Постанова 4851 № 592/11757/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 р.Справа № 592/11757/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Князев В.Б., м. Суми, повний текст складено 28.01.21 року по справі № 592/11757/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області Ханюкова В.А. по справі про адміністративне правопорушення №СМ15717/2033/АВ-СМ17598П2033/ПТ/ПС від 29.09.2020 про притягнення його, Генерального директора АТ «Сумське НВО», до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 850 грн., передбаченої ст. 188-6 КУпАП. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області Ханюкова В.А. №СМ15717/2033/АВ-СМ17598П2033/ПТ/ПС від 29.09.2020 про накладення на ОСОБА_1 , Генерального директора АТ «Сумське НВО», штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (м. Суми, вул. Горького, 28-б) судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. Управління Держпраці у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду неправомірним та безпідставним. Вказує , що головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Сумській області наділений повноваженнями на розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладенні адміністративного стягнення. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2021, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. За правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Сторони повідомлялись на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що29.09.2020 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Сумській області Ханюковим В.А. була винесена постанова відносно позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що останній не забезпечив усунення порушень трудового законодавства, визначених у приписі від 07.08.2020 №СМ15717/2033/АВ/П, а саме: не виконано норми ч.1 ст. 116 КЗпП, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с.14-15). Позивач не погоджується з постановою, вважає її такою, що винесена з порушенням КУпАП, а саме: постанова винесена відповідачем без належних повноважень. суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення №СМ15717/2033/АВ-СМ17598П2033/ПТ/ПС від 29.09.2020 року підлягає скасуванню, оскільки прийнята поза межами компетенції інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області Ханюкова В.А. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову , виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96 (далі - Положення N 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Підпунктом 6 п. 4 Положення N 96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Згідно із п. 7 Положення N 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Підпунктом 47 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 року за № 438/26883, установлено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Статтею 188-6 КУпАП установлено, що невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами ст. 230-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6). Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: - посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, - штраф до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним посадові особи - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає , що єдиною підставою звернення до суду з даним позовом з якою погодився суд першої інстанції , приймаючи оскаржуване рішення , є те , що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем поза межами компетенції посадової особи (інспектора праці), оскільки Інспектор праці Управління Держпраці у Сумській області Ханюков В.А. не являється керівником Державної служби України з питань праці, а отже не має повноважень на розгляд справ про адміністративне правопорушення та накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 188-6 КУпАП. Так , відповідач з такою думкою суду першої інстанції не погодився та в апеляційній скарзі вказує , що відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів є посадовою особою Управління. Головний державний інспектор зазначеного відділу має право, зокрема, складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, а тому аргументи позивача та суду першої інстанції щодо неналежності повноважень інспектора праці є безпідставними. В підтвердження наведеного до апеляційної скарги надає копію наказу Голови Держпраці від 23.10.2015 № 129, яким керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, уповноважує начальників, їх заступників, а також посадових осіб територіальних органів Держпраці, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створення перешкод для діяльності цих органів. Так, колегія суддів , дослідивши вказаний наказ , вважає , що такий наказ уповноважує посадових осіб територіальних органів Держпраці, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак , апелянтом до апеляційної скарги , в підтвердження обставин на які він посилається, не надано посадову інструкцію головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Сумській області . Крім того , відповідач у відзиві на позов також висловлював свою думку щодо неналежності повноважень інспектора праці при прийнятті оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та обґрунтовував такі заперечення з посиланням на посадову інструкцію головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці, але саму посадову інструкцію до суду першої інстанції не надав. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на те, що відповідач не надав суду доказів, які б посвідчували ту обставину, що головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Сумській області має повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ст. 188-6 КУпАП, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є правомірними. Посилання в апеляційній скарзі на те , що суд першої інстанції перед викладенням резолютивної частини оскаржуваного рішення посилається на статтю 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. що свідчить про неправильне тлумачення судом норм адміністративного процесуального права до уваги судом апеляційної інстанції не приймається , оскільки таке посилання суду фактично є опискою , яка не призвела до невірного вирішення справи по суті позовних вимог. Враховуючи вищенаведене , доводи апеляційної скарги є безпідставними та документально не підтвердженими. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.01.2021 по справі № 592/11757/20 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош