Постанова КГС ВС № 905/2030/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 року м. Київ Cправа № 905/2030/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я. за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., учасники справи: представник ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" - Грекова Л. В., представник ПАТ "Геркулес" - Куренний С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у складі колегії суддів: Шутенко І.А.. (головуючий), Гребенюк Н.В., Слободін М.М. та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2023 у складі судді Величко Н.В. у справі № 905/2030/19 за заявою Приватного підприємства "Маріната" до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" про банкрутство, - На розгляд суду постало питання застосування строку позовної давності до грошових вимог кредитора у справі про банкрутство. ВСТАНОВИВ Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес".

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.07.2012 між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", банк) та Публічним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" (далі - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2", позичальник) укладено кредитний договір №011-03-12 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), відповідно до якого банк надає позичальникові кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту в порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використовувати та повернути Банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у договорі. 3. 23.06.2012 між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (кредитор), Приватним акціонерним товариством "Геркулес" (далі - ПАТ "Геркулес", поручитель) укладено договір поруки №011-03-12/4, за яким поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником - ПАТ "Донецькій міський молочний завод №2" його боргових зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.06.2012, в повному обсязі таких зобов`язань (п. 1.1. договору поруки).

4. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор у випадку наявності у боржника прострочених боргових зобов`язань, може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п.1.2 договору поруки).

5. Порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі (п.2.1 договору поруки).

6. Кредитний договір №011-03-12 від 23.06.2012 та договір поруки №011-03-12/4 від 23.06.2012 підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

7. В забезпечення виконання ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012, між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" як заставодержателем та Компанією Долкерса Інвестментс ЛТД як заставодавцем укладено договори застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015, №011-03-12/12 від 11.06.2015 та №011-03-12/11 від 11.06.2015, за якими заставодавцем передано заставодержателю майнові права заставодавця на підставі договорів депозитного рахунку від 19.04.2013, 10.06.2011 та 27.08.2014. 8. 24.06.2015 між Компанією Долкерса Інвестментс ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ВІ ДІ-Маркет" (далі - ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет") укладено договір уступки прав вимоги від 24.06.2015, відповідно до умов якого всі права та обов`язки за договорами депозитного рахунку від 19.04.2013, 10.06.2011 та 27.08.2014 переходять до ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет". 9. 24.06.2015 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет", у зв`язку з укладенням договору уступки прав вимоги, укладені договори про внесення змін до договорів застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015, №011-03-12/12 від 11.06.2015, №011-03-12/13 від 11.06.2015, відповідно до яких внесені зміни відносно заставодавця та предмету застави, а саме: 1) договір застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015 (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом якого є майнові права заставодавця, які належать заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 19.04.2013, укладеного між заставодавцем та заставодержателем; боржником заставодавця за договором банківського вкладу виступає банк (п.1.2 договору); розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 2 500 000 доларів США (п.1.3 договору). 2) договір застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015 (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом застави якого є майнові права заставодавця, які належать заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 10.06.2011, укладеного між заставодавцем та заставодержателем; боржником заставодавця за договором банківського вкладу виступає банк (п.1.2 договору); розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 1 200 000 доларів США (п. 1.3 договору); 3) договір застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015 (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом застави якого є майнові права заставодавця, які належать заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 27.08.2014, укладеного між заставодавцем та заставодержателем; боржником заставодавця за договором банківського вкладу виступає банк (п.1.2 договору); розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 1 500 000 доларів США (п. 1.3 договору).

10. Згідно з п. 5.6 договорів застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015, №011-03-12/12 від 11.06.2015, №011-03-12/13 від 11.06.2015, заставодержатель має право на договірне списання коштів з рахунку заставодавця, який відкритий в банку, а також з будь/якого іншого рахунку заставодавця, відкритого у банку, для виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Заставодавець надає заставодержателю право на договірне списання. Таке право може бути реалізоване заставодержателем за умови настання строку виконання боргових зобов`язань (в тому числі дострокового виконання боргових зобов`язань), з моменту настання строку боргових зобов`язань і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов`язань, строк виконання яких настав.

11. У зв`язку з невиконанням позичальником - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012, ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" спрямовано заставодавцю - ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" лист від 03.03.2016, в якому повідомлено, що 02.03.2016 Банком, як заставодержателем майнових прав на кошти ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет", розміщені на вкладних рахунках у банку, переданих у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, на підставі п. 3.2, пп. "ж" п. 3.4, п. 4.2 та п. 5.6 договорів застави здійснено списання належних ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" грошових коштів з вкладних рахунків на загальну суму 5 200 000 доларів США в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012.

12. Також, відповідно до вказаного листа повідомлено, що до ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" перейшли всі права вимоги до позичальника - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" за кредитним договором на суму 5 200 000 доларів США, та Банком направляється ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" копію даного кредитного договору їх додатковими угодами до нього. 13. 15.08.2016 між ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", цесіонарій) укладений договір про відступлення прав вимоги (договір цесії) №15-08/16.

14. Згідно з п. 2.1 договору за цим договором цедент передає (відступає) права вимоги до боржника - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2", за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012, а цесіонарій приймає (набуває) право вимоги за кредитним договором та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором.

15. Сума (ціна) права грошової вимоги, які відступається цедентом цесіонарію за кредитним договором складає 5 200 000 доларів США, яка відповідає розміру заборгованості боржника перед банком - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (п. 2.3 договору).

16. Згідно з п. 2.8 договору, цей договір є підставою для здійснення дій, пов`язаних зі зміною цедента на цесіонарія за вимогами, що виникають на підставі кредитного договору, в тому числі є підставою для заміни сторони у будь-яких договірних відносинах, існуючих судових, виконавчих провадженнях, зміни первісного кредитора шляхом внесення змін до відповідних реєстрів тощо.

17. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" №185 від 30.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів)" визнано нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: - договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015, укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно з яким в заставу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передані майнові права в розмірі 2 500 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 19.04.2013; - договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015 на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ "Ді Ві Ді - Маркет"; - договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015, укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно якого в заставу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передані майнові права в розмірі 1 200 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 10.06.2011; - договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015 на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ "Ді Ві Ді - Маркет"; - договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015, укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно якого в заставу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передані майнові права в розмірі 1 500 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 27.08.2014; - договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015 на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ "Ді Ві Ді - Маркет"; - правочини у вигляді списання 02.03.2016 грошових коштів з депозитних рахунків та з рахунків нарахованих відсотків ТОВ "Ді Ві Ді - Маркет": № 2615135456302 - 1 200 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17960 від 02.03.2016; № 2615135456302 - 116,91 долар США, оформленого меморіальним ордером № 17961 від 02.03.2016; № 2615235456303 - 1 500 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17962 від 02.03.2016; № 2615235456303 - 146,75 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17963 від 02.03.2016; № 2615335456304 - 2 500 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17941 від 02.03.2016; № 2615335456304 - 243,56 доларів США, оформленого меморіальним ордером № 17941 від 02.03.2016 та направлення їх на погашення заборгованості за Кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012, укладеним між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ПАТ "Донецький міський молочний завод №2", в розмірі 3 890 526, 32 доларів США за основним боргом та 1 309 980,90 доларів США за відсотками. 18. 20.02.2018 між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс" ( далі - ТОВ "ФК "Юніко Фінанс", цесіонарій) укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) №01, згідно з яким цедент передає (відступає) цесіонарію права вимоги до боржника - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" за кредитним договором від 23.07.2012 №011-03-12, а цесіонарій приймає (набуває) право вимоги за Кредитним договором та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором (п. 2.1 договору).

19. Сума права грошової вимоги, яка відступається цедентом цесіонарію за кредитним договором складає 140 843 190,80 грн, що відповідає сумі списаних банком грошових коштів на підставі договорів застави для погашення заборгованості боржника перед банком за кредитним договором на загальну суму 5 200 000 доларів США за офіційним курсом до долара США станом на дату списання (п. 2.2 договору).

20. Ціна права вимоги підлягає оплаті цесіонарієм на рахунок, вказаний цедентом у розділі 7 цього договору, в наступному порядку і строки: 15 370 000 грн у строк не пізніше 01.03.2018, 125 473 190,80 грн - у строк не пізніше 31.12.2018 (п. 2.6 договору).

21. У відповідності до п. 2.7 договору сторони домовились, що в строк, який не перевищує 10-ти календарних днів з дати повного розрахунку за цим договором, укладуть акт приймання-передачі права вимоги, відповідно до якого цедент передасть цесіонарію право вимоги та документи, що підтверджують виникнення право вимоги - копії договорів застави, документи, що підтверджують виконання цедентом зобов`язань боржника за кредитним договором перед банком тощо.

22. Згідно з п. 2.8 договору, цей договір є підставою для здійснення дій, пов`язаних зі зміною цедента на цесіонарія за вимогами, що виникають на підставі кредитного договору, в тому числі є підставою для заміни сторони у будь-яких договірних відносинах, існуючих судових, виконавчих провадженнях, зміни первісного кредитора шляхом внесення змін до відповідних реєстрів тощо.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виконання цесіонарієм (ТОВ "ФК "Юніко Фінанс") умов п. 2.6 договору № 01 від 20.02.2018, що сума грошової вимоги за цим договором відступлення прав вимоги (договір цесії) №01 від 20.02.2018, яка відступається цедентом цесіонарію за Кредитним договором і складає 140 843 190,80 грн, є сплаченою ТОВ "ФК "Юніко Фінанс". 24. 25.10.2018 Листом №1810/2501 ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" повідомлено ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" про зміну кредитора у зобов`язанні. Подання заяви з грошовими вимогами 25. 17.12.2019 до суду першої інстанції ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" подано заяву, в якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 140 843 190,80 грн та 3 842 грн судового збору.

26. Заявник посилається на наявність у ПАТ "Геркулес" заборгованості перед ТОВ "ФК "Юніко Фінанс", як поручителя за кредитним договором від 23.07.2012 №011-03-12, на суму 140 843 190,80 грн, згідно з договором відступлення прав вимоги (договір цесії) №01 від 20.02.2018.

27. Боржником зроблено заяву про застосування позовної давності до грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" та наслідків спливу такого строку. Розгляд справи судами 28. 02.12.2020 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Донецької області у справі № 905/2030/19, серед іншого, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" кредитором, який підлягає внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес", на суму 291 875 252,41 грн - четверта черга, 3 842,00 грн - перша черга; відмовлено ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" у визнанні кредитором боржника на суму 140 843 190,80 грн та 3 842 грн. 29. 16.03.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №905/2030/19 ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.12.2020 в частині визнання ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" кредитором, який підлягає внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Геркулес", на суму 291 875 252,41 грн четвертої черги та в частині відмови ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" у визнанні кредитором боржника на суму 140 843 190,80 грн - залишено без змін. 30. 16.06.2021 постановою Верховного Суду у справі № 905/2030/19 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 905/2030/19 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" скасовано. Справу № 905/2030/19 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

31. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Юніко Фінанс", не дослідили належним чином зібрані докази у справі, а посилаючись виключно на наявність Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" №185 від 30.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів)" дійшли висновку про нікчемність правочинів, якими обґрунтована заява про визнання кредиторських вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс", попри те, що такий Наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 32. 18.01.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2030/19 відмовлено у задоволенні грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" до ПАТ "Геркулес" у сумі 140 843 190,80 грн основного боргу та 3 842 грн судового збору. 33. 13.06.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №905/2030/19 ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2023 залишено без змін.

34. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, визнав, що відповідно до договору поруки від 23.06.2012 №011-03-12/4, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, а отже, кредитор у випадку наявності у боржника прострочених боргових зобов`язань, може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. ПАТ "Геркулес", як поручитель за кредитним договором від 23.07.2012 №011-03-12, має перед ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" борг на суму 140 843 190,80 грн, згідно з договором відступлення прав вимоги (договір цесії) №01 від 20.02.2018.

35. Водночас, судом першої інстанції задоволено заяву боржника про застосування строку позовної давності, оскільки про звернення стягнення на майнові права правопопередник заявника (ТОВ "Ді Ві Ді-Маркет") дізнався 03.03.2016 з листа ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", отже, починаючи з наступного дня 04.03.2016, мав можливість звернутися з вимогою. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Загальний строк позовної давності у три роки сплив 05.03.2019, в той час як із заявою з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" звернулось до суду лише 17.12.2019. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 36. 29.06.2023 ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2023 у справі № 905/2030/19 в частині відмови у визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс"; прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" з грошовими вимогами до ПАТ "Геркулес" задовольнити у повному обсязі: визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" до ПАТ "Геркулес" у сумі 140 843 190,80 грн основного боргу та 3 842 грн судового збору.

37. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 щодо порядку застосування позовної давності у справі про банкрутство при розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

38. ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" стверджує, що судами протиправно не враховано доводів заявника щодо перебігу строку, який обчислено останнім з дати коли він знав або міг дізнатись про порушення його права. Вказує, що про наявність поручителів за кредитним договором № 011-03-12 від 23.07.2012 дізнався вже новий кредитор ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" під час спроби здійснити заміну кредитора з Банку на ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" в межах справи № 905/2235/17 про банкрутство ПАТ "Донецький Міський Молочний Завод № 2", що слухається у Господарському суді Донецької області (заяву про заміну кредитора подано ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" 18.01.2019).

39. Також, скаржник вказує, що судами не враховано, що право вимоги до первісного кредитора (ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет") перейшло не в силу відступлення прав вимоги, а за правилами статті 546 Цивільного кодексу України. Отже, первісний кредитор повинен надати поручителю, що виконав зобов`язання документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

40. Також скаржник вважає, що апеляційний суд неправомірно проігнорував явно недобросовісні дії поручителя - боржника, що спрямовані на перешкоди кредиторам у виявленні місцезнаходження останнього та вказує, що згідно з Договором поруки від 23.07.2012 № 011-03-12/4 поручитель ПАТ "Геркулес" має зареєстроване місцезнаходження за адресою: м. Донецьк, вул. Клінічна, буд. 8., який за загальновідомими обставинами з 2015 року є непідконтрольною Українській владі територією, з якою відсутній поштовий та будь-який інший прийнятний зв`язок. ПАТ "Геркулес" здійснив зміну місцезнаходження на Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд 22 ще 15.01.2015. Однак, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення з боку ПАТ "Геркулес" Банку та/чи будь-кого зі своїх кредиторів про зміну свого місцезнаходження. Отже, ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" як новий кредитор не мав змоги направити відповідну вимогу на непідконтрольну територію, а нова адреса поручителя в порушення Договору поруки не повідомлялась Банку/та/чи будь-кому з правонаступників Банку. Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

41. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

43. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності / відсутності підстав визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" до боржника в межах справи про банкрутство ПАТ "Геркулес".

44. Колегія суддів відзначає, що порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.

45. Згідно з частиною першою статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

46. У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

47. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

48. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі №911/2498/18.

49. Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

50. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

51. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

52. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

53. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

54. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору поруки від 23.06.2012 ПАТ "Геркулес" зобов`язалося відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" його зобов`язань за кредитним договором № 011-03-12 від 23.06.2012. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники (п. 1.2 договору поруки).

55. Крім того, з метою забезпечення виконання ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" зобов`язань за кредитним договором, між Банком як заставодержателем та Компанією Долкерса Інвестментс ЛТД як заставодавцем, правонаступником якого стало ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет", укладено договори застави майнових прав, за якими заставодавцем передано заставодержателю майнові права заставодавця на підставі договорів депозитного рахунку.

56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з невиконанням ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" зобов`язань за кредитним договором, Банком було спрямовано заставодавцю - ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" лист від 03.03.2016, в якому повідомлено, що 02.03.2016 Банком на підставі договорів застави було здійснено списання належних ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" грошових коштів з вкладних рахунків на загальну суму 5 200 000 доларів США в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором та повідомлено, що до ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" перейшли всі права вимоги до позичальника - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2".

57. В подальшому, на підставі договору відступлення прав вимоги від 20.02.2018 право вимоги до ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" за кредитним договором набуло ТОВ "ФК "Юніко Фінанс".

58. Відповідно до частини першої статті 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

59. Отже, із встановлених судами обставин вбачається, що ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" (застоводавець), виконавши обов`язок позичальника (ПАТ "Донецький міський молочний завод №2") набуло прав кредитора до солідарних боржників - позичальника за кредитним договором (ПАТ "Донецький міський молочний завод №2") та поручителя (ПАТ "Геркулес").

60. Відтак, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність грошового зобов`язання ПАТ "Геркулес" як поручителя та солідарного боржника за кредитним договором від 23.07.2012 №011-03-12 перед ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" на суму 140 843 190,80 грн.

61. Водночас, до грошових вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" у цій справі боржником - ПАТ "Геркулес" зроблено заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

62. На особливості застосування позовної давності на стадії попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) Верховний Суд звертав увагу у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15. Зокрема Суд дійшов висновку, що положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство. Для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (п. 90, 137).

63. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії") позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

64. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 904/3405/19).

65. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

66. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України).

67. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 02.03.2016 Банком було здійснено списання належних ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет" (правонаступником якого став ТОВ "ФК "Юніко Фінанс") грошових коштів з вкладних рахунків на загальну суму 5 200 000 доларів США в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором.

68. Колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, де зазначено, що аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

69. Разом з тим, відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

70. Отже, строк позовної давності почав відлік з 03.03.2016, тобто з наступного дня після списання грошових коштів, належних ТОВ "ДІ ВІ ДІ - Маркет". При цьому, такий відлік строку позовної давності для ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" як правонаступника ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет", в силу статті 262 Цивільного кодексу України, не змінився. А тому звертаючись із грошовими вимогами до боржника 17.12.2019, ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у визнанні заявлених грошових вимог.

71. Відносно доводів касаційної скарги про те, що ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" дізналося про наявність поручителів за кредитним договором в межах розгляду справи № 905/2235/17, а також про те, що право вимоги до первісного кредитора (ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет") перейшло за правилами статті 546 Цивільного кодексу України, Верховний Суд зазначає таке.

72. В касаційній скарзі скаржник посилається на положення статті 546 Цивільного кодексу. Колегія суддів вважає, що скаржником помилково вказано норму статті 546 Цивільного кодексу ("Види забезпечення виконання зобов`язання") замість статті 556 ("Права поручителя, який виконав зобов`язання"), відповідно до якої частини першої якої, після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

73. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до укладеного між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (цедент) та ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" (цесіонарій) договору відступлення прав вимоги (цесії) від 20.02.2018 в строк, який не перевищує 10 календарних днів з дати поновного розрахунку за цим договором, сторони укладуть акт - приймання передачі права вимоги, відповідно до якого цедент передасть цесіонарію права вимоги та документи, що підтверджують виникнення права вимоги (п. 2.7 договору). При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, з умов кредитного договору № 01-03-12 (графа 30 - група поручителів) вбачається, що поручителями, зокрема, є: ПАТ "Геркулес". Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що документи виникнення права вимоги повинні бути у ТОВ "ФК "Юніко Фінанс", а твердження ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" про відсутність даних щодо поручителів спростовуються матеріалами справи.

74. Разом з тим, скаржник не наводить аргументів щодо не дослідження або дослідження з порушенням вимог процесуального закону наявних у справі доказів, а до компетенції Верховного Суду, в силу статті 300 ГПК України, не входить оцінка доказів та встановлення обставин у справі.

75. Окрім того, такі твердження скаржника не спростовують того, що в силу 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, отже, у даному випадку, перебіг строку позовної давності обчислюється з того моменту, коли ТОВ "ДІ ВІ ДІ-Маркет" дізналося про своє порушене право.

76. Також, Верховний Суд погоджується із обґрунтованим відхиленням судом апеляційної інстанції доводів ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" відносно зміни місцезнаходження ПАТ "Геркулес", оскільки така інформація відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є відкритою і загальнодоступною. Відтак, як вірно зауважено апеляційним господарським судом, маючи відомості про код ЄДРПОУ ПАТ "Геркулес", який зазначений у кредитному договорі, заявник міг дізнатись інформацію про місце реєстрації боржника.

77. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду та суду першої інстанції, про те, що ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" не доведено поважності причин пропуску строку позовної давності, а тому судами законно та обґрунтовано відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" у зв`язку із пропуском строку позовної давності, про застосування якого боржником зроблено заяву.

78. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення статей 256, 261, 262, 267 Цивільного кодексу України до вирішення питання про грошові вимоги ТОВ "ФК "Юніко Фінанс" до боржника у цій справі. Водночас, за відсутності прямого посилання в оскаржуваних судових актах на висновки, викладені в постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, висновки судів першої та апеляційної інстанції узгоджуються із такими та не суперечать їм, а тому Суд відхиляє протилежні доводи касаційної скарги.

79. Доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, а Верховний Суд не вбачає порушення чи неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

80. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

82. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та ухвала - залишенню без змін. В. Розподіл судових витрат

83. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2023 у справі № 905/2030/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді В. Картере В. Погребняк