LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/33119/24

від 23.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33119/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 ( суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі №160/33119/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №912010809547 від 28 листопада 2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії перехід з одного виду на вид у разі втрати годувальника; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, індекс 49000 код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути зяву ОСОБА_1 від 22 листопада 2024 року про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, з урахуванням висновків суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після смерті дружини позивач звернувся до відповідача із заявою від 22 листопада 2024 року про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №912010809547 від 28.11.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії у зв`язку з тим, що позивач, як заявник, не проживав за однією адресою з померлим годувальником. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №912010809547 від 22 листопада 2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії перехід з одного виду на вид у разі втрати годувальника. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 22.11.2024 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Колегією суддів з`ясовано, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.03.1982 року позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . 22 листопада 2024 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив призначити йому пенсію у разі втрати годувальника, у зв`язку зі смертю дружини. В порядку екстериторіальності заяву позивача від 22.11.2024 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято Рішення №912010809547 від 28.11.2024 року, яким відмовлено у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки у заявника та померлого годувальника різне місце реєстрації. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду. Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне. У справі, що переглядається, встановлено, з 06 березня 1982 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (ас68). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла (ас71). ОСОБА_1 22 листопада 2024 року звернувся до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 28.11.2024 року №912010809547 відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника, зокрема, з підстав ненадання доказів перебування на утриманні померлого годувальника. Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тощо. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. У разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому Законом України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів для існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів для існування, але й які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такої пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Членам сім`ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений ст.. 26 вищезазначеного Закону України, така пенсія призначається довічно. Документи, які необхідно подати (стосовно спірного випадку): -свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; -довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); -свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; -документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; - документи про місце проживання (реєстрації); -документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, довідка про розмір останньої пенсії померлого (якщо була), а також рішення суду. Відповідно до матеріалів справи встановлено, що згідно з паспортними даними позивача, останній зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , при цьому, адреса реєстрації померлого годувальника (дружини позивача) на день смерті АДРЕСА_2 . Разом з тим, на підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, позивач надав до територіального органу ПФУ довідку ОСББ «ПЕРЕМОГА-130» від 05.12.2024 року №15/24, у якій зазначено, що він дійсно проживав з 2000 року з дружиною ОСОБА_2 по теперішній час, що також підтверджується Актом про проживання/не проживання від 09.12.2024 року. Таким чином, надані позивачем документи підтверджують факт його проживання однією сім`єю з померлою дружиною, будь-яких інших зауважень до поданих документів у спірному рішенні не визначено, а тому відсутні підстави ігнорувати право позивача на переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 в адміністративній справі №160/33119/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 жовтня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»