Постанова 4854 № 420/5166/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5166/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 23 жовтня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. за участі секретаря судового засідання: Недашковської Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача слідчого Приморського ВП в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає в непроведенні службового розслідування відносно слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 за порушення ним строку розгляду клопотання про скасування розшуку автомобіля в рамках кримінального провадження №12018161500001907 та порушення строку виконання ухвали слідчого Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2019 року у справі № 522/2290/19, за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, поданою в інтересах ОСОБА_3 до ГУНП в Одеській області 27.05.2019 року; зобов`язати ініціювати в порядку, передбаченому законодавством України, службове розслідування. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно не проведено службове розслідування за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, який діяв в інтересах позивача, а проведено службову перевірку, яка не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року задоволено адміністративний позов. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх доводах апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог є помилковим, так як відповідач має дискреційний характер повноважень в частині вибору механізму проведення перевірки. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2018 року слідчим Шевченківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12018161500001907 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (а.с.15). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси у справі №520/11850/18 від 07.09.2018 року за клопотанням слідчого в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12018161500001907 було накладено арешт на: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, д/з НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 ; посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; автомобіль Toyota Land Cruiser 200, д/з НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на підставі вищезазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.16-18). 12.09.2018 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області Дроздом В.Ю. винесено постанову про оголошення автомобілю в розшук (а.с.19-20). 09.10.2018 року Апеляційний суд Одеської області за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 скасував ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.09.2018 року та постановив нову ухвалу, якою відмовив в накладенні арешту на свідоцтво про реєстрацію т/з; посвідчення водія та на автомобіль (а.с.21-25). 01.11.2018 року постановою прокурора відділу прокуратури Одеської області було визначено підслідність у кримінальному провадженні за Приморським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, що підтверджується листом Одеської місцевої прокуратури № 3 № 10/1- 2837-18 від 04.12.2018 року (а.с.26-27). 29.01.2019 року представник ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кваша О.В. з клопотанням про скасування розшуку автомобіля (а.с.28-29). Досудове розслідування кримінального провадження було доручене слідчому Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, що підтверджується витягом з ЄРДР від 26.03.2019 року (а.с.30). 18.02.2019 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси, за результатом розгляду скарги представника ОСОБА_3 , ухвалою зобов`язав відповідальних осіб Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12018161500001907, розглянути в порядку ст. 220 КПК України (протягом 3 днів) клопотання представника ОСОБА_3 від 29.01.2019 року про скасування розшуку автомобіля (а.с.31-32). Дана ухвала 08.04.2019 року була отримана Приморським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, що підтверджується штампом Приморського ВП на супровідному листі з відміткою про її отримання (а.с.33). 21.05.2019 року слідчий Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 розглянув клопотання про скасування розшуку (а.с.34). 27.05.2019 року представник ОСОБА_3 Латка І.В. звернувся до Головного управління національної поліції в Одеській області із заявою від 24.05.2019р. про ініціювання службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 за невиконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2019 року у справі № 522/2290/19 (а.с.35-40), посилаючись на те, що в порушення вимог ст.220 КПК України клопотання представника ОСОБА_3 було розглянуте тільки 21.05.2019р. після чисельних звернень представника. Листом СУ ГУНП в Одеській області від 05.06.2019 року №4/Л-1313 представника позивача повідомлено, що подана скарга була скерована для проведення службової перевірки в межах компетенції до СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с.41). 24.07.2019 року слідчим СВ Приморського ВП в м.Одесі Балакіною Т.О. складено Висновок службової перевірки за фактом недотримання строків розгляду ухвали суду та клопотання у кримінальному провадженні №12018161500001907 (а.с.42-44), затверджений т.в.о. начальника СВ Приморського ВП в м.Одесі. В даному висновку службової перевірки було встановлено факти порушення строку розгляду клопотань в рамках кримінального провадження № 12018161500001907, передбаченого ст. 220 КПК України: попереджено слідчого ОСОБА_2 про необхідність дотримання процесуальних строків, та визначено в разі повторного порушення законодавства вжити заходів дисциплінарного характеру (а.с.44). 09.10.2019 року представником ОСОБА_3 було подано до ГУНП в Одеській області та Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області адвокатські запити з проханням надати належним чином завірену копію Наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування до слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення за порушення строку розгляду клопотання в рамках кримінального провадження № 12018161500001907 та порушення строку виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2019 року у справі № 522/2290/19 (а.с.45-52). ГУНП в Одеській області 02.08.2019 року надало відповідь, що слідчий ОСОБА_2 за вищевказаною заявою про ініціювання службового розслідування до дисциплінарної відповідальності не притягався (а.с.53). Вважаючи бездіяльність відповідача щодо проведення службового розслідування за його скаргою протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що проведення службової перевірки замість службового розслідування не відповідає приписам чинного законодавства України. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних відносинах, які склались, відповідачем було допущено неправомірну бездіяльність в частині не призначення службового розслідування стосовно слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2.. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі за текстом - Закону № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. За правилами ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Таким чином, з фактом отримання звернення, клопотання або скарги особи суб`єктом владних повноважень пов`язаний обов`язок такого суб`єкта здійснити всі можливі та необхідні дії, направлені на розгляд звернення, клопотання або скарги. З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2019 року представник ОСОБА_3 Латка І.В. звернувся з заявою до Головного управління національної поліції в Одеській області із заявою від 24 травня 2019 року про ініціювання службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 . Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 року (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України. міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Отже, саме службове розслідування є єдиним правовим механізмом перевірки факту вчинення дисциплінарного проступку слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, що було правильно встановлено судом першої інстанції. В свою чергу, відповідачем в порушення норм чинного законодавства проведено службову перевірку. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо дискреційного характеру його повноважень в частині вибору механізму проведення перевірки, з огляду на наступне. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Це також узгоджується із положенням ст.19 Конституції України. В свою чергу, вчинення дій, які не визначені у чинному законодавстві, не є дискрецією органу, має кваліфікуватись як протиправні дії суб`єкта владних повноважень. В даному випадку,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не вчинення дій, які покладаються на відповідача згідно із нормами Дисциплінарного статуту, у зв`язку із надходженням заяви (скарги) позивача, має кваліфікуватись судом як протиправна бездіяльність. При цьому, роблячи такі висновки, суд не втручається у дискреційні повноваження відповідача, які в даному випадку окреслені результатами службового розслідування та його висновками щодо наявності або відсутності в діях слідчого ОСОБА_2 дисциплінарного проступку. Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відповідачем було допущено неправомірну бездіяльність в частині непризначення службового розслідування стосовно слідчого Приморського ВП в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 . В свою чергу, задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області призначити в порядку, передбаченому законодавством України, службове розслідування відносно слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 є належним способом відновлення порушених прав позивача на розгляд його заяви стосовно дій слідчого. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказані апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст судового рішення складено 18.02.2020 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.