Постанова 4850 № 200/5514/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2024 року справа №200/5514/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5514/23 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії по втраті годувальника, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 15.03.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника, зобов`язання повторно розглянути заяву від 07.03.2023 №461, - У С Т А Н О В И В: В жовтні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви від 07.03.2023 №461 та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 15.03.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви від 07.03.2023 №461; зобов`язання повторно розглянути заяву від 07.03.2023 №461 з урахуванням довідки за формою 14 від 03.03.2023 №53 виданої Координаційним комітетом органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади, яка свідчить, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 по день його смерті і висновків суду та призначити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 02.03.2023 з проведенням відповідного перерахунку та виплатити різницю пенсії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07.03.2023 звернулась до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, заява зареєстрована за № 461, та надала наступні документи: свідоцтво про шлюб, трудову книжку чоловіка, РНОКПП чоловіка, свідоцтво про смерть чоловіка, довідку з місця проживання від 03.03.2023 № 53, свій паспорт та РНОКПП. Рішенням відповідача відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника. В рішенні вказано, що позивачем надано свідоцтво про шлюб від 31.03.1979 серія НОМЕР_1 , в якому в графі чоловік зазначено ОСОБА_2 . Однак, згідно свідоцтва про смерть померлого годувальника від 01.03.2023 серія НОМЕР_2 зазначено ОСОБА_2 , тому засвідчити родинні стосунки з померлим годувальником неможливо. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5514/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 15.03.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.03.2023 №461. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 07.03.2023 року з пенсії за віком на пенсію в зв`язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплатою різниці пенсії. В іншій частині позову - відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.03.2023 №914550149947 відмовлено позивачу в переведенні на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки прізвище чоловіка в свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 від 31.03.1979 ОСОБА_3 відрізняється від прізвища, зазначеного в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 01.03.2023 ОСОБА_4 . Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22.05.2023 по справі №226/643/23 встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 26.06.2023 позивач повторно звернулась до з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно Закону № 1058-IV. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 05.07.2023 позивача переведено з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з дня звернення 26.06.2023. Безпідставним є посилання позивача на норми ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV, оскільки зазначені норми застосовуються лише при первинному призначенні пенсії. Вказали, що оскільки позивач вже отримувала пенсію за віком, при переведенні на пенсію по втраті годувальника враховуються норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Відмовляючи позивачу в переведенні на пенсію по втраті годувальника згідно заяви від 07.03.2023, діяли в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 . 31 березня 1979 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що складено відповідний запис за №118 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №80 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . 07 березня 2023 позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 15.03.2023 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з підстави того, що позивачем надано свідоцтво про шлюб від 31.03.1979 серія НОМЕР_1 , в якому в графі чоловік зазначено ОСОБА_2 . Однак, згідно свідоцтва про смерть померлого годувальника від 01.03.2023 серія НОМЕР_2 зазначено ОСОБА_2 , тому засвідчити родинні стосунки з померлим годувальником неможливо. До заяви, позивачем, серед іншого, додано довідку координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади №53 від 03.03.2023, виданої про те, що позивач спільно проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . До позову позивачем додано рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 22 травня 2023 року, яким встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 13.04.2023 за результатом звернення позивача 16.03.2023 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до підпунктів 2,3 пункту 2.1 та пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника надаються наступні документи: документи, що посвідчують особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, документи про місце проживання (реєстрації); свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; реєстраційний номер облікової картки платника податків годувальника; документи про стаж годувальника, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637: дипломи (свідоцтва) про навчання; військовий квиток; трудова книжка; довідка про склад сім`ї; документи, що засвідчують родинні стосунки з померлим годувальником. До заяви надано свідоцтво про шлюб від 31.03.1979 серія НОМЕР_1 , в якому в графі чоловік зазначено ОСОБА_6 . Однак, згідно свідоцтва про смерть померлого годувальника від 01.03.2023 серія НОМЕР_2 зазначено ОСОБА_7 , тому засвідчити родинні стосунки з померлим годувальником неможливо. Відповідно викладеного у зв`язку з невідповідністю облікових даних, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії (переході на пенсію по втраті годувальника). Як вбачається з відзиву відповідача 26.06.2023 позивач повторно звернулась до фонду з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно Закону № 1058-IV. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914550149947 від 05.07.2023 позивача переведено з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з дня звернення 26.06.2023 року. Крім того, відповідач зазначив у відзиві, що оскільки позивач вже отримувала пенсію за віком, при переведенні на пенсію по втраті годувальника враховуються норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника позивач звернулась з адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій. Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (абз. 2 ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV). Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти, які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти (абз. 3 ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV). Пунктом 1 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок №22-1). Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що члени сім`ї померлого годувальника, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо дати, з якої позивач має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Позивач просить зобов`язати повторно розглянути її заяву від 07.03.2023 №461 та призначити пенсію по втраті годувальника з 02.03.2023 з проведенням відповідного перерахунку та виплатити різницю пенсії. За твердженням позивача, не зважаючи на наявність у неї відповідного права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на уточнення необхідних відомостей, дооформлення документів, на підставі якої можливо б підтвердити родинні стосунки та її перебування на утриманні померлого годувальника, не роз`яснено можливість дооформити відповідні документи впродовж 3 місяців, що в свою чергу призвело до порушення права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Вважає, що не має її провини у тому, що хтось, колись здійснив не правильний переклад та такі помилки не спростовують факту, що саме ОСОБА_2 є її чоловіком. Крім того, позивач зазначає, що відповідач мав довідку за формою 14 від 03.03.2023 №53, яка видана Координаційним комітетом органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади, та безспірно підтверджує, що вона зареєстрована та спільно проживала з чоловіком по день його смерті. Звернула увагу суду на тому, що підставою відмови у переході з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є фактична невідповідність перекладу прізвища з російської мови на українську, що не спростовує того факту, що вона має право на такий вид пенсії, але відповідачем всупереч зазначеним нормам законодавства не роз`яснено про необхідність надати уточнюючі документи щодо підтвердження родинних відносин з померлим чоловіком. Вважає, що відповідач формально розглянувши заяву з доданими документами позбавив її законного права на отримання пенсії у разі втрати годувальника, не надавши часу для до оформлення документів, чим здійснив порушення моїх прав та незаконно відмовив у призначенні мені пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань. У випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів, а саме свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався. Разом з тим, суд зазначає, що частина перша статті 45 Закону №1058-IV регулює строки призначення пенсії вперше, в той час коли частина третя означеної статті встановлює строк переведення з одного виду пенсії на інший та обумовлює, що таке переведення здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Суд зауважує, що в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття призначення пенсії, яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни щодо пенсійного забезпечення особи відбуваються виключно шляхом перерахунку пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший. З матеріалів справи слідує, що позивач вперше звернулася до органу Пенсійного фонду Укрїни із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника про що останнім було прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки було виявлено помилки у документах, які засвідчують родинні стосунки з померлим годувальником. Щодо вимоги позивача про зобов`язання повторно розглянути заяву від 07.03.2023 №461 з урахуванням довідки за формою 14 від 03.03.2023 №53 виданої Координаційним комітетом органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади, яка свідчить, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 по день його смерті, суд зазначає наступне. Довідка, додана позивачем до заяви про переведення пенсії від 03.03.2023 №53, яка видана Координаційним комітетом органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади, в даному випадку не є підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову в переведенні позивача на інший вид пенсії по втраті годувальника і не може бути підставою для впорядкування родинних зв`язків. Така довідка лише свідчить про те, що позивач проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 по день його смерті. А тому, в задоволенні цієї частини позову слід відмовити. Щодо позовних вимог позивача про протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви, суд зазначає, що скасуванню підлягає спірне рішення відповідача і це є належним захистом прав та інтересів позивача, оскільки в данному випадку тількі рішення має значення для позивача, а дії відповідача жодних негативних наслідків для позивача не мають. Зважаючи на те, що позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії в зв`язку з втратою годувальника 07.03.2023, враховуючи вимоги частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, яка регулює строки переведення з одного виду пенсії на інший та обумовлює, що таке переведення здійснюється з дня подання заяви, саме з дати звернення позивача з заявою слід перевести позивача на пенсію в зв`язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплатою різниці пенсії, тобто з 07.03.2023 року. Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Обираючи спосіб захисту, суд першої інстанції, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача №914550149947 від 15.03.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви позивача від 07.03.2023 №461 та зобов`язання відповідача перевести позивача з 07.03.2023 року з пенсії за віком на пенсію в зв`язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплатою різниці пенсії. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5514/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5514/23 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Геращенко