Ухвала КЦС ВС № 465/4217/14

Ухвала 12 червня 2023 року місто Київ справа № 465/4217/14 провадження № 61-5804ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І. Я., Садовий кооператив «Перемога», про визнання недійсними заповіту, відмови від прийняття спадщини, договору дарування, визнання права власності в порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_2 у 2014 році звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І. Я., Садовий кооператив «Перемога» (далі - СК «Перемога»), у якому просила: - визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 12 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського територіального округу Кулиняком І. Я.; - визнати недійсною відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 від 25 лютого 2003 року; - визнати недійсним договір дарування ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 від 05 січня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кулиняком І. Я., та його реєстрацію; - визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на: 1/2 ідеальну частку у праві на квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 ідеальну частку у праві на земельну ділянку в СК «Перемога» на території Конопницької сільської ради Львівської області та частку у розмірі 1/2 частини у праві на садовий будинок; на частку у розмірі 1/2 ідеальної частини автомобіля з причепом; половину грошових вкладів. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 11 травня 2016 року Франківський районний суд м. Львова відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 . Постановою від 16 березня 2023 року Львівський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року, ухвалив нове рішення, яким позов частково задовольнив. Суд визнав недійсним заповіт, вчинений 12 вересня 2006 року ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 3738. Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на частку у розмірі 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на частку у розмірі 5/12 частин садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на частку у розмірі 5/12 частин земельної ділянки, площею 0, 0550 га, яка розташована на території Конопницької сільської ради Львівської області, для ведення садівництва, кадастровий номер 4623683400:03:000:0122. Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на частку у розмірі 5/12 частин автомобіля марки ВАЗ - 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1988 року випуску. Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на частку у розмірі 5/12 частин прав на причіп МАЗ-8114, державний номерний знак НОМЕР_2 , 1990 року випуску. Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 5/12 частин грошових вкладів, відкритих у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_4 , а саме: у ТВБВ № 6319\043: № КВ 12 912 (5 040, 00 грн), № 0520394 (0, 01 грн), № ПВВ 8888 (5 040, 85 грн), № 0578729 (0, 39 грн), № Стр. нер. 026195 (3, 49 грн), № Кв 60 (2 738, 05 грн), № 057 47 (0, 14 грн); у ТВБВ № 6319\0108: № 52025 (2, 16 грн), № 14875 (0, 01 грн). В іншій частині вимог позову відмовив. Додатковою постановою від 03 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 427, 96 грн на відшкодування витрат за розгляд справи судом першої інстанції та 470, 76 грн - за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Суд стягнув з ОСОБА_2 в дохід держави 756, 78 грн на відшкодування витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Лутицький О. Л. 24 квітня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року в частині задоволених вимог позову, справу залишити без розгляду. Ухвалою від 09 травня 2023 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу та надав заявнику строк для усунення її недоліків. Заявник 26 травня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційну оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що: - (1) суд апеляційної інстанції порушив процесуальне право заявника, передбачене пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України; - (2) суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотань про: виклик в судове засідання судових експертів з метою отримання відповідей на запитання заявника; залишення справи без розгляду. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ОСОБА_1 26 травня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року. Заявник зазначив, що постанову Львівський апеляційний суд ухвалив 16 березня 2023 року, повний текст склав 22 березня 2023 року, копію постанови суд апеляційної інстанції йому не направляв; з метою ознайомлення із повним текстом рішення суду апеляційної інстанції неодноразово звертався до Львівського апеляційного суду з відповідними клопотанням, втім у задоволенні таких йому відмовляли. На підтвердження цього заявник надав лист Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року № 465/4217/14/8973/2023 та копії заяв із відбитком штампу суду про їх реєстрацію. Заявник просить визнати такі доводи належними та поновити строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою. Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів, заяви про усунення недоліків касаційної скарги, доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, а також незначний пропуск строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що наявні підстави для його поновлення. ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року. Відкрити касаційне провадження у справі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак