Постанова 4818 № 646/2661/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 646/2661/20 Головуючий суддя І інстанції Янцовська Т.М. Провадження № 22-ц/818/421/23 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2023 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року, по цивільній справі № 646/2661/20 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В: Заявник 14.12.2022 року звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення від 21.10.2020 року у цивільній справі № 646/2661/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі у зв`язку з нововиявленими обставинами. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.12.2022 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі № 646/2661/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - визнано неподаною і повернуто заявнику. Не погоджуючись з ухвалою суду від 19.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, та посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати , справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково вважав за необхідне у даному випадку сплату судового збору, оскільки відповідно до п.1ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про поновлення на роботі. Тобто з моменту подання позову протягом усього розгляду справи позивач має пільгу щодо судового збору, а саме звільнення від його сплати за подання будь-якої заяви чи скарги незалежно від знаходження справи в будь-якій інстанції. Вказує, що Закону України «Про судовий збір» не містить виключень щодо подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Зазначає, що визнання незаконним та скасування наказу про звільнення як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права - поновлення на роботі з одночасною виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вчинення інших дій, пов`язаних з поновленням на роботі, є однією вимогою - поновленням на роботі. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що відповідно до ст.353 ЦПК України не передбачає можливість оскарження ухвали про залишення без руху заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Вказує, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже на неї не поширюється положення пункту ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Посилання заявника на п.13 ч.1 ст.353 ЦПК України, як на підставу оскарження ухвалу, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку зазначена норма передбачає оскарження ухвали про визначення розміру судових витрат, а ніяк не звільнення від їх сплати. Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України). Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11). Тлумачення пункту 13 частини першої статті 353, статті 133 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що визначення розміру судових витрат охоплює собою, в тому числі, й визначення розміру судового збору, якій підлягає сплаті позивачем в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Тому ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в якій визначено розмір судового збору щодо вирішення питання про повернення судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Отже, визначення розміру судових витрат охоплює собою, в тому числі, й визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Тому згадана ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в якій має бути визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ухвалі суду першої інстанції від 19 грудня 2022 року про залишення заяви без руху встановлено, що заявник 14.12.2022 року звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення від 21.10.2020 року у цивільній справі № 646/2661/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі у зв`язку з нововиявленими обставинами. Статтею 426 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключеними обставинами. Згідно зі п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключеними обставинами додаються документ про сплату судового збору. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий визначено розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу що стосується скасування наказу про звільнення. Відповідно до ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно зі ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Колегія суддів не погоджується з тим, що у даному випадку заявник має сплачувати судовий збір. Наведені з цього приводу доводи скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Так, згідно рішення Червонозаводський районний суд м. Харкова від 21 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - відмовлено повністю. Відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року - залишено без змін Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є спір про поновлення на роботі. Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо необхідності сплати судового збору не звернув уваги, що згідно п.1ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI ) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» була висловлена правова позиція, що згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову. Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, провадження №14-57цс18, а також Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 490/2254/20-ц, провадження № 61-14597св20, від 30 червня 2021 року в справі № 204/8696/20-ц (провадження № 61-7183св21). Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції в оскарженій ухвалі про залишення позовної заяви без руху з мотивів несплати судового збору у встановленому законом розмірі, але всупереч згаданій нормі ч. 2 ст. 185 ЦПК України помилково не зазначив точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд першої інстанції вирішив питання щодо сплати судового збору у даному випадку з порушення вказаних норм матеріального і процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України колегія суддів скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду заяви до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 374, 379, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року - скасувати. Справу направити до Червонозаводського районного суду м. Харкова для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складений 24 липня 2023 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В. Бурлака О.В. Маміна.