Постанова 4851 № 520/4645/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 р.Справа № 520/4645/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 (головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С.) по справі № 520/4645/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 (у тому числі із нарахованою індексацією) з обмеженням її максимального розміру; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (у тому числі із нарахованою індексацією) без обмеження її максимальним розміром пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, яке набрало законної сили 13.05.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в обмеженні граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження граничним (максимальним) розміром. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На підставі виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 31.05.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 71948404 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 520/4645/22, що підтверджується постановою від 08.06.2023 (а.с. 45). 12.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 520/4645/22 пенсійним органом проведено перерахунок його пенсії. З 01.07.2023 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду, різницю в пенсії нараховану на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат (а.с. 49). 21.07.2023 ОСОБА_1 подав суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вчинені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №520/4645/22 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в частині застосування обмеження виплати нарахованої суми пенсії граничним (максимальним) розміром; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №520/4645/22 і здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження граничним (максимальним) розміром. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нову, якою заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України задовольнити. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не вірно надано оцінку доводам заяви щодо обставин, з якими позивач пов`язує невиконання пенсійним органом судового рішення. Вказує, що виплата його пенсії здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з обмеженням граничного розміру, незважаючи на наявність судового рішення від 12.04.2023 у справі №520/4645/22, яким вказані дії відповідача визнані протиправними. Натомість, не виплата пенсійним органом підвищення до пенсії згідно Постанови № 103 не є обставиною, визначеною позивачем, що свідчить про невиконання судового рішення. Крім того, вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що відповідачем також визнається, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться з урахуванням максимального фіксованого розміру, про що останній зазначив у запереченнях на заяву. З урахуванням наведеного, вказує, що відповідачем не виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №520/4645/22, що є підставою для задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що невиплата ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно Постанови № 103 від 21.02.2018 після її перерахунку жодним чином не пов`язана з виконанням судового рішення від 12.04.2023, як помилково вважає позивач. Натомість, інших обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправних дій чи бездіяльності при виконанні рішення суду від 12.04.2023 у справі №520/4645/22 позивачем не доведено та судом не встановлено. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства. Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст. Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб. Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019,

мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року). Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником. При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, яке набрало законної сили 13.05.2023 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в обмеженні граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження граничним (максимальним) розміром. Сторонами визнається, що на виконання судового рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Вважаючи, що відповідачем протиправно не виконується рішення суду від 13.05.2023 ОСОБА_1 подав суду заяву від 21.07.2023 в порядку ст. 383 КАС України. Суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправних дій чи бездіяльності при виконанні рішення суду від 12.04.2023 у справі №520/4645/22. При цьому, за висновками суду першої інстанції протиправне невиконання пенсійним органом судового рішення позивач пов`язує з невиплатою йому підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 103 від 21.02.2018 після проведення подальших перерахунків пенсії, що призвело до виплати остаточного розміру пенсії у меншому розмірі. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що заява від 21.07.2023 обґрунтована, окрім не включення до пенсії підвищення згідно Постанови № 103, саме обмеженням відповідачем, на думку ОСОБА_1 , його пенсії після перерахунку на виконання судового рішення максимальним розміром. Позивач звертав увагу, що з 01.07.2023 відповідач виплачує йому пенсію в меншому розмірі, оскільки застосовує обмеження її граничним розміром, на підтвердження чого надав витяги з пенсійної справи, тоді як рішенням суду від 12.04.2023 у справі № 520/4645/22 зобов`язано останнього проводити такі виплати без застосування будь-яких обмежень. Натомість, суд першої інстанції, не надав жодної оцінки вказаним доводам позивача та не дослідив чи виконується пенсійним органом судове рішення належним чином з наданням оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви лише з огляду на те, що невиплата відповідачем ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно Постанови № 103 від 21.02.2018 не пов`язана з виконанням рішення від 12.04.2023 по даній справі є помилковим, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 34, 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 по справі № 520/4645/22 скасувати. Адміністративну справу № 520/4645/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 23.10.2023 року