LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/5421/23

від 12.09.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 р. Справа № 520/5421/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 27.04.23 у справі № 520/5421/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 18.07.2018 по 12.11.2022 (день фактичної виплати донарахованої частини пенсії) на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13077/19 та у період з 01.01.2019 по 12.11.2022 (день фактичної виплати донарахованої частини пенсії) на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13078/19, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати", ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби, та деяких інших осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, яка нарахована та виплачена у період з 18.07.2018 по 12.11.2022 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13077/19 та у період з 01.01.2019 по 12.11.2022 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13078/19, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби, та деяких інших осіб». В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13077/19 та від 09.01.2020 по справі №520/13078/19 йому перерахована пенсія. 18.01.2023 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів. Листом від 15.02.2023 відповідач повідомив його, що здійснив перерахунок пенсії на підставі вказаних рішень суду, різницю в пенсії на виконання рішень суду включено до виплатної відомості та профінансовано у листопаді 2022 року, рішеннями суду зобов`язань щодо виплати компенсації на управління не покладено, нараховані виплати здійснювались та здійснюються своєчасно у відповідності до норм та вимог чинного законодавства, тому підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 відсутні. Вважає у зв`язку з цим дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення нарахування та виплати компенсації частини втрати доходів є протиправними. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 18.07.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 12.11.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, яка нарахована та виплачена у період з 18.07.2018 по 12.11.2021, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати". Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №520/5421/23 та ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справам №520/13077/19 та №520/13078/19, Головним управлінням були здійснені перерахунки пенсії позивача. Різницю в пенсії на виконання судових рішень було включено до виплатної відомості та профінансовано у листопаді 2022 року. За матеріалами пенсійної справи позивача нараховані пенсійні виплати здійснювались і здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Посилається, що рішеннями суду зобов`язань щодо здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, на Головне управління не покладено. Зазначає, що пенсія позивачу виплачується у встановленому розмірі, своєчасно, відповідно до чинного законодавства. Вважає, що для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159, немає підстав. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 по справі №520/13077/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованої з 18.07.2018 по 31.12.2018 пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 по справі № 520/6089/19 без обмеження максимальним розміром пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 по справі №520/13077/19 набрало законної сили 28.02.2020. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 по справі №520/13078/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплатити ОСОБА_1 з 01.01.2019 пенсію перераховану на підставі рішення Харківського окружного адміністративною суду від 22 липня 2019 року по справі №520/6144/19 без обмеження максимальним розміром пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 по справі №520/13078/19 набрало законної сили 05.03.2020. На виконання вищевказаних рішень суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Різницю в пенсії на виконання рішень суду профінансовано у листопаді 2022 року та включено до виплатної відомості 12.11.2022. 18.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії. Листом від 15.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 по справі №520/13077/19 та по справі №520/130078/19 зобов`язань щодо виплати компенсації на головне управління не покладено. Відповідач зазначив, що нараховані виплати здійснювались та здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 немає підстав. Позивач, ОСОБА_1 , вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації частини втрати доходів протиправними, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не виплачено позивачу пенсію в передбаченому законом розмірі та порушено строки її виплати, перерахована з 18.07.2018 пенсія позивача фактично виплачена 12.11.2022, пенсійний орган зобов`язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів приймаючи рішення у даній справі погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне. Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, унормовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі по тексту - Порядок №159). Згідно зі ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Приписами ст.2 вказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону №2050-ІІІ передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Окрім того, аналогічні норми містяться також у Порядку №159. Колегія суддів звертає увагу, що зміст ст.1 Закону №2050-ІІІ вказує на те, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Зазначені вище статті 2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації. Пункти 1,2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Відповідно до приписів пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Отже, з огляду на наведене вище, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у справах №520/13077/19, №520/13078/19, які набрали законної сили Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Різницю в пенсії на виконання рішень суду профінансовано у листопаді 2022 року та включено до виплатної відомості 12.11.2022 (а.с.12-13). Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.09.2022 року у справі №816/1627/18, судом було зазначено, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням позивачеві пенсії Пенсійним органом, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем по справі не було виплачено позивачу пенсію в передбаченому законом розмірі, що встановлено рішеннями судів у наведених вже вище справах, порушено строки її виплати, перерахована з 18.07.2018 пенсія позивача фактично виплачена 12.11.2022, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 18.07.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 12.11.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати" є протиправними, а відтак суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині. Відтак, з огляду на наведені вище висновки щодо протиправності дій відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 18.07.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 12.11.2022, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимог зобов`язального характеру. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що нараховані пенсійні виплати здійснювались і здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства, а рішеннями суду зобов`язань щодо здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, на Головне управління не було покладено, то колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки з урахуванням наведеного вище вони не впливають на вирішення даної справи. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159, є необґрунтованими та спростовуються висновками суду у даній справі. Отже, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені у його апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено (доказано) правомірність своїх дій, які є предметом оскарження у даній справі. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №520/5421/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»