Постанова Миколаївський апеляційний суд № 945/84/21

25.06.21 33/812/226/21 Справа № 445/84/21 Провадження № 33/812/226/21 ПОСТАНОВА Іменем України 25 червня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Данилової О.О., із секретарями Андрієнко Л.Д., Лівшенком О.С., за участю ОСОБА_1 , його захисника адвоката Олексієнко В.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника адвоката Когляка О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого водієм 19 ДПРЧ ДСНС у Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 340 грн. штрафу, У С Т А Н О В И В: Постановою судді Миколаївського районного суду м. Миколаєва від 2 березня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 340 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт посилався на те, що місцевий суд, всупереч вимогам щодо повного та всебічного встановлення обставин справи, формально підійшов до встановлення події, а свої висновки обгрунтував припущеннями. ОСОБА_1 посилався на те, що Правил дорожнього руху він не порушував; перетинав дорогу з увімкненим показчиком лівого повороту; суцільну лінію (1.1) при виїзді на дорогу Одеса-Мелітополь-Новоазовськ він не перетинав; полоса розгону по ходу його руху була відсутня, як був відсутній і дорожній знак 2.1 (дати дорогу), а зіткнення з автомобілем марки Peugeot Boxer сталось на зустрічній полосі руху, яку його автомобіль вже майже перетнув. Висновки експерта, які покладені в основу його звинувачення, суперечать іншим доказам, в тому числі показанням свідків та схемі дорожньо-транспортної пригоди. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги за правилами частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов наступних висновків. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (стаття 251 КУпАП). Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення містить стаття 256 КУпАП, якою, поряд з іншим, передбачені викладення суті адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих та інше. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. До протоколу додається схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є графічним зображенням місця пригоди з фіксацією всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками (пункт 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України 7 листопада 2015 року № 1395, далі Інструкція). Зміст схеми місця дорожньо-транспортної пригоди регламентовано пунктом 4 розділу ІХ Інструкції. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні правопорушення, в тому числі й адміністративного, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь. Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого. Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зокрема, зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (пункт 2.3 б Правил). Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (пункт 10.1 Правил) . Якщо в місці з`їзду з дороги є смуга гальмування, водій, який має намір повернути на іншу дорогу, повинен своєчасно перестроїтися на цю смугу і знижувати швидкість тільки на ній. Якщо в місці в`їзду на дорогу є смуга розгону, водій має рухатися по ній і вливатися в транспортний потік, даючи дорогу транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі (пункт 10.8 Правил). Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2019 року о 13 год.40 хв. водій ОСОБА_1 керував службовим автомобілем марки КАМАЗ 43253, д.н.з. НОМЕР_2 , та рухвася по атомобільній дорозі Т-15-06 Миколаїв-Доманівка-Берізки (далі автодорога Т-15-06) зі сторони с.Надбузьке в сторону с.Весняне. Автодорога Т-15-06 під деяким кутом перетинає автомобільну дорогу М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (далі автодорога М-14), яка є головною. У цей час по автодорозі М-14 зі сторони м.Миколаєва у бік м.Одеси рухався автомобіль марки Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . При перетині автомобілем марки КАМАЗ 43253 автодороги М-14 на 126 км сталось зіткнення двох траснпортних засобів, що спричиноло їх пошкодження, а водій ОСОБА_1 та пасажирка іншого автомобіля - ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Водії транспортних засобів, які є учасниками пригоди, по-різному пояснювали її причини. Так, водій автомобіля марки Peugeot Boxer - ОСОБА_2 зазначав, що 15 вересня 2019 року він рухався по автодорозі М-14 у бік м.Одеса зі швидкістю приблизно 70 км/годину. Попереду побачив пожежний автомобіль КАМАЗ 43253, який здійснив різкий поворот ліворуч, пересік проїжджу частину дороги та почав повертати в напрямку с. Весняне без увімкненого покажчика лівого повороту. Він, ОСОБА_2 , відреагував на перешкоду гальмуванням, але уникнути зіткнення не вдалось. Контактування сталося передньою правою частиною керованого ним автомобіля з передньою лівою частиною пожежного автомобіля у смузі їх руху (а.с.12-13). Водночас, водій ОСОБА_1 зазначав, що 15 вересня 2019 року він керував автомобілем марки КАМАЗ 43253, виїхав з с. Ковалівка Миколаївського району, з`їхав з «клеверного мосту» в напрямку с. Весняне, збавив швидкість, увімкнув показчик повороту ліворуч, виїхав на крайню праву смугу проїздної частини дороги, а далі, не вимикаючи сигнал повороту, зайняв крайню ліву смугу у напрямку руху до м.Одеса. Пропустивши зустрічний транспорт, він почав здіснювати маневр ліворуч у бік дороги на с.Весняне, виїхав на зустрічну смугу. Коли його автомобіль майже перетнув обидві смуги зустрічного руху, сталось зіткнення з автомобілем марки Peugeot Boxer, який рухався з м. Миколаєва в напрямку м. Одеса. Контактування сталося у крайній правій смузі автодороги«Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», тобто на зустрічній полосі руху (у напрямку до м. Миколаєва) (а.с.27). На місці пригоди 15 вересня 2019 року складено протокол огляду місця події, на якому зображено ділянку дороги, де сталось зіткнення; сталі орієнтири; транспортні засоби, причетні до ДТП; координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди коліс транспортних засобів; сліди подряпин та паливно-мастильних матеріалів, розташування дорожньої розмітки тощо (а.с.7-8). При цьому сліди подряпин та паливно-мастильних матеріалів виявлені на ділянці з середини лівої смуги дороги по ходу руху у бік м.Одеса. Сліди кочіння (гальмування) обох автомобілів починаються з цієї ж полоси. За фактом дорожньо-транспортної пригоди проводилось досудове розслідування, в ході якого встановлювались обставини пригоди та проводились експертизи. За висновком №19-1120 судової транспортно-трасологічної експертизи від 17 лютого 2020 року (далі висновок №19-1120) у первинний контакт з лівою передньою частиною(лівим переднім крилом, лівим колесом, лівими передніми дверима, ліою панеллю кабіни) автомобіля марки КАМАЗ-43253 вступили передня права частина (права частина облицювання переднього бамперу, капоту, праве переднє крило, праве переднє колесо) автомобіля Peugeot Boxer Кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент початкового контактування склав близько 35+-3 градусів (а.с.41-48). Місце контактування автомобіля розташоване перед початком слідів подряпин та паливно-мастильних матеріалів, залишених автомобілем ОСОБА_2 . Таким чином, за висновком експерта зіткнення транспортних засобів сталось на полосі руху цих автомобілів. За висновком № 20-1292 судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП від 16 грудня 2020 року (далі висновок №20-1292) дії водія автомобіля марки КАМАЗ -43253 не відповідали вимогам пунктів 10.1, 10.8 Правил, а саме вимогам, які пред`являються до учасників руху при наявності по ходу їх руху дорожнього знаку 2.1 пункту 33 Правил та вимогам, які пред`являються для водіїв за наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил. Невідповідність дій водія автомобіля КАМАЗ-43253 вимогам пунктів 10.8,10.1 Правил з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП (а.с.51-58). За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, за версією згідно показів водія та пасажира автомобіля Peugeot Boxer, та результатів слідчого експерименту з водієм цього транспортного засобу, належним і своєчасним виконанням вимог пунктів 10.1 ПДР, тобто вимог, які пред`являються до учасників руху при наявності по ходу руху дорожнього знаку 2.1 пункту 33 Правил та вимог, які пред`являються для водіїв наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил, водій автомобіля КАМАЗ мав би технічну можливість запобігти ДТП. За Висновком №20-1292 водій автомобіля марки Peugeot Boxer ОСОБА_2 при своєчасному застосуванні екстреного гальмування не мав технічної можливості запобігти контактуванню з автомобілем марки КАМАЗ- 43253, в його діях відсутні порушення Правил та ці дії не знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. При цьому експертом зазначено, що покази водія ОСОБА_1 та пасажира автомобіля марки КАМАЗ-43523 ( ОСОБА_4 ) щодо місця зіткнення та розташування транспортних засобів в певні моменти розвитку дорожньо-транспортної пригоди не відповідають фактичній слідовій інформації, зафіксованій на місці події, та висновкам транспортно-трасологічної експертизи. Дані обставини обумовлюють неможливість подальшого використання цих показів та результатів слідчого експерименту з водієм ОСОБА_1 для експертного вирішення порушених питань. Експертом зазначено, що з технічної точки зору покази ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про механізм дорожньо-транспортної пригоди викликають обґрунтовані сумніви, вимагають додаткової слідчої оцінки і в такій версії не можуть бути прийняті до дослідження. Оскільки отримання технічного достовірного висновку може бути засноване тільки на технічно достовірних вихідних даних, то дослідження обставин пригоди з урахуванням показів водія і пасажира автомобіля КАМАЗ та слідчого експерименту з водієм автомобіля КАМАЗ в рамках даного висновку не проводилось (а.с.55). 17 грудня 2020 року постановою старшого слідчого СВ Миколаївського ВП Очаківського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, а матеріали направлені до УПП в Миколаївській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.59). 5 січня 2021 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18№532488, в якому зазначено, що 15 вересня 2019 року о 13 год.40 хв. на 126 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки КАМАЗ 43253, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався з клеверного мосту в напрямку с. Весняне. Повертаючи на автодорогу, був неуважним та почав маневр повороту ліворуч для в`їзду в с. Весняне, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_3 , під керванням водія ОСОБА_2 , який рухався по автодорозі «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в напрямку м. Одеса. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, а громадянка ОСОБА_5 (пасажирка автомобіля марки Peugeot Boxer) та водій ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження. Вчинені ОСОБА_1 дії є порушенням пунктів 2.3 «б», 10.1, 10.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП (а.с.1). Матеріали справи також містять письмові поясненнч свідка ОСОБА_3 , яка знаходилась в автомобілі ОСОБА_2 та повністю підтвердила його пояснення (а.с.16). Місцевим судом допитано свідка ОСОБА_6 , який 15 вересня 2019 року напередодні події рухався позаду автомобіля марки Peugeot Boxer та бачив, як автомобіль марки КАМАЗ - 43253 здійснював маневри на дорозі та зіткнувся з автомобілем марки Peugeot Boxer. Сигналів повороту на автомобілі КАМАЗ він не бачив (а.с.83). Судом апеляційної інстанції досліджені як додаткові докази фотознімки з місця події, якими зафіксовані стан дорожньо-транспортної пригоди, розмітка дороги, сліди на проїжджій частині, розташування транспортних засобів після пригоди тощо. Крім того, судом досліджені протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 вересня 2019 року, додатком якого є Схема, а також протоколи проведення слідчих експериментів 25 листопада 2020 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суттєвих суперечностей між змістом цього документу та Схемою, а також висновками експерта судом не виявлено. Дослідивши зазначені докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає встановленим, що 15 вересня 2019 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки КАМАЗ-43253, не забезпечив безпеку дорожнього руху , а саме не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну; перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги пункт 2.3 «б», та пункту 10.1 Правил. Вина ОСОБА_1 у порушенні пунктів 2.3.б та 10.1 Правил підтверджується протоколом огляду місця події від 15 вересня 2019 року, доданою до нього Схемою, поясненнями потерпілого, свідків, висновком експерта №19-1120, висновком експерта №20-1292, постановою про закриття кримінального провадження від 17 грудня 2020 року та Протоколом. Твердження ОСОБА_1 про те, що зіткнення сталось на полосі зустрічного руху, куди виїхав автомобіль ОСОБА_2 , спростовується висновками експерта №19-1120, №20-1292, протоколом огляду місця події від 15 вересня 2019 року, Схемою та іншими зазначеними доказами. Пояснити суду, яким чином сліди качіння та паливно-мастильних матеріалів, виявлені на смузі їх руху, могли передувати місцю зіткнення, яке за версією захисту знадилось на зустрічній полосі, ОСОБА_1 не зміг. Не можуть бути прийняті до уваги і посилання апелянта та його захисника на відсутність на дорозі (згідно схеми) знака 2.1 розділу 33 Правил «дати дорогу», що зумовлює порушення пункту 10.1 Правил. Відсутність цього знаку на схемі суд пов`язує з тим, що цей знак знаходиться на дорозі Т-15-06, що підтверджується наданим суду фотознімком. Опис дорожніх знаків дороги Т-15-06 особа, що складала схему, не здійснювала. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що автодорога М-14 є головною, про що він достеменно знав. Про обізнаність приоритетності цієї автодороги свідчать і інші дії водія ОСОБА_1 , що передували зіткненню (зупинки, надання переваги руху іншого транспорту тощо). Не може бути достатнім доказом відсутності вини ОСОБА_1 і показання свідка ОСОБА_4 (а.с.21), який є начальником 19 ДПРЧ (установи, відповідальної за джерела підвищеної небезпеки) та командиром ОСОБА_1 , оскільки його свідчення спростовуються сукупністю інших доказів. Недоліки та суперечності матеріалів досудового розслідування (Схеми, протоколів огляду місця події від 15 вересня 2019 року, протоколів тощо), на що посилався захисник Панфілова О.С. в апеляційному суді, не спростовують достовірність вихідних технічних даних, які були використані експертом при проведенні трасологічного дослідження та дослідження механізму і обставин пригоди, а тому не можуть свідчити про недостовірність висновків експерта. Таким чином, апеляційним судом не встановлено таких обставин або порушень вимог розділу ІХ Інструкції при складанні Протоколу та Схеми, які би породжували розумні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні пунктів 2.3.б та 10.1 Правил, що є складом адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП. Разом з тим, ОСОБА_1 звинувачений у порушенні пункту 10.8 Правил, тобто вимог, які пред`являються до учасників руху за наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил. За висновком експерта №20-1292 такою суцільною лінією означено лінію розгону з правої сторони полоси руху у бік м. Одеса (а.с.53 зворот). Проте Схема, складена на час дорожньо-транспортної пригоди, на цій ділянці дороги, не містить означення полоси розгону або суцільної лінії (а.с.7). Інформація з мережі інтернету в режиму зйомки з супутника отримана експертом станом на вересень 2020 рік та не може бути достатнім доказом наявності цих даних станом на 19 вересня 2019 року. Інформація щодо розмітки дороги М-14, яку містять фотознімки, також є недостатньою, оскільки не дає можливості встановити конкретне місце, в якому автомобіль КАМАЗ перетинав цю лінію. Отже, докази, які надані суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо порушень ОСОБА_1 вимог пункту 10.8 Правил, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних «розумних сумнівів» доведеності його вини в порушення цього правила. Крім того, апеляційним судом встановлені обставини, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. За загальним правилом статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Згідно з частиною 5 статті 38 КУпАП, в редакції, яка діяла станом на час дорожньо-транспортної пригоди (15 вересня 2019 року) у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Оскільки кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди було закрито 17 грудня 2020 року, то притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою місцевого суду від 2 березня 2021 року здійснено поза межами строку, передбаченого частиною 5 статті 38 КУпАП в редакції, що діяла станом на 15 вересня 2019 року. Отже, постанова місцевого суду від 2 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2021 року скасувати. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАПза закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду О.О. Данилова