Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/33020/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/33020/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (суддя 1-ї інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/33020/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 18 грудня 2023 позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.11.2023 року № 04635014565 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 21.11.2023 року. Позовні вимоги обґрунтуванні незгодою з відмовою у призначенні пенсії по втраті годувальника, відповідно до ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з підстав недостатності страхового стажу у заявниці або пенсійного віку. Вважає, що вказані у відмові доводи не ґрунтуються на нормах законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.11.2023 року № 04635014565 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 21.11.2023 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що страховий стаж позивача та вік 62 роки, не надають їй права на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що позивачка - ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. За результатами розгляду поданих позивачем документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 046350014565 від 28.11.2023 року про відмову у призначення пенсії. В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач зазначено зокрема - дата народження 14.11.1961; - дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 21.11.2023; - вік заявниці 62 роки. Не працює; - страховий стаж особи становить 9 років 2 місяці 21 день; - за результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 06.07.1982 по 03.05.1983, згідно із трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки дата видачі наказу про зарахування на роботу містить виправлення; - страховий стаж годувальника становить 45 років 8 місяців 12 днів, в тому числі додаткові роки за роботу по Списку 1-15 років; - права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника заявниця не має, у зв`язку з тим , що на дату звернення за призначенням такого виду пенсії вона не є визнаною непрацездатною особою згідно статті 36 Закону, а саме, не визнана особою з інвалідністю, не досягла пенсійного віку 65 років та пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону, оскільки не має необхідного страхового стажу. Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, дійшов висновку про необґрунтованість оскарженого рішення пенсійного органу та не розгляду по суті заяви, а отже скасував його та зобов`язав повторно розглянути заяву. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду щодо задоволених позовних вимог з наступних підстав. Спірним у справі є наявність у позивачки права, на дату звернення до пенсійного органу із відповідною заявою, на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058) визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначеною нормою визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника, призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні, при цьому, незалежно від тривалості страхового стажу непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника. Крім того, саме вказаною нормою передбачено таку умову - наявність страхового стажу саме у померлого годувальника. За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Статтею 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Оскільки, позивачка, як дружина померлого годувальника, на час звернення до відповідача із заявою від 21.11.2023 про призначення пенсії у зв`язку втратою годувальника досягла 62-річного віку, тобто передбаченого ст. 26 Закону №1058, то у розумінні приписів п. 1 ч.2 ст. 36 Закону №1058 є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника (її чоловіка), а тому має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Посилання відповідача щодо відсутності у позивача достатнього страхового стажу, та недосягнення пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону №1058, що і покладений в основу спірного рішення про відмову у призначені пенсії, суд вважає помилковим, оскільки положення статті 36 цього Закону, яким визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не пов`язують право на такий вид пенсії з наявністю певного страхового стажу утриманця, а ст. 26 цього ж Закону застосовується у тому, як досягнення пенсійного віку у загальному розумінні 60 років. Отже, оскільки положення ст. 36 Закону №1058, яким визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не пов`язують право на такий вид пенсії з наявністю певного страхового стажу утриманця, то позиція відповідача про недостатність у позивачки страхового стажу, є безпідставними. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задовольнити позовні вимоги, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/33020/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак