LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/7140/23

від 24.08.2023 · Антикорупційна

Справа № 991/7140/23 Провадження № 1-кс/991/7166/23 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, В С Т А Н О В И Л А : І. Суть скарги 14 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просив визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), та зобов`язати їх внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою. Скарга обґрунтована тим, що 31 липня 2023 року ОСОБА_3 скерував до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, заява містила відомості про вчинення начальником штабу Корпусу Резерву бригадним генералом ОСОБА_4 , командиром НОМЕР_1 (військової частини НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 низки кримінальних правопорушень, а саме: нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету з їх перевищенням, що призвели, в тому числі, до загибелі чотирьох військовослужбовців (ст. 210 КК України), видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 КК України). Зазначені дії, за твердженням заявника, призвели до розтрати бюджетних коштів у сумі 101 або, як зазначив ОСОБА_3 , 161 млн грн. Розкрадання бюджетних коштів, на думку заявника, полягало у нарахування подвійної заробітної плати військовослужбовцям, які обліковувалися у двох різних військових частинах; здійсненні виплат за відрядження військовослужбовцям, які не відповідали фактичним обставинам; оформлення на офіцерські посади осіб, які не мають стосунку до Збройних Сил України; виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, які фактично не проходили військову службу (так звані «мертві душі»). Також, на думку заявника, зазначеними у заяві особами було вчинено державну зраду (ст. 111 КК України). Також заявник повідомив, що злочинне угрупування в складі прокурорів Черкаської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, слідчих ДБР, суддів Соснівського районного суду м. Черкаси здійснило замах на його вбивство, викрадення і незаконне позбавлення волі, незаконний обшук та викрадення зброї, що свідчих про наявність в діях цих осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1, 2 ст. 146-1, ст. 365, 366, 371, ч. 2 ст. 372, ч. 3, 4 ст. 382, ст. 383, 384 КК України. ІІ. Оцінка та висновки слідчого судді 2.1. ОСОБА_3 у скарзі повідомив про неодноразові факти звернень із зазначеного питання до Вищого антикорупційного суду. З метою перевірки зазначених фактів та з`ясування обставин, які можуть мати значення для вирішення скарги, слідчим суддею було здійснено запит до апарату Вищого антикорупційного суду. Згідно з отриманою на запит інформацією, у період з 03 липня по 14 серпня 2023 року до суду надійшло 13 скарг ОСОБА_3 стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема: - справа № 991/5848/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора (надалі - ОГП), яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 26 червня 2023 року, надійшла до суду 03 липня 2023 року; - справа № 991/6192/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 06 липня 2023 року, надійшла до суду 11 липня 2023 року; - справа № 991/6251/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України (надалі - СБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 07 липня 2023 року, надійшла до суду 13 липня 2023 року; - справа № 991/6775/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19 липня 2023 року, надійшла до суду 01 серпня 2023 року; - справа № 991/6890/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб СБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 07 липня 2023 року, надійшла до суду 07 серпня 2023 року - справа № 991/6892/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19 липня 2023 року, надійшла до суду 07 серпня 2023 року; - справа № 991/6900/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19 липня 2023 року, надійшла до суду 07 серпня 2023 року; - справа № 991/6966/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 31 липня 2023 року, надійшла до суду 09 серпня 2023 року; - справа № 991/6967/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19 липня 2023 року, надійшла до суду 09 серпня 2023 року; - справа № 991/7139/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб СБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 31 липня 2023 року, надійшла до суду 11 серпня 2023 року; - справа № 991/7140/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 31 липня 2023 року, надійшла до суду 14 серпня 2023 року; - справа № 991/7142/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб ОГП, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 31 липня 2023 року, надійшла до суду 14 серпня 2023 року; - справа № 991/7143/23, скарга на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 31 липня 2023 року, надійшла до суду 14 серпня 2023 року. За результатом аналізу змісту зазначених 13 скарг слідчий суддя встановила, що ОСОБА_3 у період з 26 червня по 31 липня 2023 року неодноразово звертався до різних державних органів, уповноважених на внесення відомостей до ЄРДР, із заявами, аналогічними заяві, з приводу якої подано скаргу. Зокрема, заяви стосувалися одних і тих самих обставин, зазначених у розділі І цієї ухвали, кола осіб, періодів часу, кваліфікації кримінальних правопорушень, які, за твердженням заявника, були вчинені зазначеними особами. Згодом заявник оскаржував бездіяльність уповноважених осіб відповідних державних органів щодо невнесення відомостей за його заявами до ЄРДР у порядку ст. 303 КПК України. Станом на теперішній час за результатом розгляду 7 скарг слідчими суддями ухвалено рішення. Таким чином, на момент подання цієї скарги, у провадженні слідчих суддів Вищого антикорупційного суду перебувало 10 скарг ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР з одних і тих самих обставин, по частині з яких вже ухвалено рішення. 2.2. Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень. Можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, спрямована на виконання завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, передбачених ст. 2 КПК України, забезпечення виконання слідчим та прокурором обов`язку, передбаченого ст. 214 КПК України. В цілому зазначений інститут є механізмом, спрямованим на додержання засади публічності, яка передбачена ст. 25 КПК України та яка визначає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон визначає механізм реалізації права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, втім не містить жодних запобіжників від зловживання цим правом з боку особи. Якщо виходити з формального тлумачення процесуальних норм цього правового інституту, то обов`язок слідчого та прокурора внести відомості до ЄРДР поширюється на всі випадки звернень до них із заявою про вчинення кримінального правопорушення та жодним чином в цій частині не обмежений. Втім, Велика Палата Верховного Суду застерігає від надання переваги словеснограматичному (буквальному) трактуванню норм законодавства без одночасного цільового (телеологічного) їх тлумачення, оскільки таке тлумачення не дозволить встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві. Це може призвести до значних та невиправданих ускладнень у правозастосовній практиці (постанова від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к). Телеологічне тлумачення сукупності норм, які складають цей інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбачає право особи на судовий контроль та оцінку законності відповідних дій (бездіяльності) слідчого чи прокурора, а також право на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, ухваленого за результатом такої оцінки. Саме такий механізм захисту порушеного права визначає кримінальний процесуальний закон. Багаторазове, необмежене ані кількістю, ані часом звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення одного й того самого кримінального правопорушення, створює формальні підстави для ініціювання необмеженої кількості процедур оскарження по суті одних і тих самих дій (бездіяльності) щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Вочевидь, багаторазовий розгляд слідчими суддями одного й того самого питання суперечитиме принципу остаточності судового рішення «res judicata» та релевантній йому засаді обов`язковості судових рішень (ст. 21 КПК України). 2.3. Кримінальний процесуальний закон не визначає алгоритм дій слідчого судді у випадку встановлення факту багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за аналогічними за змістом заявами. Втім подання таких скарг є достатньо вагомою підставою констатувати факт зловживання особою правом, тобто використання права всупереч його меті. Кримінальний процесуальний закон не визначає межу, коли використання особою права набуває ознак зловживання ним, втім, Верховний Суд неодноразово висловлював позиції з цього приводу та зазначав, що заборона зловживання правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09 квітня 2019 року у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24 вересня 2019 року у справі №755/10138/16-к та від 19 лютого 2019 року у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Також Верховний Суд зазначив, що наслідком встановлення судом факту зловживання правом має бути постановлення рішення про залишення такої скарги без розгляду (постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20). 2.4. Як зазначала слідчий суддя, ОСОБА_3 станом на час подання цієї скарги вже подав до Вищого антикорупційного суду 10 скарг фактично з одного і того самого питання, яке стосувалося невнесення відомостей за одними і тими самими фактами до ЄРДР. Зазначений факт є достатньо вагомим для констатації факту зловживання скаржником своїм правом, а тому є підставою для припинення розгляду цієї скарги та залишення її без розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, П О С Т А Н О В И Л А : Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»