Постанова 4809 № 2-664/11

ПОСТАНОВА Іменем України 18 січня 2024 року м. Кропивницький справа № 2-664/11 провадження № 22-ц/4809/198/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М. (суддя доповідач), суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., заявник (боржник) - ОСОБА_1 , стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа Олександрівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2023 року у складі судді Максимович І. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 25.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно одержаних коштів, заінтересовані особи Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Олександрівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.1-7 т.1). Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2022 заяву задоволено частково, визнано виконавчий лист №2-664/2011, виданий 20.11.2012 Олександрівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 104 833, 70 гривень, таким, що не підлягає виконанню.У іншій частині вимог заяви відмовлено (а.с.184-189 т.2). Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим документом суми відмовлено (а.с.14-19 т.3). 22.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2022 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати повністю ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2022 та призначити справу до судового розгляду (а.с.115-119 т.3). Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не згоден із ухвалою від 02.08.2022, оскільки обставини спростовують факти покладені в основу судового рішення у цій справі та впливають на висновки суду. Судом неповно з`ясовано усі обставини справи, не враховано істотні обставини, які мають значення для справи. Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.09.2023 відмовлено у відкритті провадження за заявою (а.с.128-130 т.3). Відмовляючи у відкриття провадження, суд першої інстанції виходив з того, що 01.11.2022 Кропивницьким апеляційним судом ухвалено власне рішення, тому, судом, до компетенції якого належить здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченими статті 423 ЦПК України, є суд апеляційної інстанції. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що судом не враховані підстави перегляду раніше ухваленого рішення лише в межах нововиявлених обставин. Тобто, підставою перегляду є не недоліки розгляду справи судом, а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та відповідно не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Суд вирішує у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду під час його ухвалення, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. За таких обставин ухвала Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.09.2023 підлягає скасуванню та ухвалення нового судового рішення, яким скасувати повністю ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2022 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01.11.2022 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскаржуваного судового рішення є: - обставина, що змістовність виконавчого листа №2-664/2011 виданий 20.11.2012 Олександрівським районним судом Кіровоградської області не відповідає зазначеному в резолютивній частині рішення даного суду від 16.12.2011 у справі №2-664/2011, що передбачає заходи примусового виконання рішень; - обставина, що стягувач у справі №2-664/2011 не звертався із заявою до суду, який видав виконавчий документ про виправлення помилки, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; - обставина, що суд який видав виконавчий документ не прийняв у стягувана виконавчий лист №2-664/2011 виданий 20.11.2012 з підстав відсутності в ньому суми зазначеної в судовому рішенні, належних та допустимих доказів суду не надано; - обставина, що стягувач до суду у справі №2-664/2011 не надав належних доказів про отримання стягнутих державним виконавцем коштів з боржника за виконавчим провадженням № 36111006; - обставина, що стягувач та державний виконавець на: змістовність виконавчого листа №2-664/2011 виданий 20.11.2012, який не відповідає зазначеному в резолютивній частині рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; відсутність суми 104833,70 грн в рішенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2011 у справі №2-664/2011; зазначення у постанові державного виконавця від 22.01.2013 про відкриття виконавчого провадження №36111006 не існуючої суми 104833,70 грн, яка не підлягала (не підлягає) виконанню до вказаної у ній дати, тобто до 29.01.2012, та виправлення (підроблення) року з 2012 на 2013 в даній постанові державного виконавця від 22.01.2013 без внесення змін до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, не надали особистих пояснень в суді першої інстанції на підставі ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.11.2021 року у справі та відповідних доказів у протилежності, або визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; - обставина, що державний виконавець за період із 22.01.2013 по 19.10.2023 не встановив, що змістовність виконавчого листа №2-664/2011 виданий 20.11.2012 не відповідає зазначеному в резолютивній частині рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, та не прийняв рішення про повернення стягувану виконавчого документа з повідомленням, як суд, так і учасників виконавчого провадження №36111006; - обставина, що стягувач до суду у справі №2-664/2011 не надав належних доказів, які могли би підтвердити або спростувати те, що стягувач звертався або не звертався у визначений законом строк із заявою до суду, який видав виконавчий документ за період із 20.11.2012 (дата видання виконавчого листа) по 27.12.2012 (строк пред`явлення виконавчого листа до виконання) про виправлення помилки, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; - обставина, що судом не досліджені зібрані у справі №2-664/2011 докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Відзив на апеляційну скаргу не подано. АТ КБ «ПриватБанк» подало письмові пояснення та заяву про проведення судового засідання без участі представника його представника. Олександрійський ВДВС в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду, мотиви прийняття судового рішення. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)). Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна державаучасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Стаття 425 ЦПК України регулює порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Частиною другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Ухвала Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2022, щодо перегляду якої за нововиявленими обставинами подано заяву ОСОБА_1 , скасована постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року з ухваленням нового рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим документом суми. Суд першої інстанції, встановивши, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано ОСОБА_1 без урахування норм ст. 425 ЦПК України, помилково вважав, що має повноваження вирішувати питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, оскільки компетентним в даному випадку є апеляційний суд, який скасував вказану ухвалу суду першої інстанції і ухвалив нове судове рішення. Частиною 3 ст. 427 ЦПК України встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 426 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2018 року у цивільній справі № 758/11228/15-ц (провадження № 14-127звц18). Порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.09.2023, яка постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому на підставі ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про прийняття заяви). Відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат може бути вирішене судом за результатами розгляду заяви. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Кропивницький апеляційнийсуд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково. Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2023 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник