Постанова 4857 № 260/7260/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Калинич Я.М. 16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7260/23 пров. № А/857/16677/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 260/7260/23 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: 18.08.2023р. Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернувся із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 03.08.2023р. у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні №71745060. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.08.2023р. у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.08.2023р. скасувати та постановити постанову, якою позов задоволити. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 17.03.2023р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/950/23 адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром. Одночасно, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 22 червня 2020 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). 24.04.2023р. Закарпатським окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист №260/950/23/2023 від 17.03.2023р. 05.05.2023р. Постановою старшого державного виконавця Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. відкрито виконавче провадження №71745060 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 11.05.2023р. листом №0700-0504-5/24114 пенсійний орган повідомив державного виконавця, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/950/23 добровільно виконане до відкриття виконавчого провадження. Пенсійний орган здійснив ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії, станом на 22.06.2020р. після перерахунку склав 19097,26 грн. (сума 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність станом на 22.06.2020р. складала 16380,00 грн.). Оскільки починаючи з 01.12.2021р. розмір пенсії вже був обрахований у розмірі 19097,26 грн., на виконання попереднього рішення суду №260/2562/22, тому доплата різниці в пенсії за цей період відсутня. Нарахована заборгованість в розмірі 22767,97 грн. за період з 22.06.2020р. - 30.11.2021р. облікована в Пенсійному фонді України та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. 03.08.2023р. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В.О. в рамках виконавчого провадження №71745060 накладено штраф у розмірі 5100 грн. на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду та зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє. ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ. ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: -виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ). ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно ч.ч. 5, 6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). ч.ч.1,2 ст.63 Закону «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Кабінет Міністрів України від 23.07.2014р. прийняв Постанову №280, якою затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до якого Пенсійний фонду України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державну соціальному страхуванню. (далі Положення) Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Відповідно до п.3 Положення, одним з основних завдань Пенсійного фонду та його територіальних підрозділів є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Рішення суду в частині виплати донарахованої пенсії у справі №260/950/23 не виконано боржником протягом строку, визначеного державним виконавцем, з незалежних від його волі причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018р. у справі № 405/3663/13-а. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що виконання рішення суду залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України, призначених для здійснення виплат за вказаним судовим рішенням). Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснив перерахунок пенсії, на підставі рішення суду, в розмірі 22767,97 грн. за період з 22.06.2020р. - 30.11.2021р. Поряд з цим, виплату такої доплати позивач не здійснив з незалежних від нього причин. Пенсійний орган зазначив, що виплата коштів на виконання рішення суду буде виплачена після виділення коштів із державного бюджету на ці цілі, оскільки ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнення з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що виплата пенсії забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Колегія суддів зазначає, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №260/950/23 можливе за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. Одночасно, пенсійний орган повідомив державного виконавця про те, що рішення суду виконано у добровільному порядку, надавши при цьому протокол перерахунку пенсії та розрахунок. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 02.02.2016р. справа №825/3715/14, а також Верховним Судом у постанові від 13.06.2018р. справа №757/29541/14-а. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021р. у справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020р. у справі №824/1276/18-а. Верховний Суд у постанові від 31.05.2021р. у справі №560/594/20 зазначив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин. Верховний Суд в постановах від 07.11.2019р. у справі № 420/70/19, від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 та від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021р. у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021р. у справі № 360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що постанова постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 03.08.2023р. у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні №71745060 є протиправною та яку скасувати, а позов задоволити. ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги слід задовольнити повністю. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 260/7260/23 скасувати та прийняти нову постанову. Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 03.08.2023р. у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні ВП№71745060. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 16.01.2024р.