Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 538/831/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2024 р.Справа № 538/831/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Бондарь В.А., м. Лохвиця, повний текст складено 12.12.23 року у справі № 538/831/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги , Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області з вимогами про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 26.04.2023 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги та Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023 року ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №538/831/23 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди направлено до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду справи. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 19.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом конкретизування у прохальній частині позову, у чому безпосередньо полягає бездіяльність зазначених ним суб`єктів владних повноважень, з вимогами про визнання якої протиправною позивач звернувся з позовом у цій справі. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 01.08.2023 року позовну заяву повернуто позивачу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №538/831/23 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди направлено до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги апеляційної скарги, визнавши ухвали судді першої інстанції за позовами ОСОБА_1 протиправними та незаконними; скасувавши ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року та направивши справу на новий розгляд до Лохвицького районного суду Полтавської області, з метою усунення судді першої інстанції від упередженого, незаконного розгляду справи та встановлення (підтвердження) факту упередженості іншими суддями даного суду, або для справедливого, законного розгляду справи по суті позову іншим суддею даного суду; визначивши позивача викривачем корупції в органах державної влади та в органах правосуддя та залучивши до розгляду апеляційної скарги представників НАЗК, НАБУ та Генеральної прокуратури. Окрім того, зазначив про заявлення відводу судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. та просив долучити до матеріалів даної справи заяву (з додатками) про відвід судді Бондарь В.А., оскільки Лохвицький районний суд Полтавської області через упередженість до позивача протиправно відмовляє у її прийнятті. В обґрунтування вимог скарги наводить доводи щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі суду. Вказує, що суд першої інстанції висловив неправдиву інформацію про те, що він 31.08.2022 за його підписом отримав відповідь, оскільки остаточні відповіді були в 2023 році. Посилається на помилковість висновків суду про те, що він знав про протиправну бездіяльність відповідачів, починаючи з 24.09.2020 до 31.08.2022 року, а тому останнім днем звернення до суду з даним адміністративним позовом є 31.08.2022 включно. Звертає увагу, що про порушення своїх прав саме відповідачами, а не адвокатами він дізнався з відповідей від 06.01.2023, що до 18.04.2023 ніяк не буде восьмимісячним строком, та й шестимісячним строком теж. Посилається в обґрунтування своїх вимог, зокрема, на приписи Конституції України, КАС України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про безоплатну правову допомогу", Закону України "Про звернення громадян" та ЄСПЛ. Дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про проведення судового засідання, призначеного на 13.02.2024 року о 13:00 год., без участі відповідача, зазначивши, що апеляційну скаргу не підтримує та просить відмовити в її задоволенні. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, відтак дійшовши висновку, що позивачем порушено строк на звернення до адміністративного суду, а тому даний позов підлягає залишенню без розгляду згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, з огляду на наступне. Так, ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим законом шляхом. Згідно ч.ч.1,2 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї, викладено в статтях 160 та 161 КАС України й згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Приписами ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Зазначена норма кореспондує й приписам ч.1 ст.169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України). Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України). Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Колегія суддів звертає увагу, що норма ст.123 КАС України передбачає, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Дійшовши висновку, що позов подано після закінчення встановлених законом строків, суд повинен вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові 09.05.2023 року у справі № 320/6121/21, позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними. При цьому, зміст вказаних процесуальних норм вказує, що у разі якщо позивач при поданні позовної заяви не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними, то суд має залишити позов без руху та надати позивачу строк на звернення до суду з заявою про поновлення строку. Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не залишав позовну заяву ОСОБА_1 без руху з підстав пропуску останнім строку звернення до суду з даним позовом, а відразу прийняв оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду, не надавши позивачу можливості скористатися правом подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду, або пояснити дотримання ним строку звернення до суду з позовом. Таким чином, суд першої інстанції неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, допустивши тим самим порушення норм процесуального права (приписів ст.123 КАС України). Окрім того, як вже було зазначено вище, питання наслідків пропуску строку звернення до суду, що виявлені судом до моменту відкриття провадження у справі, врегульовані нормами частин 1 та 2 ст.123 КАС України. Натомість суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, безпідставно застосував при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду положення п.8 ч.1 ст.240 КАС України згідно якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, які встановлюють наслідки пропуску строку звернення до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справі (в даному випадку провадження у цій справі ще не було відкрито). Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, то позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду, а тому даний позов підлягає залишенню без розгляду згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, є необґрунтованим та таким, що суперечить наведеному вище. Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 12.12.2023 року, дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Інші доводи учасників у справі не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції. Водночас, щодо вимог скаржника про визнання ухвал судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. за позовами ОСОБА_1 протиправними та незаконними, то колегія суддів звертає увагу, що згідно приписів ст. ст.293, 294 КАС України, особа, що подає апеляційну скаргу реалізує право на апеляційне оскарження саме щодо конкретного рішення або ухвали суду першої інстанції. В апеляційній скарзі позивач висловив незгоду та просить скасувати ухвалу Лохвицього районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року у даній справі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 року було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі №538/831/23. Відтак, судом апеляційної інстанції переглядалася в апеляційному порядку дана справа саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року. Стосовно вимог скаржника про направлення справи на новий розгляд до Лохвицького районного суду Полтавської області, з метою усунення судді першої інстанції від упередженого, незаконного розгляду справи та встановлення (підтвердження) факту упередженості іншими суддями даного суду, або для справедливого, законного розгляду справи по суті позову іншим суддею даного суду, то, як вже зазначалося вище, за наслідками апеляційного перегляду справи №538/831/23 вказана справа, з урахуванням наведених вище норм ст.ст.312, 315 КАС України, підлягає направленню до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Питання визначення конкретного судді, який буде продовжувати розгляд цієї справи, не належить до компетенції суду апеляційної інстанції. Також, щодо вимог скаржника про визнання його викривачем корупції в органах державної влади та в органах правосуддя, то колегія суддів зазначає, що відповідні питання не є предметом вирішення суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Окрім того, стосовно вимог скаржника про залучення до розгляду апеляційної скарги представників НАЗК, НАБУ та Генеральної прокуратури, то колегія суддів звертає увагу, що дана справа переглядається судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Відповідні питання щодо заміни неналежної сторони (у т.ч. залучення співвідповідача), а також залучення третіх осіб у даній справі згідно вимог ст. ст. 48, 49 КАС України не вирішуються судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Також, в апеляційній скарзі позивач заявляє відвід судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. та просить долучити до матеріалів даної справи заяву (з додатками) про відвід судді Бондарь В.А., оскільки, як на думку ОСОБА_1 , Лохвицький районний суд Полтавської області через упередженість до позивача протиправно відмовляє в її прийнятті, однак колегія суддів звертає увагу, що порядок вирішення заявленого відводу судді унормовано приписами ст.40 КАС України і вирішення такого питання належить саме до компетенції суду першої інстанції, а не суду апеляційної інстанції, який в даному випадку не уповноважений нормами КАС України на вчинення таких дій. При цьому, колегія суддів зазначає, що вказана заява позивача міститься в матеріалах даної справи, як додаток до апеляційної скарги. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті. Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі №538/831/23 скасуванню, з направленням справи №538/831/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі №538/831/23 скасувати. Справу №538/831/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди направити до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 22.02.2024 року