Постанова 4854 № 420/10682/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10682/23 Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О. Час і місце ухвалення: 23.06.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської обласної прокуратури, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Одеської обласної прокуратури щодо відмови розглянути звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023р. та передачі його до Подільської окружної прокуратури Одеської області; - зобов`язати уповноважену особу Одеської обласної прокуратури розглянути звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023р. відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в провадженні СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022166180000124 від 26.04.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, відносно ОСОБА_1 . Процесуальне керівництво здійснює Подільська окружна прокуратура. В рамках вказаного кримінального провадження неодноразово порушено права ОСОБА_1 , у зв`язку з чим досудове розслідування потребує контролю керівництва Одеської обласної прокуратури. Однак, на звернення позивача від 28.04.2023р. до Одеської обласної прокуратури, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», щодо проведення службового розслідування відносно прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_2 при здійсненні процесуального керівництва, листом від 02.05.2023р. відповідач вказане звернення переслав до Подільської окружної прокуратури з вказівкою перевірити доводи, викладенні в зверненні, про що повідомив ОСОБА_1 . Такі дії Одеської обласної прокуратури позивач вважає протиправними та зазначає, що відповідач самоусунувся від процедури розгляду його звернення, передбаченої Законом №393/96-ВР. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 23.06.2023р. та задовольнити поданий ним позов у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Спірні правовідносини зводяться виключно до питання допущення/недопущення бездіяльності Одеською обласною прокуратурою щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023р. в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції не враховано положення пункту 17 розділу І Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора від 06.08.2020р. №363, яким чітко визначено, що звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, вирішуються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Одеської обласної прокуратури із скаргою, в якій зазначив, що Сектор дізнання Подільського районного управління ГУНП в Одеській області вніс відомості до ЄРДР за №12022166180000124 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, відносно ОСОБА_1 . В рамках зазначеного кримінального провадження проведено обшук в квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого протиправно вилучено та арештовано його майно. Зазначав, що обшук проведено з численними порушеннями КПК України, протокол обшуку не відповідає вимогам ст.104 КПК України. Подільська окружна прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво, проявляє бездіяльність при нагляді за законністю у цій справі. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просив за його участю провести службове розслідування по викладеним фактам відносно прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області Шепітко Н.С. при здійсненні процесуального керівництва. Листом від 02.05.2023р. Одеська обласна прокуратура надіслала звернення ОСОБА_1 щодо незадовільного стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також з інших питань, для організації розгляду в межах компетенції до Подільської окружної прокуратури. Зазначила про необхідність проведення перевірки доводів, викладених у зверненні, у відповідності з вимогами чинного законодавства та, за наявності порушень, вжити відповідні заходи реагування, з поінформуванням про це заявника у передбачений законом строк. Копію зазначеного листа Одеська обласна прокуратура надіслала ОСОБА_1 до відома. Вважаючи протиправними дії Одеської обласної прокуратури щодо відмови розглянути звернення від 28.04.2023р. та передачі його до Подільської окружної прокуратури Одеської області Чорний І.Б. звернувся з даним позовом до суду. Закриваючи ухвалою від 23.06.2023р. провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Зокрема, суд зазначив, що ОСОБА_1 , у розумінні пункту 25 частини першої статті 3 КПК України, вважається учасником кримінального провадження, а тому правовідносини між позивачем та відповідачем по своїй природі регламентовані КПК України та повинні вирішуватися у порядку, визначеному главою 26 КПК України. За висновками суду, посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на Закон України «Про звернення громадян» не спростовує суті спірних правовідносин, враховуючи, що право особи на звернення до органів прокуратури у порядку вказаного Закону щодо досудового розслідування надається виключно для осіб, які не є учасниками кримінального провадження. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.п. 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України). За приписами ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п.2 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства. Отже, імперативний припис зазначеної норми Кодексу виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. Як вже зазначалося, предметом спору у цій справі є оскарження ОСОБА_1 дій Одеської обласної прокуратури щодо відмови розглянути його звернення від 28.04.2023р. та передачі його до Подільської окружної прокуратури Одеської області Колегією суддів встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023р. хоча і містить посилання на Закон України «Про звернення громадян», проте вмотивоване незгодою з рішеннями, діями та бездіяльністю, вчинених в межах кримінального провадження №12022166180000124 від 26.04.2022р. Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України. Згідно ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Як правильно зазначив суд першої інстанції та не спростовано апелянтом, ОСОБА_1 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт у кримінальних провадженнях №42022162510000043, №12022166180000124. А відтак, позивач, в розумінні пункту 25 частини першої статті 3 КПК України, вважається учасником кримінального провадження та чинним кримінальним процесуальним законом наділений правом на оскарження дій прокурора на стадії досудового розслідування в порядку глави 26 КПК України. З приводу посилання апелянта на приписи Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР слід зазначити таке. Статтею 3 Закону №393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 4 Закону №393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. За правилами статті 12 Закону №393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження». Заява позивача від 28.04.2023р. містить повідомлення про порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування, а також містить вимоги про вжиття заходів реагування, а саме ініціювання проведення службової перевірки за вказаними фактами порушень. Таким чином, вказані правовідносини регулюються кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку., що заява ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону №393/96-ВР не підлягає розгляду в порядку, встановленому цим Законом. Законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити контроль за процесуальною діяльністю поза межами відповідного процесуального регулювання є протиправним втручанням у діяльність особи, наділеної в установленому порядку процесуальними правами, та є посяганням на її процесуальну незалежність. Отже, спори, які стосуються перевірки правомірності дій (рішень) правоохоронних органів, вчинених (прийнятих) при досудовому розслідуванні не відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Таким чином, при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов`язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється. Право особи на звернення до органів прокуратури у порядку Закону №393/96-ВР щодо досудового розслідування надається виключно для осіб, які не є учасниками кримінального провадження у відповідності до п.17 розділу І наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи органів прокуратури з особистого прийому, розгляду звернень і запитів та забезпечення доступу до публічної інформації» від 06 серпня 2020 року №363. Висновки колегії суддів у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 03.05.2023р. по справі №420/18970/22 та від 27.03.2023р. по справі №420/13296/22, прийнятих у справах за тотожними позовами ОСОБА_1 щодо неналежного розгляду Одеською обласною прокуратурою та Подільським РУП ГУНП в Одеської області його звернень, поданих в порядку Закону України «Про звернення громадян». Що ж до посилань апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у справах №№815/3591/17, 818/1526/18, 240/8264/21, 815/1178/17, 280/4698/19, 467/1274/18, 369/891/18, 495/8567/16-ц, 755/2545/15-ц, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані постанови суду касаційної інстанції стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних правовідносин. На підставі викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2023 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов І. Г. Ступакова