Постанова 4851 № 592/4964/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 р.Справа № 592/4964/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Литовченко О.В., м. Суми, повний текст складено 30.12.22 року по справі № 592/4964/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якій просить суд скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області по справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2021 року №2, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 грн. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.12.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області по справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2021 року №2, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області суму судового збору в розмірі 454,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, прийняття рішення без урахування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.12.2022 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що посилання суду першої інстанції на п.2.1 договору №88716 від 03.11.2016 р., який надає право КП «Міськводоканал» СМР в односторонньому порядку змінювати вартість послуг, є безпідставним з огляду на те, що даний договір був укладений до 1 травня 2019 року, а тому не узгоджується з новою редакцією Закону України від 09.11.2017 р. №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" та не відповідає типовій формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 №690. Посилається на офіційні роз`яснення, надані у листах Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/10.1/7260-19 від 02.05.2019 та №7/10.1/17275-20 від 20.10.2010 щодо порядку застосування тарифів на житлово-комунальні послуги після 01.05.2019. Вказує, що правомірність висновків Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області щодо незаконності застосування підвищених тарифів після 01.05.2019 без укладення оновленого договору зі споживачем підтверджується існуючою судовою практикою судів апеляційної інстанції, зокрема Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30.07.2020 року у справі №686/10097/20, Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 15.04.2021 року у справі №952/925/20. Позивачка по справі не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст.286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області отримало копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Крім того, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлене на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи, а також ОСОБА_1 - за номером телефону, що підтверджується телефонограмою. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.03.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області видано наказ №538-ОД про направлення завідувача сектору контролю за регульованими цінами ОСОБА_2 для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП Міськводоканал Сумської міської ради з питань формування, встановлення, застосування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, зазначені у зверненні гр. ОСОБА_3 . На підставі зазначеного вище наказу, 29.03.2021 відповідачем видано направлення на проведення позапланової перевірки №3657-11/21. 14.04.2021 ГУ Держпродспоживслужба в Сумській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2, згідно з якою ОСОБА_1 , начальник абонентського відділу КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, яка відповідно до посадової інструкції є відповідальною за правильністю застосування тарифів, вчинила порушення порядку застосування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для гр. ОСОБА_3 о.р. 100704 ( АДРЕСА_1 ), якій за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 було нараховано за послуги за тарифами встановленими постановою НКРЕКП від 16.12.2020 № 2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» у розмірі на централізоване водопостачання - 11,46 грн. за 1 куб.м (без податку на додану вартість), на централізоване водовідведення - 11,14 грн. за 1 куб.м (без податку на додану вартість). При цьому, в порушення діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підприємством не був укладений зі споживачкою договір відповідно до типового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690. Враховуючи, що ціна послуги є істотною умовою договору і те, що договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 03.11.2016 укладений зі споживачкою ОСОБА_3 не втратив чинність, підприємство за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 не мало законних підстав для застосування нових тарифів, а мало нараховувати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення гр. ОСОБА_3 за тарифом згідно постанови НКРЕКП від 04.09.2018 № 958 у розмірі: на централізоване водопостачання - 7,40 грн. за 1 куб.м (без податку на додану вартість), на централізоване водовідведення - 6,38 грн. за 1 куб.м (без податку на додану вартість). Вказаними діями було порушено: п.1, 2 ст.12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги», п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення». За вчинене адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 550,00 грн. Не погодившись із правомірністю постанови, позивачка звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП). Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до ч.1 ст. 165-2 КУпАП порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-2 КУпАП, є порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок і доплат до них (формальний склад). Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Колегія суддів враховує, що з 1 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі по тексту Закон №2189-VIII), практична реалізація норм і положень якого, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюватиметься з переходом на нові договірні відносин між виконавцями комунальних послуг і споживачами. При цьому, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №2189-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020) чітко визначено умови перехідного періоду. Передбачено, що до дати набрання чинності договорами про надання комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (тобто, до дати набрання чинності новими договорами про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), договори про надання комунальних послуг, які укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (пункт 3 розділу VI Закону №2189-VIII). Встановлено, що нові договори про надання комунальних послуг між споживачами та виконавцями цих послуг мають бути укладені протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону (пункт 4 розділу VI Закону №2189-VIII). Також передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не приймуть рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного Законом, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону (пункт 5 розділу VI Закону). Отже, до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 №2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» Комунальному підприємству «Міськводоканал» Сумської міської ради зі структурою, наведеною в додатку 90 до цієї постанови визначено наступні тарифи: - на централізоване водопостачання 11,46 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); - на централізоване водовідведення 11,14 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість). Наказом КП «Міськводоканал» СМР від 21.12.2020 №544 «Про встановлення тарифів на централізоване водо постачання та водовідведення з 01.01.2021 року» у зв`язку з веденням в дію вище зазначеної постанови НКРЕКП вказаним наказом КП «Міськводоканал» СМР встановлено з 01.01.2021 встановленні наступні тарифи для всіх категорій споживачів: - на централізоване водопостачання 11,46 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) або з ПДВ 13,752 грн за 1 куб. м; - на централізоване водовідведення 11,14 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) або з ПДВ 13,368 грн. за 1 куб. м. Матеріалами справи встановлено, що між КП Міськводоканал Сумської міської ради та гр. ОСОБА_3 укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 03.11.2016 № 88716. Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору виконавець КП Міськводоканал Сумської міської ради зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Пунктом 4.4.1. даного договору визначено, що виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я, відповідно до вимог законодавства та договору. При цьому, відповідно до п.10.1. договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 03.11.2016 №88716 виконавець та споживач дійшли згоди, що з усіх питань, не врегульованих цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, підзаконними, локальними нормативними актами. Чинним законодавством, надання такого виду комунальної послуги як «централізоване постачання холодної води», починаючи з 01.05.2019, - не передбачено. Натомість, Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189 визначено, що під терміном житлово-комунальні послуги слід розуміти - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Статтею 5 цього Закону передбачено, що до житлово - комунальних послуг належать комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. Відповідно до Статуту КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.12.2020 № 20-МР та ліцензії ПКРЕКП від 29.11.2013 №240 основним видом діяльності підприємства є надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Таким чином, за своєю природою походження, в рамках договору від 03.11.2016 №88716, укладеного з гр. ОСОБА_3 , останній надається послуга централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Пунктом 2.1. договору від 03.11.2016 №88716 виконавцем та споживачем погоджено, що тарифи на послуги встановлюються і змінюються уповноваженими органами згідно з чинним законодавством. У разі зміни тарифів на комунальні послуги, вони є обов`язковими для сторін з моменту їх введення у дію. Інформація про зміну тарифів доводиться у рахунках на оплату, та не потребує внесення змін до договору. Безпосередньо до виконавця послуг даний споживач із заявою щодо відмови в наданні послуги не звертався, натомість гр. ОСОБА_3 здійснено оплату нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно з виставленими рахунками, чим на думку позивача, споживач надав свою згоду на отримання послуг. Таким чином, виконавцем надання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється на договірних засадах. Укладений між виконавцем та споживачем договір від 03.11.2016 №88716 відповідає типовій формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630. Отже, умовами, укладеного між виконавцем та споживачем договору, зміна тарифів не потребувала внесення змін до цього договору. Крім того, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року у справі №480/3472/21 позовні вимоги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування припису - задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 02.04.2021 №6 про виконання законних вимог щодо усунення порушень формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №480/3472/21 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року по справі №480/3472/21 залишено без змін. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-2 КУпАП, що свідчить про неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2 від 14.04.2021 року. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019 року, до споживачів застосовуються тарифи, встановлені відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не містить вказаних вимог. Посилання апелянта на офіційні роз`яснення, надані у листах Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/10.1/7260-19 від 02.05.2019 року та №7/10.1/17275-20 від 20.10.2010 року щодо порядку застосування тарифів на житлово-комунальні послуги після 01.05.2019 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані роз`яснення не є нормативно-правовими актами та не можуть встановлювати або змінювати вимоги нормативно-правових актів. Доводи апеляційної скарги про те, що правомірність висновків Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області щодо незаконності застосування підвищених тарифів після 01.05.2019 без укладення оновленого договору зі споживачем підтверджується існуючою судовою практикою судів апеляційної інстанції, зокрема Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30.07.2020 року у справі №686/10097/20, Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 15.04.2021 року у справі №952/925/20, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, предметом перегляду у справі №952/925/20 є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-2 КУпАП особи, яка жодним чином не пов`язана зі спірними правовідносинами у даній справі. У вказаній справі договір про надання комунальних послуг не мав припису, що зміна тарифів не потребує внесення змін до договору. Відтак, з огляду на положення ч.3 ст.286 КАС України та враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскаржувана в даному випадку постанова підлягає скасуванню, що правомірно враховано судом першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.12.2022 по справі № 592/4964/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Н.С. Бартош