Постанова Одеський апеляційний суд № 520/3663/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1319/23 Справа № 520/3663/15-ц Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В., з участю секретаря Шлапак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Пучкової І.М., у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі ПАТ«Піреус Банк МКБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 593 740 грн. 15 коп. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 01 серпня 2011 року між ПАТ ПАТ«Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №MORsa/05335, відповідно до якого банк надав позичальникові кредит у розмірі 502 000,00 грн. на придбання нерухомості на вторинному ринку, процентна ставка в період з 01.08.11р. по 30.07.12р. є фіксованою та складає 16,5 %, починаючи з 01.08.2012 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процента ставка, до 01.08.2029 року, а позичальник отримує кредит та зобов`язується повернути його. У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком, як кредитором боржника, укладено 01 серпня 2011 року договір поруки №MORsa/05335/S-3 з ОСОБА_2 та договір поруки № MORsa/05335/S-3 з ОСОБА_4 . Банк виконав свої зобов`язання щодо надання позичальникові кредитних коштів, однак ОСОБА_3 свої зобов`язання з повернення кредиту не виконує, внаслідок чого, станом на 18.02.2015 року у неї виникла заборгованість у загальній сумі 593 740,15 грн., з яких: - сума основного боргу за кредитом - 491 510 грн. 20 коп.; - сума нарахованих і несплачених процентів - 90 338 грн. 66 коп.; - сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 11 481 грн. 33 коп.; - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу - 409 грн. 96 коп. Оскільки, відповідачі не виконують умови укладених договорів, Банк звернувся до суду з зазначеним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» задоволений. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 593 740,15 грн., з яких: - сума основного боргу за кредитом - 491 510 грн. 20 коп.; - сума нарахованих і несплачених процентів - 90 338 грн. 66 коп.; - пеня за несвоєчасну сплату процентів - 11 481 грн. 33 коп.; - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу 409 грн. 96 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 593 740,15 грн., з яких: - сума основного боргу за кредитом - 491 510 грн. 20 коп.; - сума нарахованих і несплачених процентів - 90 338 грн. 66 коп.; - пеня за несвоєчасну сплату процентів - 11 481 грн. 33 коп.; - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу 409 грн. 96 коп. Вирішено питання про судові витрати. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , який належним чином не був повідомлений про розгляд справи. Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження реального розміру заборгованості за кредитним договором. Банк на власний розсуд всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства зарахував грошові кошти переважно на погашення відсотків, а не тіла кредиту. Банком не було направлено до позичальника та поручителів досудових вимог про повне дострокове погашення заборгованості за споживчим кредитом. Також вважає, що сума боргу, яка визначена судовим рішенням є завищеною. У своєму відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Піреус Банк МКБ» зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що доводи про те, що Банк умисно ухилявся від дострокового повернення кредиту позичальником, а саме не зараховував суму на погашення тіла кредиту, а також, що Банк невірно здійснював зарахування коштів є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами. Також зазначив, що оскільки на поручителя не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» доводи про не направлення досудових вимог поручителям є безпідставними, з урахуванням того, що сторона договору поруки не є споживачем укладеного кредитного договору. ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , представник АТ «Піреус Банк МКБ» в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи, призначеноїна 16 травня 2023 року були сповіщені належним чином у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 150-154, 158-160 т. 4). Від ОСОБА_5 , представника АТ «Піреус Банк МКТ» до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 163-167 т. 4). Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Попової О.А., представника ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Рішення суду у повному обсязі зазначеним вимогам не відповідає. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01 серпня 2011р. між ПАТ «Піреус Банк МКТ» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № MORsa/05335, відповідно до якого банк надав позичальникові кредит у розмірі 502 000 грн. на придбання нерухомості на вторинному ринку, процентна ставка в період з 01.08.11р. по 30.07.12 є фіксованою та складає 16,5%, починаючи з 01.08.2012 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процента ставка, до 01.08.2029 року, а позичальник отримує кредит та зобов`язується повернути його. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком, як кредитором боржника, укладено 01 серпня 2011р. договір поруки № MORsa/05335/S-3 з ОСОБА_2 та договір поруки № MORsa/05335/S-3 з ОСОБА_4 . Банк виконав свої зобов`язання щодо надання позичальникові кредитних коштів, однак ОСОБА_3 свої зобов`язання з повернення кредиту не виконує, внаслідок чого, станом на 18.02.2015 року у неї виникла заборгованість у загальній сумі 593 740,15 грн., з яких: - сума основного боргу за кредитом - 491 510,20 (чотириста дев`яносто одна тисяча п`ятсот десять) грн. 20 коп.; - сума нарахованих і несплачених процентів - 90 338,66 (дев`яносто тисяч триста тридцять вісім) грн. 66 коп.; - сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 11 481,33 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 33 коп.; - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу - 409,96 (чотириста дев`ять) грн. 96 коп. Задовольняючи позов ПАТ «Піреус Банк МКТ», суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених позовних вимог. Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини, вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення з приводу заявлених вимог, обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором. Однак, судом при розгляді справи були порушені норми процесуального права, оскільки судом розглянута справа за відсутністю відповідача ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що зазначив ОСОБА_2 в апеляційній скарзі. Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Піреус Банк МКБ» 18 березня 2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду на 08 квітня 2015 року. З наданої відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 01.04.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до супровідного листа, копія ухвали разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів були надіслані ОСОБА_2 за його місцем реєстрації, однак матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 отримав копію позовної заяви та судову повістку, тобто не був повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки рекомендоване повідомлення було повернуто з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 08 квітня 2015 року справа слуханням була відкладена на 28 квітня 2015 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання», тобто ОСОБА_2 про слухання справи призначене на 28 квітня 2015 року повідомлений не був. 28 квітня 2015 року справа слуханням була відкладена на 25 травня 2015 року, про яке ОСОБА_2 також належним чином повідомлений не був, так як матеріали справи не містять відомостей про його належне сповіщення. 25 травня 2015 року справа слуханням відкладена на 08 червня 2015 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 08 червня 2015 року справа слуханням відкладена на 23 червня 2015 року,однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 23 червня 2015 року справа відкладена на 09 липня 2015 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 09 липня 2015 року справа відкладена на 27 липня 2015 року, 27 липня 2015 року справа відкладена на 12 серпня 2015 року, 12 серпня 2015 року справа відкладена на 27 серпня 2015 року, однак матеріали справи не містять відомостей щодо належного сповіщення ОСОБА_2 про призначені судові засідання. 27 серпня 2015 року справа відкладена на 09 листопада 2015 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 09 листопада 2015 року справа відкладена на 30 листопада 2015 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто. 10 листопада 2015 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернулося до суду зі зміненим предметом позову, однак відомостей щодо отримання ОСОБА_2 зміненої позовної заяви матеріали справи не містять. 30 листопада 2015 року справа відкладена на 14 грудня 2015 року, однак в матеріалах справи відсутнє повідомлення про належне сповіщення ОСОБА_2 14 грудня 2015 року справа відкладена на 14 січня 2016 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 14 січня 2016 року справа відкладена на 02 лютого 2016 року, 02 лютого 2016 року на 26 лютого 2016 року, 26 лютого 2016 року на 18 березня 2016 року, 18 березня 2016 року на 20 квітня 2016 року, 20 квітня 2016 року на 18 травня 2016 року, 18 травня 2016 року на 07 червня 2016 року, 07 червня 2016 року на 10 червня 2016 року, 10 червня 2016 року на 14 червня 2016 року, 14 червня 2016 року на 30 червня 2016 року, 30 червня 2016 року на 13 липня 2016 року, однак про жодні судові засідання ОСОБА_2 належним чином сповіщений не був, що підтверджується поверненням поштового відправлення на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 13 липня 2016 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза та зупинено провадження у справі, при цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 отримував копію вказаного клопотання та був повідомлений про розгляд даного питання, також відсутні докази про отримання ухвали суду. 18 серпня 2016 року до суду надійшло клопотання експерта для надання додаткових матеріалів. Відповідно до супровідного листа клопотання експерта було направлено учасникам справи, однак ОСОБА_6 клопотання експерта отримано не було, у зв`язку з його поверненням до суду. 15 листопада 2016 року справа із експертної установи була повернута до суду без надання експертного висновку. 18 листопада 2016 року в судовому засіданні провадження у справі було відновлено та справа призначена до розгляду на 20 грудня 2016 року, однак ОСОБА_6 не був повідомлений про розгляд справи. 20 грудня 2016 року справа відкладена на 01 лютого 2017 року, 01 лютого 2017 року на 01 березня 2017 року, 01 березня 2017 року на 15 березня 2017 року, 15 березня 2017 року на 23 березня 2017 року, 23 березня 2017 року на 25 квітня 2017 року, 25 квітня 2017 року на 18 липня 2017 року, 18 липня 2017 року на 09 серпня 2017 року, однак про жодні судові засідання ОСОБА_2 належним чином сповіщений не був, що підтверджується поверненням поштових відправлень на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». 09 серпня 2017 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 у справі була повторно призначена судово-почеркознавча експертиза та зупинено провадження у справі, при цьому матеріали справи також не містять доказів того, що ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд даного питання. Крім того матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду про призначення експертизи. 25 вересня 2017 року із експертної установи до суду надійшло клопотання експерта для надання додаткових матеріалів, яке ОСОБА_2 належним чином отримано не було. 19 грудня 2017 року справа була повернута до суду з повідомленням про неможливість надання висновку експертизи. 28 грудня 2017 року судом поновлено провадження та справа призначена до розгляду на 31 січня 2018 року. 31 січня 2018 року справа відкладена на 28 лютого 2018 року, однак ОСОБА_2 не був повідомлений про розгляд справи. 27 лютого 2018 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, однак матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 отримав копію вказаної заяви банку. 28 лютого 2018 року справа відкладена на 27 березня 2018 року, 27 березня 2018 року на 24 травня 2018 року, 24 травня 2018 року на 22 червня 2018 року, однак ОСОБА_2 належним чином сповіщений не був про судові засідання, що підтверджується поверненням поштових відправлень на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, будь-яких інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у відповідності до ст.ст. 78-80 ЦПК України на підтвердження належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи 22 червня 2018 року матеріали справи не містять. Тобто, відповідач ОСОБА_2 не отримав копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, клопотання про призначення експертизи, копії ухвал суду про призначення експертизи, клопотання експерта, заяв банку про уточнені позовні вимоги, та жодного разу не був повідомлений належним чином про призначенні судові засідання з першого призначеного судового засідання та до дня розгляду справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Однак, матеріали справи не містять доказів про належне сповіщення відповідача ОСОБА_2 про слухання справи. При цьому, відповідач ОСОБА_2 був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву у відповідності до положень ст. 178 ЦПК України. Доводи апелянта про порушення норм процесуального права при ухваленні рішення, щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , не повідомленого належним чином про розгляд справи, на переконання суду, є обґрунтованими та заслуговують на увагу, оскільки знайшли своє підтвердження при розгляді справи. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження реального розміру заборгованості за кредитним договором та банк на власний розсуд всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства зарахував грошові кошти переважно на погашення відсотків, а не тіла кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованими за таких підстав. У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п. 6.1.2. кредитного договору, між ОСОБА_3 та ПАТ «Піреус Банк МКБ», було узгоджено, що банк зобов`язується від позичальника прийняти суму кредиту, процентів за користування ним, інші боргові зобов`язання у наступній черговості: сплата комісії, сплата прострочених відсотків, погашення простроченої до сплати суми заборгованості по кредиту, сплата процентів по кредиту, погашення суми заборгованості за кредитом, сплата штрафів, пені та інших платежів передбачених кредитним договором (а.с. 10 т. 1). Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України). Колегія суддів звертає увагу на те, що саме умовами кредитного договору, який погоджено сторонами, узгоджено порядок черговості платежів. Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість може бути підтверджена лише первинними документами, а тому розрахунок заборгованості є неналежним доказом, колегія суддів вважає необґрунтованим з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 502 000 грн., що підтверджується квитанцією про отримання грошових коштів. На підтвердження заборгованості, банком надана виписка по руху коштів з рахунку ОСОБА_3 з 01.08.2011 року по 18.02.2015 року, а також виписка по особовому рахунку (а.с. 19-29, 186-203 т. 1). Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21, ЄДРСРУ № 104644740). За таких підстав, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині незгоди з розрахунком задоволенню не підлягають. Доводи про те, що банком не було направлено до ОСОБА_2 досудових вимог про повне дострокове погашення заборгованості за споживчим кредитом, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. ОСОБА_2 є поручителем за кредитним договором укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «Піреус Банк МКБ». Відповідно до висновку ВП ВС у поставної від 26.05.2020 року по справі №638/13683/15-ц, передбачено, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про захист прав споживачів» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 цього Закону у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором. Колегія суддів, звертає увагу на те, що зазначена позиція ВП ВС, на яку посилається ОСОБА_2 стосується лише позичальника, з підстав того, що відповідно до вимог 553 ЦК України договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає і існує лише за умови існування основного, забезпеченого договору, яким у даному випадку є кредитний договір. Акцесорний договір не є споживчим договором, а сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення особистих потреб поручителя. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВП ВС від 12грудня 18 року у справі № 755/11648/15-ц. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, з ухваленням нового рішення в частині солідарного стягнення заборгованості, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу у відсутність відповідача ОСОБА_2 , який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання і який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 скасувати. Прийняти нове. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» (ЄДРПОУ 20034231) заборгованість за кредитним договором від 01.08.2011 року, станом на 18.02.2015 року, у загальній сумі 593 740,15 грн., з яких: - сума основного боргу - 491 510,20 (чотириста дев`яносто одна тисяча п`ятсот десять) грн. 20 коп.; - сума нарахованих і несплачених відсотків - 90 338,66 (дев`яносто тисяч триста тридцять вісім) грн. 66 коп.; - пеня за несвоєчасну сплату процентів - 11 481,33 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 33 коп.; - пеня за несплату основного боргу - 409,96 (чотириста дев`ять) грн. 96 коп. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 23 травня 2023 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Є.С. Сєвєрова _______________________________________ Т.В. Цюра