LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд535/404/23

від 06.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 535/404/23 Номер провадження 22-ц/814/4008/23Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Сідько Світлани Іванівни, представника ОСОБА_1 , на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 16 травня 2023 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд У С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, просило стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12 003 грн 00 коп. за кредитним договором №8495925 від 03.12.2019, а також - судові витрати. Заявлені вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за укладеним кредитним договором. Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 16 травня 2023 року позов задоволений. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт капітал» заборгованість за договором позики № 8495925 від 03 грудня 2019 року в сумі 12 003 грн, яка складається із: заборгованості за тілом позики - 5 000 грн; заборгованості за процентами - 2 400 грн; заборгованості за процентами за прострочену позику - 2 500 грн; три відсотка річних від простроченої суми боргу - 528,90 грн та інфляційні втрати на суму 1 574,10 грн. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі адвокат Сідько С.І., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивачем не доведено факту підписання та ознайомлення відповідачкою з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Подаючи позов та відповідь на відзив, позивач не надав доказів одноразового ідентифікатора та електронного договору ні суду, ні направив на електронну пошту відповідачки і оскільки позивач не спростував недотримання порядку укладення договору, останній є нікчемним згідно ч.2 ст.1055 ЦК України. Зазначала, що позивачем надано суду кредитний договір, але будь-який підпис в графі «Позичальник» відсутній. Матеріали справи не містять доказів, що договір № 8495925 від 03.12.2019 був акцептований сторонами, в порядку передбаченому законом, що цей договір підписав відповідач та разом з ним умови та правила, а також отримання відповідачем будь-яких коштів. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав: Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2019 року між ТОВ «ФК «1БАНК» та ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора (про що свідчить реквізити та підпис сторін) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №8495925, за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Параметри та умови надання позики: сума позики становить - 5 000,00 грн, строк позики (строк договору) - 30 днів, дата надання позики 03.12.2019 року, дата повернення позики 02.01.2020 року, процентна ставка (базова) / день - 1,60%, розмір процентів акційних у день - 1,28%; процента ставка на прострочену позику у день - 2,70 %, розмір процентів на позику річний - 467,20 %, розмір процентів на прострочену позику річний - 985,50 %, вартість позики за весь строк, на який видано позику, у % - 38,40%, вартість позики за весь строк, на який видано позику, у грн - 1 920,00 грн, загальна вартість позики та процентів, у грн - 6 920,00 грн. Відповідно до п.4.2. договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-licensе/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Згідно з п.5 договору позики договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. У договорі позики під час його укладення відповідачка вказала свої паспортні дані, номер облікової картки платника податків, поштову адресу, номер мобільного телефону, електронної пошти та номер карткового рахунку у банку, на який ТОВ «ФК «1БАНК» мав зарахувати суму кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн (а.с.8). Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1БАНК» підтверджує, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір 8495925 від 03.12.2019 року, ідентифікована ТОВ «ФК «1БАНК». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 7VolmePWPP, час відправки ідентифікатора позичальнику 03.12.2019 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11). Згідно з довідкою за вих. №22/11-2022-7 від 22.11.2022 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №B0000130 від 12.02.2021 року та Витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з наданні фінансових послуг №37 від 29.01.2016 року, відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «ФКФ» та ТОВ «ФК «1БАНК», було здійснено наступні успішні перекази: 1) 03.12.2019 року, сума 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.), відбувся успішний переказ на карту НОМЕР_1 . Номер платежу НОМЕР_2 . Оскільки ТОВ «ФКФ» не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій. У зв`язку з цим виділити запитувані транзакції як окремі платежі у банківській виписці не є можливим (а.с. 9). Згідно розрахунків, наданих ТОВ «ФК «Профіт капітал», загальна сума заборгованості станом на 20.01.2020 року становить 12 003 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 900 грн - заборгованість за відсотками.(а.с.10) 528,90 грн - 3% річних; 1 574,10 грн - інфляційні втрати.(а.с.12). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи відповідачкою не надано до суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, що вказаний у договорі позики, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Заперечуючи проти перерахування коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Таким чином, суд вважав доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором позики і взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорі позики строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції у відповідності до наведеної норми процесуального закону правомірно керувався при вирішенні цього спору правовими позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах. Згідно ст.3 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Частина 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Згідно індивідуальної частини кредитного договору, невід`ємною частиною договору є публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства http://www.eurogroshi.com.ua (п.1.6). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування» (п. 1.7). Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. За умовами публічної пропозиції ТОВ «ФК «ІБАНК» та клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в «особистий кабінет». При підписанні документів на телефонний номер клієнта направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту чи відмову у наданні кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер клієнта, а також відповідна інформація зазначається в «особистому кабінеті». У разі прийняття рішення про надання кредиту клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в «особистому кабінеті». У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, клієнт підписує індивідуальну частину за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора (а.с.69-77). Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Згідно матеріалів справи, і як правильно встановлено судом першої інстанції, спірний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачем при реєстрації на сайті кредитодавця. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Доводи апеляційної скарги про те, що одноразовий ідентифікатор не може надсилатися в форматі «37077», оскільки не є алфавітно-цифровою послідовністю, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, як вже зазначалося вище, одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі №404/502/18. Згідно ст.652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зазначаючи про недосягнення сторонами усіх істотних умов договору, відповідач посилалася на те, що позивачем суду не надано доказів підписання нею самого договору та ознайомлення з умовами та правилами кредитування. У той же час, згідно індивідуальної частини паспорту позики в графі «Позичальник» перебувають всі анкетні дані відповідача та зазначено електронний підпис одноразового ідентифікатора. За змістом положень ст.12, ст.13, ст.89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Апеляційний суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов`язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України). За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставними. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення. Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу адвоката Сідько Світлани Іванівни, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 16 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2023 року. Головуючий суддя О. А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М. Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»