Постанова Вінницький апеляційний суд № 135/1/23

Справа № 135/1/23 Провадження № 23-з/801/24/23 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., розглянувши клопотання захисника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Новіка В.І. про відвід судді Вінницького апеляційного суду Шеметі Т.М., в с т а н о в и в: В судовому засіданні 29.06.2023 року представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат Новік В.І. заявив клопотання про відвід головуючій судді Шеметі Т.М., оскільки суддею було відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення повторної судової автотехнічної експертизи, при цьому суддя, на його думку, була упередженою, неправильно трактувала експертні висновки по справі, не вживала дій для встановлення істини по справі, а лише бажала скоріше закінчити розгляд справи. Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до висновку про відсутність підстав, які виключають участь судді Шемети Т.М. у розгляді даної справи, з огляду на наступне. Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді керуватися положеннями Параграфу 6 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. В рішенні Європейського суду у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися (з огляду на п. 1 ст. 6 Конвенції) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). Безсторонність суду визнається, поки не надано доказів протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії»). Для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Новіка В.І. про відвід судді Шемети Т.М. судом апеляційної інстанції не було встановлено, в чому саме полягає упереджене ставлення судді Шемети Т.М. до розгляду цієї справи. Крім того, незгода з процесуальними рішеннями судді по справі не може бути підставою для відводу судді. Таким чином захисником ОСОБА_1 адвокатом Новіком В.І. не наведені мотиви, які б свідчили про неможливість розгляду суддею Шеметою Т.М. справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , оскільки вказані заявником обставини не свідчать про упередженість судді та не є такими, що свідчать про сумнів в її об`єктивності. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - п о с т а н о в и в: Клопотання захисника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Новіка В.І. про відвід судді Вінницького апеляційного суду Шеметі Т.М. по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський