Постанова 4813 № 505/257/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/856/23 Справа № 505/257/16-ц Головуючий у першій інстанції Фабіжевський С. А. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.06.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., при секретарі: Узун Н.Д. переглянув у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Попової Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: 19 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором стверджуючи, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 12 травня 2006 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 8 019,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 12 травня 2012 року та з оплатою 12,50 % річних за користування кредитом. Відповідачка зобов`язалась у встановлені кредитним договором строки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Однак, відповідачі не виконують належним чином свої зобов`язання та не дотримуються терміну повернення наданого кредиту. У забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 12 травня 2006 року було укладено договір поруки №494-17/1. Також у забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 12 травня 2006 року було укладено договір поруки №494-17/2. 20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір Факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1 від 12 травня 2006 року. На підставі вказаного договору від 20 квітня 2012 року та ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про заставу», ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до ТОВ «Кредекс Фінанс» перейшло право вимоги, що виникло з договору про надання кредиту, договору застави, які укладені з відповідачем. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним зобов`язанням в розмірі 109 874,09 грн. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» задоволено. Суд стягнув в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитним зобов`язанням у розмірі 109 874,09 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 648,11 грн, по 549,37 грн з кожного. У апеляційній скарзі адвокат Попова Олена Анатоліївна в інтересах відповідача ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог ТОВ «Вердикт Капітал» до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову до поручителів, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Отже, рішення суду першої інстанції переглядається в апеляційному порядку в частині позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал» до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Справи розглядаються без участі учасників провадження за наявності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності заяви (заяв) про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частиною 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники справи мають права, встановлені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, в тому числі, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Сторони про розгляд справи сповіщались неодноразово належним чином та завчасно. При цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом. Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України) Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Судом першої інстанції встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 12 травня 2006 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 8 019,00 дол США з кінцевим терміном повернення 12 травня 2012 року та із оплатою 12,50 % річних за користування кредитом. Відповідачка зобов`язалась у встановлені кредитним договором строки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Однак, відповідачка не виконує належним чином свої зобов`язання та не дотримується терміну повернення наданого їй кредиту. У забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 12 травня 2006 року було укладено договір поруки №494-17/1. Також забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1, між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 12 травня 2006 року було укладено договір поруки №494-17/2. 20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір Факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1 від 12 травня 2006 року. На підставі вказаного договору від 20 квітня 2012 року та ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про заставу», ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до ТОВ «Кредекс Фінанс» перейшло право вимоги, що виникло з договору про надання кредиту, договору застави, які укладені з відповідачем. Таким чином, ТОВ «Кредекс Фінанс» має право вимоги від відповідачів належного виконання обов`язків за кредитним зобов`язанням. Станом на 25 листопада 2015 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 4 587,79 дол США, що за курсом НБУ від 25 листопада 2015 року становить 109 874,09 грн, з яких: 2 785,45 дол США, що за курсом НБУ від 25 листопада 2015 року становить 66 709,41 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 466,51 дол США, що за курсом НБУ від 25 листопада 2015 року становить 11 172,56 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1 252,27 дол США, що за курсом НБУ від 25 листопада 2015 року становить 29 990,92 грн заборгованість за відсотками на дату подачі позову; 83,56 доларів США, що за курсом НБУ від 25 листопада 2015 року становить 2 001,20 грн три відсотки річних від простроченої суми кредиту. Проте, колегія судів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал» до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, виходячи з наступного. Порука є видом забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України), за своєю правовою природою договір поруки має додатковий (акцесорний) характер відносно основного зобов`язання, істотними умовами його укладання є визначення характеру та обсягу відповідальності поручителя й підстави припинення цього зобов`язання, які передбачені статтею 559 ЦК України. Таким чином, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України). Встановлено, що 29 грудня 2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки №494-17/1 від 12.05.2006, відповідно до умов якої сторони прийшли до згоди щодо припинення будь-яких зобов`язаннь поручителя перед кредитором, які виникли на підставі кредитного договору №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006, що був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», за умови сплати Поручителем у строк до 29 грудня 2014 року частини основної суми боргу в розмірі 7 000,00 грн. Пунктом 3 Додаткової угоди було визначено, що при виконанні позичальником умов даної Додаткової угоди Договір вважається достроково припиненим, а зобов`язання Поручителя являються виконаними. 29 грудня 2014 року ОСОБА_1 були виконані умови укладеної Додаткової угоди та сплачено на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» 7 000,00 грн, про що, ОСОБА_1 було отримано довідку про відсутність заборгованості за вих. №2912 від 29.12.2014, згідно якої повідомлено, що поручителем ОСОБА_1 умови Додаткової угоди до Договору поруки №494-17/1 від 12.05.2006, укладеної 29 грудня 2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_1 станом на 29 грудня 2014 року виконані у повному обсязі. Договір поруки вважається достроково припиненим, а зобов`язання Поручителя з приводу заборгованості за кредитним договором №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006 укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 являються виконаними. Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) задоволено. Суд визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №505/257/16-ц, виданий 12 травня 2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованості за кредитним зобов`язанням в розмірі 109 874,09 грн та судових витрат в розмірі 549,37 грн, пов`язаних зі сплатою судового збору. Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, з`ясовуючи наведені обставини справи, що мають суттєве значення для її правильного вирішення, оцінюючи надані представником відповідача докази, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надавши їм відповідну правову оцінку на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», колегія суддів вважає, що порука поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у забезпеченні зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006 є припиненою. Отже, позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості є незаконними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Порушення судом норм процесуального права, а саме, статей 12, 53, 81, 263, 264 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Попової Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати та ухвалити в скасованій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складено: 07 липня 2023 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк Р.Д. Громік