Постанова 4851 № 952/925/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 р.Справа № 952/925/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 24.12.2020, головуючий суддя І інстанції: ЯценкоЄ.І., смт. Зачепилівка Харківської області, повний текст складено 24.12.2020 по справі № 952/925/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Зачепилівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просила суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 60-12 від 02.11.2020 за ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та скасувати припис № 8 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №60-12 від 02.11.2020 за ч.1 ст. 165-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а справу закрито. Скасовано припис № 08 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що норма ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем, не підлягала застосуванню при вирішенні даної справи, оскільки предметом розгляду в даній справі було наявність повноважень органів місцевого самоврядування встановлювати та (або) коригувати тарифи на комунальні послуги з 01.05.2019. При цьому судом першої інстанції при вирішенні справи не надано належної оцінки тому, що відповідно до положень п. З та п. 4 розділу VI та ч. 7 ст. 14 Законом України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.05.2019 передбачено обов`язковість укладення договорів про надання відповідних комунальних послуг між виконавцями та споживачами. Судом першої інстанції помилково не було враховано, що Зачепилівська селищна рада з 01.05.2019 була позбавлена повноважень щодо встановлення (у т.ч. за результатами коригування) тарифів на комунальні послуги за договорами про надання комунальних послуг, укладеними до 01.05.2019. Стверджує, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для його скасування у відповідній частині. Позивачем в даній справі є ОСОБА_1 , яка відповідно до позовної заяви просила, серед іншого, скасувати припис №08 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, який надано суб`єкту господарювання, юридичній особі - Комунальному підприємству "Зачепилівське водопровідно-каналізаційне підприємство". При цьому, судом першої інстанції прийнято рішення про права та обов`язки комунального підприємства "Зачепилівське водопровідно- каналізаційне підприємство" без залучення даного суб`єкта до участі у справі. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином з огляду на приписи статті 268 КАС України. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 КАС України , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 60-12 від 02.11.2020, складеною в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській Бабаруком А.В., головного бухгалтера КП "Зачепилівське ВКП" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-2КУпАП та накладено штраф в розмірі 2550 гривень 00 копійок. Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , займаючи посаду головного бухгалтера КП "Зачепилівське водопровідне-каналізаційне підприємство" станом на 15 год. 12 хв. 27.10.2020 не забезпечила дотримання вимог пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги", а саме: рішенням Зачепилівської селищної ради від 20.08.2019 № 170 "Про коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП "Зачепилівське ВКП" погоджено тарифи, які введено підприємством в дію з 01.09.2019 без укладання нових договорів, зокрема з гр. ОСОБА_2 (яка мешкає в багатоквартирному будинку) після 01 травня 2019 року. Згідно припису №08 від 02.11.202 Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області зобов`язано КП "Зачепилівське водопровідне-каналізаційне підприємство": в 30- денний термін з дня отримання припису звернутися до Зачепилівської селищної ради Харківської області для скасування рішення Зачепилівської селищної ради від 20.08.2019 №170 "Про коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП "Зачепилівське ВКП"; проводити нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання згідно рішення Зачепилівської селищної ради №240 від 27.03.2018 "Про затвердження тарифів шляхом коригування на послуги з централізованого водопостачання по водоканалу" у розмірі 20,68 грн/м3 з ПДВ та з централізованого водовідведення згідно Рішення Зачепилівської селищної ради № 221 від 18.10.2018 "Про введення в дію тарифів на послуги централізованого водовідведення для споживачів будинків АДРЕСА_1 " у розмірі 39,54 грн/м3 з ПДВ; зменшити нарахування споживачу ОСОБА_2 за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2019 по 30.09.2020, провести перерахунки, шляхом зменшення нарахувань та приведення тарифів у відповідність Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги". Не погодившись із постановою про накладення адміністративного стягнення, а також із приписом щодо усунення порушень порядку встановлення та застосування тарифів, адресованого КП "Зачепилівське ВКП" , позивачка звернулася до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях головного бухгалтера КП "Зачепилівське ВКП" ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення № 60-12 від 02.11.2020 підлягає скасуванню, а адміністративне провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-2 КУпАП закриттю, а припис № 08 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - необхідно скасувати, як такий, що винесено безпідставно та незаконно. Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зважає на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення порушено норми процесуального права, які регулюють питання предметної підсудності та об`єднання позовних вимог. Так, предметом спору з урахуванням меж апеляційного перегляду є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення на головного бухгалтера КП "Зачепилівське водопровідне-каналізаційне підприємство" ОСОБА_1 та припису щодо усунення порушень порядку встановлення та застосування тарифів, адресованого КП "Зачепилівське ВКП". Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів встановлюється статтею 20 КАС України, відповідно до частини 1 якої місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, серед іншого, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (пункт 1). Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина 2 статті 20 КАС України). Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення предметно підсудні загальному місцевому суду як адміністративному, а вимоги про скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області як рішення суб`єкта владних повноважень предметно підсудні окружному адміністративному суду. Відповідно до частини 3 статті 21 КАС якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. За приписами частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Питання виключної підсудності адміністративних справ врегульовано статтею 27 КАС України, відповідно до частини 3 якої підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом. Таким чином, послідовний аналіз приведених приписів процесуального закону дає підстави для висновку, що заявлення кількох вимог в одній позовній заяві можливо, якщо такі позовні вимоги пов`язані між собою, якщо такі вимоги можливо вважати основними та похідними, тобто вирішення таких позовних вимог є обґрунтованим з точки зору повного та всебічного розгляду справи, досягнення мети захисту прав, свобод та інтересів особи, що звернулась за судовим захистом, та якщо щодо таких вимог не встановлено процесуальним законом виключної підсудності. В спірному випадку хоча позовні вимоги, об`єднані позивачем у позовній заяві, й пов`язані між собою підставами позову та поданими документами, та законом не встановлено виключної підсудності, але такі вимоги розглядаються за різними правилами, зокрема щодо строку звернення до суду, строку розгляду таких справ, особливостей їх розгляду та повідомлення учасників справи, порядку судового оскарження. Так, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності мають свою специфіку розгляду, яка прямо зазначена в статті 286 КАС України (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), тому такі справи не можуть розглядатися за іншими правилами. В той же час справи з приводу оскарження рішень суб`єкта владних повноважень (припису Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області) не можуть розглядатися за спрощеною процедурою, що визначена статтею 268 КАС України, для таких видів справи передбачені інші строки розгляду справи та інші правила апеляційного та касаційного оскарження. З наведеного вище колегія суддів уважає, що судом першої інстанції з порушенням приписів процесуального закону об`єднано в одне провадження позовні вимоги, до яких встановлена різна предметна підсудність та до частини яких встановлена особливість їх розгляду. За приписами статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Оскільки судом першої інстанції судове рішення стосовно позовних вимог про скасування припису прийнято з порушенням правил предметної юрисдикції (підсудності), визначеної статтею 20 КАС України, та розглянуто в порядку, передбаченому для розгляду справ, особливості провадження яких врегульовано статтею 286 КАС України, суд скасовує судове рішення в цій частині та направляє справу в цій частині на розгляд за встановленою цією статтею процесуального закону підсудністю, а саме до Харківського окружного адміністративного суду. Щодо позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає таке. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон покладає обов`язок на суб`єктів владних повноважень доводити правомірність своїх рішень, дій та бездіяльності, а також зобов`язує їх діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.165-2КУпАП за те, що остання, займаючи посаду головного бухгалтера КП "Зачепилівське водопровідне-каналізаційне підприємство" станом на 15 год. 12 хв. 27.10.2020, не забезпечила дотримання вимог пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги". В свою чергу не забезпечення дотримання вимог пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги", на думку відповідача, полягає в тому, що ОСОБА_1 , як посадовою особою КП "Зачепилівське водопровідне-каналізаційне підприємство", проведено коригування тарифів в бік збільшено з 01.09.2019 без укладання нових договорів, зокрема з гр. ОСОБА_2 (яка мешкає в багатоквартирному будинку) після 01 травня 2019 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Крім того, судом зазначено, що зазначеним Законом прямо не встановлено неможливість коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без попереднього укладання договорів про надання таких послуг між споживачами та виконавцями комунальних послуг. З цього приводу колегія суддів зазначає, що з 1 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон), практична реалізація норм і положень якого, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюватиметься з переходом на нові договірні відносин між виконавцями комунальних послуг і споживачами. При цьому Прикінцевими та Перехідними положеннями цього Законом (із змінами, внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020) чітко визначено умови перехідного періоду. По-перше, передбачено, що до дати набрання чинності договорами про надання комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (тобто, до дати набрання чинності новими договорами про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), договори про надання комунальних послуг, які укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (пункт 3 розділу VI Закону); По-друге, передбачено, що нові договори про надання комунальних послуг між споживачами та виконавцями цих послуг мають бути укладені протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. По-третє, Законом встановлено, що не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону (пункт 4 розділу VI Закону); Також, передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не приймуть рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного Законом, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону (пункт 5 розділу VI Закону). Отже, до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору. Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг. Таким чином, в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019, до споживачів застосовуються тарифи, встановленні відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019 . Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону, нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до умов договорів, укладених до 01.05.2019. Слід зауважити, що з 01.05.2019 Законом змінено не лише назви комунальних послуг, а й змінено підходи до їх надання, обліку, адміністрування, порядку формування та встановлення тарифів. Застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), які встановлені уповноваженими органами (органами місцевого самоврядування та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після 01.05.2019, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг. Встановленню уповноваженими органами тарифів на комунальні послуги, що визначені статтею 5 Закону (тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), має передувати: - отримання підприємством інформації щодо споживачів, яким надаватиметься відповідна комунальна послуга, з урахуванням обраних співвласниками багатоквартирних будинків моделей організації договірних відносин (у т.ч. будинків, у яких створено ОСББ та ЖБК); - формування економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з наданням комунальних послуг, враховуючи необхідність виведення зі складу тарифів на комунальні послуги витрат, пов`язаних із абонентським обслуговуванням (в частині багатоквартирних будинках, де буде укладено індивідуальні договори та виставлятиметься до оплати окремий платіж - плата за абонентське обслуговування); - повного перегляду підприємствами діючих тарифів і їх структури з урахуванням положень Закону, а також порядків формування тарифів, приведених у відповідність до вимог цього Закону. Відповідні роз`яснення щодо введення в дію з 01.05.2019 Закону було розміщено на офіційному сайті Мінрегіону (www.minregion.gov.ua), а також листом Мінрегіону від 02.05.2019 № 7/10.1/7260-19 , який надіслано направлено на адреси обласних, Київської міської державних адміністрацій. Слід зазначити, що здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також розгляд звернень громадян щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у сфері надання послуг відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667, покладено на Держпродспоживслужбу. Підпунктом 11 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Як зазначалось, відповідно до Закону України "Про житлово - комунальні послуги" відносини, що виникають у процесі надання та споживання послуг регулюються договорами, які укладаються відповідно до типових договорів (стаття 12 Закону та п. 6 Правил № 690, №1070). Законом "Про житлово-комунальні послуги" також визначено, що типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. З огляду на матеріали справи, рішенням Зачепилівської селищної ради від 20.08.2019 №170 "Про коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП "Зачепилівське ВКП" за поданням КП "Зачепилівське ВКП" погоджено тарифи у наступних розмірах: централізованого водопостачання 24,37 грн/м3 з ПДВ, централізованого водовідведення 42, 85 грн/м3 з ПДВ Однак суб`єктом господарювання - КП "Зачепилівське ВКП" всупереч вимогам закону не укладено нові договори про надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами із споживачами, які б відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами і типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" та додатку до Правил, проте застосовано затверджені 20.08.2019 селищною радою нові тарифи, що призвело до необґрунтованих нарахувань плати за надані послуги споживачам, в тому числі ОСОБА_2 , за звернення якої було ініційовано проведення перевірки відповідачем. Згідно з ч. 1 ст. 165-2 КУпАП порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян і на посадових осіб - у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( в редакції Закону України від 30.03.2020, чинній з 02.04.20). Об`єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері встановлення і застосування цін і тарифів. Об`єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у порушенні порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктами правопорушення є громадяни і посадові особи. При цьому в контексті розгляду цієї справи посадова особа може бути суб`єктом правопорушення в тому випадку, коли належними та достатніми доказами підтверджено, що саме внаслідок її протиправних дій та особистого волевиявлення відбулось порушення порядку встановлення тарифів шляхом введення в дію з 01.09.2019 згідно рішення Зачепилівської селищної ради від 20.08.2019 № 170 "Про коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП "Зачепилівське ВКП" нових тарифів без укладання нових договорів з гр. ОСОБА_2 (яка мешкає в багатоквартирному будинку) після 01 травня 2019 року. З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 займає посаду головного бухгалтера КП "Зачепилівське ВКП". У зв`язку з тим, що на момент проведення перевірки остання виконувала обов`язки начальника КП "Зачепилівське ВКП" в період тимчасової відсутності ОСОБА_3 , відповідачем вирішено, що саме ОСОБА_1 станом на 27.10.2020 не забезпечила дотримання вимог пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги". Дослідивши зміст посадової інструкції головного бухгалтера (а.с. 43-46), колегія суддів з`ясувала, що до посадових обов`язків ОСОБА_1 в першу чергу віднесено організацію роботи бухгалтерської служби та не входить оперативне керівництво діяльністю КП "Зачепилівське ВКП", в тому числі прийняття рішення про введення в дію нових тарифів та укладення договорів з споживачами комунальних послуг. В той же час вбачається, що відповідальною особою, яка ініціювала введення для споживачів КП Зачепилівського ВКП з 01.09.2020 коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, є начальник КП "Зачепилівське ВКП" ОСОБА_4 , що зокрема підтверджується його зверненням від 01.08.2019 № 909/02.01-20 до Зачепилівської селищної ради (а.с. 93), табелем робочого часу на підприємстві. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-2 КУпАП України, зокрема вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З огляду на вказане, колегія суддів уважає, що саме лише посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові у справі про адміністративне правопорушення на акт перевірки без з`ясування обставин того, яка посадова особа безпосередньо не забезпечила дотримання вимог пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.11.2017 №2189- VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" є недостатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для скасування постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-2 КУпАП, проте з інших мотивів і підстав. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення в частині позовних вимог про скасування припису прийнято з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтею 20 КАС України, що є підставою для скасування рішення в зазначеній вище частині позовних вимог з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, а саме: до Харківського окружного адміністративного суду. В іншій частині позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення мотиви та підстави, з яких виходив суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що є підставою для зміни судового рішення в цій частині з підстав та мотивів задоволення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області задовольнити частково. Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 по справі № 952/925/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування припису № 08 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Справу № 952/925/20 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування припису № 08 від 02.11.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду . Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 по справі № 952/925/20 в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №60-12 від 02.11.2020 за ч.1 ст. 165-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення змінити з мотивів та підстав задоволення позову. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов