Постанова Київський апеляційний суд № 761/9417/20

[1] КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю захисника Віданової О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Як встановив суд у постанові з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 , 16.03.2020 року о 18 год. 32 хв. в м. Києві по вул. Ольжича, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.10.4 ПДР України, здійснюючи поворот ліворуч з вул. О. Теліги на вул. Ольжича, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2020 року та закрити стосовно нього провадження в справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги посилається на недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, оскільки суд не повно і не об`єктивно з`ясував обставиниданої дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. На переконання апелянта, дана дорожньо-транспортна пригода відбулась саме внаслідок порушення правил дорожнього руху іншим учасником ДТП - водієм автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який рухаючись позаду автомобіля «БМВ» під керуванням ОСОБА_1 , при виконанні повороту ліворуч, не переконався у безпечності свого маневру, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не дав можливості закінчити маневр водію автомобіля «БМВ» ОСОБА_1 та скоїв з ним зіткнення. При цьому зазначає, що рухаючись по вул. О. Теліги, зупинився на перехресті з вул. Ольжича у крайній лівій смузі, маючи намір здійснити поворот ліворуч. Після увімкнення дозволяючого сигналу світлофора він, у відповідності до вимог ПДР України, виїхав на середину перехрестя та почав повертати ліворуч, однак коли він вже майже закінчив свій маневр, відчув удар у ліві передні двері свого автомобіля від автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_2 , який на світлофорі стояв позаду нього та після увімкнення зеленої стрілки почав здійснювати маневр випередження його ( ОСОБА_1 ) автомобіля з лівої сторони, незважаючи на те, що на даній ділянці дороги поворот ліворуч дозволено лише з однієї смуги. Також апелянт вказує, що в оскаржуваній постанові суддя неправильно встановив фактичні обставини за яких відбулось зіткнення автомобілів та визнаючи його винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, не взяв до уваги його письмові пояснення надані поліцейським на місці пригоди, надавши перевагу поясненням іншого учасника ДТП. Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2020 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки незважаючи на клопотання його захисника про відкладення розгляду справи, суддя, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника. Маючи намір оскаржити прийняте рішення, захисник Віданова О.В. 12.06.2020 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження встановленого ст. 294 КУпАП, направила рекомендованим листом апеляційну скаргу на дану постанову до Шевченківського районного суду м. Києва, однак з незрозумілих причин суд першої інстанції не направив до апеляційного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 разом поданою апеляційною скаргою, чим порушив вимоги ч.3 ст. 294 КУпАП. Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, з урахуванням наведених апелянтом обставин, вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2020 року, оскільки пропущений він був з поважних причин. Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.с. 38-39), ОСОБА_1 та інший учасник ДТП - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, а тому, враховуючи присутність в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 - адвоката Віданової О.В., апеляційний суд, відповідно до положень ч.6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вислухавши пояснення захисника Віданової О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції були дотримані, рішення суду відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, є обґрунтованим та належним чином мотивованим. Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2020 року о 18 год. 32 хв. по вул. Ольжича, 4в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , за наслідками якої на місці події працівниками поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за порушення ним вимог п.10.4 ПДР України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Під час апеляційного розгляду справи захисник Віданова О.В. заперечувала вину ОСОБА_1 у виникненні даної дорожньо-транспортної пригоди з підстав викладених в його апеляційній скарзі, вказуючи, що ОСОБА_1 при виконанні повороту ліворуч діяв у відповідності до вимог правил дорожнього руху, а зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок дій водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , який перебуваючи позаду автомобіля ОСОБА_1 , після увімкнення на світлофорі зеленої стрілки почав здійснювати маневр випередження його ( ОСОБА_1 ) автомобіля з лівої сторони, незважаючи на те, що на даному перехресті поворот ліворуч дозволено лише з однієї смуги, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 10.4 Правил дорожнього руху України, є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №133317 від 16.03.2020 року (а.с. 1), згідно якого водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; даними, відображеними на схемі місця ДТП від 16.03.2020 року (а.с. 3) щодо локалізації і характеру механічних пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП та їх взаємного розташування на проїзній частині одразу після зіткнення, а також письмовими поясненнями водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 ,ОСОБА_2 (а.с. 4) щодо обставин за яких відбулось зіткнення транспортних засобів, які повністю узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи, яким дана відповідна правова оцінка, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає, що наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Виходячи з положень п.п. 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані виконувати їх вимоги, при цьому кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пунктом 10.4 цих Правил встановлено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася виключно з вини водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 -ОСОБА_2 , який під час виконання повороту ліворуч, здійснив випередження керованого ним ( ОСОБА_1 ) автомобіля з лівої сторони, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки згідно даних зафіксованих на схемі ДТП від 16.03.2020 року (а.с. 3), яка без зауважень підписана обома учасниками даної пригоди, зіткнення автомобілів відбулось на початку проїзної частини вул. Ольжича на відстані менш ніж 0,4 м від правого краю (в напрямку руху автомобілів), тобто набагато меншої ніж ширина автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_1 , що з урахуванням локалізації отриманих механічних пошкоджень транспортних засобів, свідчить про виконання водієм автомобіля «БМВ» - ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч не з крайнього лівого положення, а отже недотримання саме ним вимог п. 10.4 ПДР України призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Отже, дані зафіксовані на схемі ДТП повністю узгоджуються з письмовими поясненнями водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 наданими ним на місці пригоди та спростовують твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху України іншим учасником даної дорожньо-транспортної пригоди. За наведеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без зміни. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду І.М. Сілкова Провадження №33/824/3565/2020 Категорія: ст. 124 КУпАП Справа №761/9417/20 Головуючий у І інстанції: Притула Н.Г. Головуючий в апеляційній інстанції: Сілкова І.М.