Ухвала КЦС ВС № 759/4050/21

УХВАЛА 16 травня 2024 року м. Київ справа № 759/4050/21 провадження № 61-3606ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Тарасом Миколайовичем, про повернення судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання іпотечного договору недійсним, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (далі - ТОВ «ФК «Гефест»), ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання іпотечного договору недійсним. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір від 25 липня 2008 року № 90934, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. Скасовано запис про державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку 5247535, 5247537. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року стягнуто з ТОВ «ФК «Гефест» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 86 000 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційні скарги ТОВ «ФК «Гефест», ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року та додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Т. М., на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року. Крім того, 13 березня 2024 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, в яких заявник уточнила підстави на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України підстав. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Т. М., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України і надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Т. М., на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року; витребувано справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 травня 2024 року. У травні 2024 року до Верховного Суду, шляхом формування документа у системі «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Т. М., про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, з посиланням на те, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір». Заява обґрунтована тим, що звертаючись до суду з касаційною скаргою вона сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 520 грн. При зверненні до суду з позовом за дві вимоги немайнового характеру нею було сплачено судовий збір у розмірі 1 816 грн, виходячи з того, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн * 0,4) * 2 = 1 816 грн). відповідно за подання касаційної скарги ставка судового збору становила 3 632 грн (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Сума переплати становить 10 888 грн, тому надмірно сплачена нею сума судового збору за подання касаційної скарги підлягає поверненню. Заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Т. М., про повернення помилкового сплаченого судового збору підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. У пункті 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування двох вимог немайнового характеру. Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду складала 1 816 грн (2 270 грн * 0,4) * 2 = 1 816 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 3 632 грн (1 816 грн * 200% = 3 632 грн). Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 520 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 лютого 2024 року № 512750025. Ураховуючи викладене, частина сплаченого ОСОБА_1 судового збору за платіжною інструкцією від 27 лютого 2024 року № 512750025, а саме у розмірі 10 888 грн слід повернути заявнику як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стеценком Тарасом Миколайовичем, про повернення судового зборузадовольнити. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений нею судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 10 888,00 грн, що внесений згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 27 лютого 2024 року № 512750025 на розрахунковий рахунок - UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача - 37993783. Копію ухвали та оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 27 лютого 2024 року № 512750025 на суму 14 520 грн направити ОСОБА_1 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник