСТАНОВИВ: Як убачається з постанови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №117737, згідно з яким 09 січня 2021 року о 14.00 годині, на автодорозі Т1508 «Калинівка-Снігурівка-Березнегувате» 45 км + 900 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки і моделі ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на село Новопетрівка при виконанні обгону, не впевнився в безпечності маневру, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції вчинив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки і моделі MERCEDES-BENZ VITO 108 D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.12.1,13.1,14.6 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.124 КУпАП, порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 - Руденко В.В. оскаржив його шляхом подачі апеляційної скарги, в якій просив скасувати постанову районного суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що виразилися у неповноті судового розгляду. Зазначено, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки дослідженим доказам, формально та вибірково аргументовано неналежність та допустимість наданих доказів. Звернуто увагу на те, що у мотивувальній частині постанови суду безпідставно вказано на відсутність доказів, які б доводили порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху. На думку захисника, проаналізувавши свідчення ОСОБА_1 можна дійти висновку, що він сам визнав свою вину у порушені вимог п.2.3 «б» ПДР України (був не уважним), п.10.1 ПДР України (не переконався у безпеці свого маневру), п.12.1 ПДР України (не обрав безпечну швидкість руху), 14.6 ПДР України (здійснив заборонений обгін на перехресті), та пересік дорожню розмітку 1.1 ПДР України. Захисник вважає, що в матеріалах даної справи достатньо доказів на підтвердження того, що вказана ДТП сталася саме з вини ОСОБА_1 , який в порушення ПДР здійснював обгін транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 на перехресті. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому, диспозиція ст.124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.п.12.1, 13.1 та 14.6 ПДР України. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.п.12.1, 13.1 та 14.6 ПДР України, які зазначені в протоколі працівником поліції. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР України єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами. Так, пунктом 2.3 «б» ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Згідно з пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. У п.14.6 ПДР України зазначено, що обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд; д) у тунелях; е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого). На думку суду, висновок суду першої інстанції про відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, оскільки не доведено вчинення ОСОБА_1 дій, що порушують п.п.12.1, 13.1 та 14.6 ПДР України не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За положеннями вказаної статті, протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Закриваючи провадження у справі районний суд вважав, що матеріали справи не містять доказів які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.12.1, п.13.1. та п.14.6 ПДР України. Зокрема судом вказано на те, що матеріали не містять доказів того, що ДТП сталася внаслідок здійснення маневру обгону ОСОБА_1 саме не перехресті. Апеляційний суд вважає вищевказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №117737, водій ОСОБА_1 09 січня 2021 року о 14.00 годині, на автодорозі Т1508 «Калинівка-Снігурівка-Березнегувате» 45 км + 900 м керуючи транспортним засобом - автомобілем марки і моделі ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч в сторону села Новопетрівка при виконанні обгону, не впевнився в безпечності маневру, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, вчинив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки і моделі MERCEDES-BENZ VITO 108 D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п.12.1,13.1,14.6 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.124 КУпАП, порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Такі обставини підтверджуються: даними схеми місця ДТП, де зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП та зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній, сліди гальмування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також зафіксовано кінцеве положення транспортних засобів після зіткнення; поясненнями учасників ДТП, зокрема і поясненнями ОСОБА_1 , який пояснював, що саме зіткнення відбулось на перехресті, під час повороту ліворуч водія ОСОБА_2 в напрямку села Новопетрівка. Вказане також узгоджується із протоколом огляду місця ДТП від 09 січня 2021 року, в якому зазначено, що місцем ДТП є траса, поворот в сторону с. Новопетрівка. У схемі місця ДТП відомостей щодо механічних пошкоджень транспортних засобів не зазначено, проте, з пояснень учасників ДТП у суді першої інстанції вбачається, що автомобілі внаслідок цього ДТП отримали механічні пошкодження. Зазначене також підтверджується фотоматеріалами, що містяться у матеріалах справи. Зазначені у схемі місця ДТП дані узгоджуються із даними, відображеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та наявними у матеріалах справи фотознімками. Окрім того, з фотознімків, наявних у справі та довідки Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 12 березня 2021 року убачається наявність встановлених дорожніх знаків, у тому числі дорожній знак 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою», який безпосередньо інформує водіїв про наближення до перехрестя (протилежного матеріали справи не містять). До того ж, відповідно до інформації, зазначеній в листі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 22 квітня 2021 року, роботи щодо зміни дорожніх знаків та дорожньої розмітки протягом строку з 09 січня 2021 року та 20 березня 2021 року не проводились. Крім того, за наслідками вказаної ДТП складено також протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №117707 відносно ОСОБА_2 з підстав порушення ним вимог п.10.4 ПДР України Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 травня 2021 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаною постановою також встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася на перехресті, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Отже, місце зіткнення транспортних засобів відповідно до п.1.10 ПДР України є перехрестям, що підтверджується наведеними вище письмовими доказами. При цьому, посилання ОСОБА_1 на те, що у транспортному засобі - автомобілі марки і моделі MERCEDES-BENZ VITO 108 D, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 не працював покажчик повороту слід визнати неспроможними, оскільки цю обставину, за встановлених обставин щодо дій водія ОСОБА_2 , не можна визнати такою, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, оскільки здійснення обгону на перехресті заборонено п.14.6 «а» ПДР України. До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення негативного наслідку. Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Разом з тим, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257,279,280 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Отже, апеляційний суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і не надає правову оцінку діям іншим учасників дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності. За такого, зазначені вище докази переконливо доводять, що невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.14.6 «а» ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками, отже ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Враховуючи наведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доводиться доказами у справі, а з огляду на те, що подія правопорушення відбулася 09 січня 2021 року та відповідно до ст.38 КУпАП в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, і лише при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення, провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. З урахуванням викладеного, постанова районного суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та за зазначених вище підстав провадження щодо нього закрити відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. З огляду на вимоги захисника ОСОБА_2 - Руденка В.В., викладені в апеляційній скарзі, його апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст.247,294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Руденка Віталія Валерійовича - задовольнити частково. Постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в Приватному акціонерному товаристві «Веселинівський завод СЗМ», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова