Постанова 4851 № 480/11300/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2024 р.Справа № 480/11300/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського апеляційного суду на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 28.11.23 по справі № 480/11300/23 за позовом Сумського апеляційного суду до ОСОБА_1 третя особа Державна судова адміністрація України про стягнення надмірно виплачених сум ВСТАНОВИВ Сумський апеляційний суд звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Державна судова адміністрація України, в якій просить суд: стягнути з судді у відставці ОСОБА_1 на користь Сумського апеляційного суду грошові кошти, надмірно нараховані та виплачені в сумі 220457 грн. 76 коп. за щорічну оплачувану відпустку тривалістю 28 днів; відшкодувати позивачу сплачений судовий збір відповідно до вимог діючого законодавства. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. 08.11.2023 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила залишити без розгляду позовну заяву Сумського апеляційного суду як таку, що подана з порушенням процесуального строку для звернення до суду. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року відкладено підготовче засідання у справі. Надано позивачу - Сумському апеляційному суду, строк для підготовки і подання відповіді на відзив протягом семи днів з дня отримання відзиву на позов. У випадку подання Сумським апеляційним судом відповіді на відзив, надано відповідачці - ОСОБА_1 строк для подачі заперечення на відповідь на відзив протягом п`яти днів з моменту отримання такої заяви по суті справи від позивача. 17.11.2023 року Сумський апеляційний суд подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не пропустив строк звернення до суду з позовом, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Сумського апеляційного суду до ОСОБА_1 , третя особа - Державна судова адміністрація України, про стягнення надмірно виплачених сум залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Сумський апеляційний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним, оскільки суд не зазначив, з якого часу, на його думку, має відраховуватися початок строку для звернення позивача до суду та з якого часу сплинув такий строк. Вказує, що суд застосував ч.3 ст.123 КАС України, яка надає повноваження суду залишити позовну заяву без розгляду у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі. Стверджує, що застосування ч.3 ст.123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні. Зауважує, що згідно з ч.1 ст.123 КАС України суд першої інстанції мав надати оцінку зазначеним у позові обставинам на обґрунтування відсутності факту пропуску строку, зробити висновок щодо їх обґрунтованості, або ж у випадку визнання таких причин неповажними, надати можливість позивачу вказати інші підстави для поновлення строку. Просить розглядати справу без участі представника позивача. ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року без змін. Зазначає, що залишаючи позов без розгляду на стадії проведення підготовчого судового засідання, суд дотримався принципу змагальності, діяв чітко за приписам ч.3 ст.123 КАС, якою визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Вказує, що станом на 17.10.2023 року сплинув місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС, а також тримісячний строк, на якому наполягає позивач з посиланням на ч.2 ст.122 цього Кодексу. Звертає увагу, що досудове врегулювання заявленого спору, про що веде мову позивач, законом не передбачено, як і не визначено законом обов`язковість його досудового розгляду (врегулювання). Просить судовий розгляд апеляційний скарги провести без участі відповідачки та її представника. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Сумський апеляційний суд подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з цим позовом та не подано заяву про поновлення строку для звернення до суду, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду. Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з п.п. 3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Частинами 1, 2 ст.169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 15.04.2020 року у справі №15/2973/18, від 22.04.2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Наведеними положеннями КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. У позовній заяві, позивач Сумський апеляційний суд просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідачки по справі та судді у відставці) на користь Сумського апеляційного суду грошові кошти, надмірно нараховані та виплачені в сумі 220457 грн. 76 коп. за щорічну оплачувану відпустку тривалістю 28 днів. Враховуючи, що з даним позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.06.2022 року у справі №640/21107/19, від 02.02.2023 року у справі № 580/1911/21. З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду. Судом не враховано вищезазначених обставин та безпідставно вказано, що до цього спору слідує застосовувати положення частини п`ятої ст.122 КАС України щодо строків звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, якою встановлено місячний термін. Колегія суддів враховує, що за змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Однак, суд звертає увагу на приписи ч.1 ст.123 КАС України, якими встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, у розумінні ст.123 КАС України передумовою настання відповідних наслідків для позивача у вигляді залишення позову без розгляду через пропуск встановленого процесуальним законом строку звернення до суду з позовом, - є надання останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку, у разі визнання таких судом неповажними. При цьому, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України). Таким чином, передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропущеного строку звернення до суду, у разі встановлення судом першої інстанції факту пропуску позивачем такого строку. Суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку. Натомість, як при відкритті провадження у справі, так і під час відкладення підготовчого засідання у справі, суд першої інстанції не встановив факту пропуску строку звернення до суду з позовною заявою та матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду. Доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції ухвалою від 09.11.2023 року відклав підготовче засідання у справі та надав Сумському апеляційному суду строк для підготовки і подання відповіді на відзив протягом семи днів з дня отримання відзиву на позов, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції не встановлював пропуск строку звернення до суду та не надавав позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду. У позовній заяві та у відповіді на відзив позивач вважав, що позов подається в межах процесуального строку. Зокрема, аргументи Сумського апеляційного суду полягали у тому, що перебіг тримісячного строку звернення до суду необхідно рахувати з 24.07.2023 року письмової відповіді ОСОБА_1 на лист Сумського апеляційного суду від 20.07.2023 року щодо повернення надмірно виплачених сум в розмірі 220457,76 грн. за щорічну оплачувану відпустку тривалістю 28 робочих днів. Також, у позовній заяві Сумський апеляційний суд звернув увагу, що саме 11.10.2023 року через систему "Електронний Суд" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з цим позовом, однак, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав подання двох ідентичних позовів (в системі "Електронний Суд" та в паперовому вигляді). Таким чином, лише в ухвалі про залишення позову без розгляду, суд констатував, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, не надавши позивачу можливості звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не зазначив, з якого часу, на його думку, має відраховуватися початок строку для звернення позивача до суду та з якого часу сплинув такий строк, оскільки оскаржувана ухвала містить лише загальні посилання на періоди роботи відповідачки на посаді судді апеляційного суду, дату звільнення останньої за рішенням ВРП з посади судді та кількість днів відпустки, яка була надана судді Ткачук С.С. За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає належними доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо ненадання оцінки дотриманню позивачем строку звернення до адміністративного суду. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність передбачених ч.2 ст. 123 КАС України підстав для залишення без розгляду позову Сумського апеляційного суду. Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 480/11300/23 скасувати. Справу № 480/11300/23 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 06.02.2024 року