LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС761/24881/16-ц

від 01.07.2021 · Адміністративна

ф УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 01 липня 2021 року м. Київ справа №761/24881/16-ц провадження №К/9901/22449/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 761/24881/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив: - стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційні витрати та три проценти річних у розмірі 484,46 грн., а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07.05.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2019 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.05.2019 скасовано, позов задоволено частково та стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційні втрати та три проценти річних та 1000,00 грн в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду. Постановою Верховного Суду від 11.11.2020 провадження у справі закрито та ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020 справу направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, даний позов залишено без задоволення. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову повністю. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з таких мотивів. Частина третя статті 125 Конституції України визначає конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми). Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є інтегративним складником верховенства права та який гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, що втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб. На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що під час ухвалення оскаржених ним судових рішень суди попередніх інстанцій не взяли до уваги правові висновки, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц. Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо наявності у вкладника банку права вимагати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити три відсотки річних та відшкодування інфляційних втрат у тому разі, коли Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прострочив виконання своїх зобов`язань з відшкодування коштів за вкладами, що розміщувалися на рахунках особи у банку, в якому реалізується процедура його виведення з ринку як неплатоспроможного. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі. Одночасно колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою і на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328, пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Керуючись положеннями підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328, пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 761/24881/16-ц.

2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №761/24881/16-ц.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Н.В. Коваленко Суддя В.М. Кравчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»