Ухвала КЦС ВС № 761/902/21

Ухвала 30 червня 2023 року м. Київ справа № 761/902/21 провадження № 61-1159св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Хаус», про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року в складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф., ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р. С., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест-Хаус»), про визнання недійними електронних торгів та витребування майна з незаконного володіння. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що 12 липня 2007 року між ним та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено кредитний договір № 286, за умовами якого він отримав кредит в сумі 50 000,00 доларів США зі строком повернення до 12 липня 2011 року. Кредит надавався на придбання автомобіля Mersedes-Benz S500L, 2003 року випуску. На підставі договору від 25 квітня 2019 року право вимоги за кредитним договором перейшло від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 30 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л. М. вчинено виконавчий напис за № 557, за яким вона запропонувала стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Хаус» грошові кошти в розмірі 1 275 567,50 грн згідно з кредитним договором від 12 липня 2007 року №

286. Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 557. 01 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Р. С. розпочате виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого напису нотаріуса, у межах якого виконавцем були винесені постанови про арешт і розшук майна боржника та про передачу майна на зберігання іншому зберігачу. Не погоджуючись із виконавчим написом нотаріуса, 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також подав заяву про забезпечення позову. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Вказана ухвала оскаржена ним в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 рокускасовано, заяву про забезпечення позову задоволено частково, зупинено стягнення за виконавчим написом нотаріуса. Однак під час перебування справи в суді апеляційної інстанції приватним виконавцем вчинялися виконавчі дії та 16 грудня 2019 року проведені електронні торги, за результатами яких було реалізовано належний йому транспортний засіб марки Mersedes-Benz S500L, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір чорний, № шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , переможцем аукціону став ОСОБА_2 19 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким визнав таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 30 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за №

557. Позивач вказує, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є підставою для визнання недійсними електронних торгів з реалізації належного йому транспортного засобу та як наслідок - витребування автомобіля з володіння ОСОБА_2 , який не є добросовісним набувачем транспортного засобу. Враховуючи наведене, позивач просив суд: визнати недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки Mersedes-Benz S500L, 2003 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , протокол проведення електронних торгів № 453997 від 16 грудня 2019 року та акт про проведення електронних торгів від 23 грудня 2019 року в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь вказаний транспортний засіб. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 19 січня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні. За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Хаус», про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року призначити до судового розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. А. Стрільчук І. М. Фаловська