Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/9470/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 р. Справа № 520/9470/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 01.05.23 по справі № 520/9470/23 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (62103, м. Богодухів, вул. Соборності, буд.2, код 04058640) щодо не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області відомості про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з посади сільського голови Полково-Микитівської сільської ради.

2. Зобов`язати Богодухівську міську раду Богодухівського району Харківської області (62103, м. Богодухів, вул. Соборності, буд.2, код 04058640) подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області відомості про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з посади сільського голови Полково-Микитівської сільської ради.

3. Стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (62103, м. Богодухів, вул. Соборності, буд.2, код 04058640) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

4. Стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (62103, м. Богодухів, вул. Соборності, буд.2, код 04058640) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у вигляді утраченої вигоди у розмірі 344 260 грн (триста сорок чотири тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок).

5. Стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (62103, м. Богодухів, вул. Соборності, буд.2, код 04058640) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у 4471,84 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу , вважає, що суд приймаючи ухвалу від 01.05.2023 допустив неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі, є законні підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається висновки Великої Палати Верховного Суду , викладені в постанові від 22.01.2020 по справі № 813/1045/18 та вказує, що позивач оскаржує дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області під час звільнення ОСОБА_1 з публічної служби та не виконання відповідачем вимог чинного законодавства під час звільнення позивача з публічної служби. Просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а є виключно трудовим спором і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Завданням адміністративного судочинства у силу норм частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначеннями, наведеними у пунктах 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Публічна служба - публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України). Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини 1 статті 4 КАС України). Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України). Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Так, згідно ст. 1 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Згідно абз. 2 ст. 3 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Крім того, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Так, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що посада сільського голови є виборною посадою та відноситься до посад органів місцевого самоврядування, а як наслідок зайняття особою відповідної посади є проходженням публічної служби. Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення, на відміну від спорів щодо оскарження рішень (нормативно-правових або індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи здійснює орган, з яким виник спір, у правовідносинах з позивачем владні управлінські функції. Для визначення юрисдикції спору з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу, а також, у зв`язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір. З позовної заяви вбачається , що ОСОБА_1 , позивач у праві, обирався сільським головою Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району на підставі рішення № 1-VI від 19 листопада 2010 року та рішення № 1 -VII від 12 листопада 2015 року за строком повноважень п`ять років. Відповідач у справі - Богодухівська міська рада Богодухівського району Харківської області. За змістом позовної заяви позивач оскаржує дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області під час звільнення ОСОБА_1 з публічної служби та не виконання відповідачем вимог чинного законодавства під час звільнення позивача з публічної служби. Колегія суддів звертає якщо спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах. Таким чином, ОСОБА_1 до звільнення був особою, яка займає посаду службовця органу місцевого самоврядування, тому позовні вимоги пов`язані з проходженням позивачем публічної служби та бездіяльністю відповідача , а також із відшкодування матеріальної і моральної шкоди, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАСУ віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 146/579/16-ц (провадження № 14-227цс18) , від 06.02.2019 року у справі № 146/885/17-ц (провадження № 14-436цс18) та від 03.04.2019 року у справі №607/10429/16-ц (провадження № 14-660цс18). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в даному випадку віднесені до розгляду саме до юрисдикції адміністративного суду. Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції і, як наслідок, останній дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за даним позовом, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 по справі № 520/9470/23 скасувати. Адміністративну справу № 520/9470/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош