Постанова 4851 № 480/5395/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 р.Справа № 480/5395/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бершова Г.Є., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Яковини В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2022, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/5395/22 за позовом ОСОБА_1 до Зарічний відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанов, ВСТАНОВИВ: До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить: - скасувати п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022 у ВП НОМЕР_1 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 13000.00грн.; - скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.07.2022 ВП НОМЕР_1 про загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 313.10 грн.; - скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 08.07.2022 ВП НОМЕР_1, за якою постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 13000грн. - зобов`язати державного виконавця вчинити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 08.07.2022 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 в зв`язку з виконанням рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 поновлено ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та з урахуванням вимог ст. 287 КАС України справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2022. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 відмовлено у відкритті провадження у цій справі в частині позовних вимог про зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 08.07.2022 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 в зв`язку з виконанням рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. 26.09.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій зазначив про пропуск позивачем строків звернення до суду у зв`язку з тим, що представник позивача 18.07.2022 дізнався про існування оскаржуваних постанов та звернувся до суду лише 18.08.2022. 12.10.2022 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов та пункту постанови - залишено без руху. Надано ОСОБА_2 строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду в якому зазначити підстави для поновлення строку звернення до суду. 19.10.2022 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування наведеного клопотання посилається, що 18.07.2022 звернулася до відповідача із заявою проте лише 16.08.2022 дізналася із телефонного дзвінка, що виконавчі дії тривають, а відповіді державним виконавцем так і не було надано. Таким чином, позивач мав обґрунтовані сподівання, що виконавче провадження буде завершене. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року по справі № 480/5395/22 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов - залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року по справі № 480/5395/22 такою, що винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права при невірному з`ясуванні всіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків суду, а відтак такою, що підлягає скасуванню із направленням справи до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що пов`язує початок перебігу строків звернення з днем, коли представник позивача дізналася про продовження вчинення виконавчих дій та дізналася про незадоволення заяви про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження, тобто з 16.08.2022. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Протокольною ухвалою суду 15.05.2023 колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не підтверджено поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом. Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, з огляду таке. Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України). Колегія суддів зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена). Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. Таке трактування приписів ч. 3 ст. 122 КАС України відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі № 640/25034/19. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Так, спірні постанови державного виконавця винесені 08.07.2022 (а.с. 22- 24). Вказані постанови були направлені на адресу реєстрації позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.97-100), що відповідає вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Також у позовній заяві представник позивача стверджує, що дізналася про наявність виконавчого провадження з реєстру боржників 17.07.2022 та 18.07.2022 звернулася до відповідача із заявою, у якій виклала твердження про відсутність підстав для проведення виконавчих дій, а також просила про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та надання матеріалів для ознайомлення. Так, матеріали справи свідчать, що представник позивача ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження 18.07.2022 (а.с. 101). За таких обставин, позивач вважається обізнаним зі спірними постановами саме з 18.07.2022. Отже, граничним строком оскарження спірних постанов є 28.07.2022. Отже, останнім днем звернення до суду з цим позовом колегія суддів вважає 28.07.2022, в той час, як позивач подав до суду цей позов засобами поштового зв`язку лише 18.08.2022. Посилання представника позивача на те, що 16.08.2022 представник позивача дізналася про продовження вчинення виконавчих дій та дізналася про незадоволення заяви про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження не впливають на строки оскарження відповідних постанов державного виконавця, які обчислюються саме з моменту, коли особа дізналася про їх існування, у цьому випадку - з 18.07.2022. Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду цієї справи є лише оскарження постанов державного виконавця, а не визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка може мати триваючий характер. Посилання представника на введення карантину та воєнного стану саме по собі не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження карантину та/або воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду за період з 29.07.2022 по 17.08.2022. Інших об`єктивних чинників, які свідчили про неможливість своєчасного звернення з цим позовом до суду, позивачем не наведено. Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду та погоджується із висновком суду першої інстанцій про наявність підстав для застосування до позивача наслідків, встановлених п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №140/1832/19, від 05.02.2020 у справі №1.380.2019.002838, від 19.08.2020 у справі №520/5566/19, від 18.02.2021 по справі № 640/25034/19 тощо. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Підставі для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 по справі № 480/5395/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко