Постанова Київський апеляційний суд № 760/7495/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/7495/22 Провадження № 33/824/3118/2023 Головуючий в суді першої інстанції: Мозолевська О.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 червня 2023 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до постанови, 01 червня 2022 року о 13 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Кільцева, 100, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «МАЗ» моделі «6317» номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Talento», номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. Судом закрите провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно ним заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст судового рішення йому не був вручений, з ним він ознайомився 29 квітня 2022 року, оскільки саме в цей день він був оприлюднений на сайті Судова влада України. За доводами апеляційної скарги, ОСОБА_1 вважає, що висновок суду про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи. Апелянт звертає увагу на те, що суд не взяв до уваги висновок експерта, який має два варіанти, та жодний з них не містить підсумків про порушення ним п. 12.1 ПДР України. Також, ОСОБА_1 вважає, що він, як військовослужбовець, в умовах воєнного стану, введеного в Україні, мав право відступити від ПДР України. Підсумовуючи, апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин. Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 направлено не було, в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова була оприлюднена 28 квітня 2023 року. З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду. В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. До суду направив клопотання, в якому просив проводити апеляційний розгляд без його участі. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у повній мірі дотримався наведених вимог закону. Висновки суду ґрунтуються на доказах, які містяться в матеріалах справи, та поясненнях свідка, допитаного судом безпосередньо. Так, відповідно до схеми місця ДТП, зіткнення автомобіля «МАЗ» під керуванням ОСОБА_1 , з автомобілем «Fiat» під керуванням ОСОБА_2 відбулося на прямій ділянці Кільцевої дороги на під`їзді до світлофора. Сторонами провадження, зокрема апелянтом не оспорюється наведений доказ з точки зору достовірності інформації, яку він містить. Однак, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , які він дав безпосередньо після ДТП, причиною її виникнення стало те, що водій автомобіля, який їхав попереду нього, на зелене світло світлофора став гальмувати, створивши аварійну ситуацію. В той же час, у клопотанні до суду про призначення автотехнічної експертизи, ОСОБА_1 по-іншому пояснює механізм виникнення ДТП, а саме, він стверджує, що автомобіль «Fiat» стояв на узбіччі дороги та на зелене світло світлофора виїхав на дорогу і розпочав рух перед автомобілем, яким керував він. За метрів двадцять перед світлофором автомобіль «Fiat» розпочав гальмування. Враховуючи масу автомобіля «МАЗ», незважаючи на невелику швидкість, але достатню для відсутності можливості загальмувати екстрено, зупинити автомобіль не зміг, хоча вжив заходів для екстреного гальмування. Оцінюючи наведені пояснення, апеляційний суд зазначає, що вони є сперечливими, оскільки в одному випадку ОСОБА_1 повідомляє, що у нього була відсутня можливість загальмувати екстрено, водночас він повідомляє, що вжив заходів для екстреного гальмування. Однак, наведене спростовується даними схеми місця ДТП, на якій не зафіксованого слідів гальмування автомобіля «МАЗ». Більше того, від місця зіткнення транспортних засобів до місця зупинки автомобіля «МАЗ» відстань становить 25,2 м. Відповідно до фотографій, наявних у матеріалах провадження, на яких зафіксовані пошкодження автомобіля «Fiat», удар прийшовся фронтально у задню частину автомобіля зліва. Наявні пошкодження свідчать про те, що автомобіль «Fiat» не перебував під кутом по відношенню до автомобіля «МАЗ», що спростовує те, що водій автомобіля «Fiat» розпочав рух, не пересвідчившись у тому, що не створює перешкоду для транспортних засобів, які рухаються у попутному напрямку. В той же час, допитаний судом водій автомобіля «Fiat» ОСОБА_2 дав пояснення, що на жовтий сигнал світлофора розпочав рух та відчув удар у задню частину керованого ним автомобіля. Його пояснення фактично підтвердив допитаний судом свідок ОСОБА_3 , який в момент ДТП перебував біля пішохідного переходу та був безпосереднім очевидцем події. Він підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. За доводами апеляційної скарги, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що висновок автотехнічної експертизи не підтверджує порушення ним п. 12.1 ПДР України, інкриміноване йому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зазначає, що висновок експерта, як і протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, схема місця ДТП, є відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення. Жодний з них не має наперед встановленої сили. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За встановленими судом фактичними обставинами, ДТП сталася в результаті зіткнення автомобіля «МАЗ» під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Fiat», який рухався попутному напрямку по тій же смузі руху попереду. За приписами п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Отже, в даній дорожній обстановці, ОСОБА_1 не врахував ані швидкість руху, ані масу керованого ним автомобіля, та не дотримавшись безпечної дистанції здійснив зіткнення з автомобілем, який рухався попереду. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що водій автомобіля «Fiat» раптово створив небезпеку для руху автомобіля «МАЗ», в результаті чого у ОСОБА_1 не було технічної можливості уникнути зіткнення. Таких доказів апелянтом не надано і апеляційному суду. Наведені обставини є настільки очевидними, що не потребують спеціальних знань в області авто техніки для висновку про порушення ОСОБА_1 пунктів 12.1 та 13.1 ПДР України, яке перебуває у причинному зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Fiat». Тому суд першої інстанції обґрунтовано не послався у постанові на висновок експерта від 10 січня 2023 року № СЕ-19\111-22\49142-ІТ. Водночас, сукупність наведених у постанові суду доказів давали суду підстави для обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що він, як військовослужбовець, під час дії воєнного стану міг відступити від ПДР України, то апеляційний суд їх вважає необґрунтованими, оскільки в даній дорожній обстановці він не перебував в умовах непереборної сили, чи коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян. Підсумовуючи, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, тому підстав для закриття провадження за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р. Трясун