Постанова 4857 № 260/2988/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2988/21 пров. № А/857/18114/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Гінди О. М., Курильця А. Р., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі №260/2988/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,- суддя в 1-й інстанції Гаврилко С. Є., час ухвалення рішення 14.11.2022 року, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 17.11.2022 року, в с т а н о в и в: Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, яким йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 152105,40 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року позов задоволено. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0010527-5201-0703 від 18 травня 2021 року. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0010527-5201-0703 від 18 травня 2021 року було те, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Яношівської сільської ради задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік». Зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21 набрало законної сили 25 травня 2022 року. При цьому, визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності такого акту з моменту набрання чинності судовим рішенням, яке скасовує відповідний акт. Дія нормативно-правового акта припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або нормативно правовий-акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Звертає увагу, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, рішення Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік» було чинним, а отже мало безпосередній вплив на суб`єктивні права та юридичні обов`язки платників податків. Зазначає, що рішення Яношівської сільської ради підлягало застосуванню у межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці Берегівського району, оскільки на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не втратило юридичну силу. Вказує, що згідно з наявних баз даних Головного управління ДПС у Закарпатській області за ФОП ОСОБА_1 станом на дату проведення нарахування зареєстровано нерухоме майно: будівля готельного комплексу загальною площею 3513,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; сауна загальною площею 226,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , тому контролюючим органом проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703 про визначення сум податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, яке позивач отримав 06 липня 2021 року. Таким чином, вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення та підстави для його скасування відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач подав пояснення, в яких зазначає, що податковим органом на підставі рішення Яношівської сільської ради №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік" прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, яким йому нараховано суму податкового зобовязання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 152105,40 грн. Однак рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21, яке набрало законної сили 25 травня 2022 року, визнано нечинним рішення Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 19 червня 2019 року №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік", а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Представник відповідача (апелянта) Василиндра В. Р. у судовому засіданні у режимі відеоконференції 03 травня 2023 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача Юрик Б. І. у судовому засіданні 03 травня 2023 року не погодився з доводами апеляційної скарги і вважав, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Присив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Учасники справи у судове засідання 10 травня 2023 року не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи, разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача у попередньому судовому засіданні надав пояснення та висловив свою думку щодо апеляційної скарги та пояснив, що суд першої інстанції правильно скасував податкові повідомлення-рішення, крім того, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою; представник відповідача подав заяву про розгляд справи у режимі відеоконференції, однак через технічні проблеми інтернет зв`язку провести судове засідання в режимі відеоконференції не було можливим, відповідно до ч.5 ст.195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а тому враховуючи наведене, суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 29 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР №23090170000000571, є суб`єктом підприємницької діяльності (а.с. 6). Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 квітня 2019 року №163750058, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості, будівля готельного комплексу загальної площею 3513, 3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 11). 19 червня 2019 року Яношівською сільською радою прийнято рішення №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік", керуючись статтею 26 пунктом 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відповідно до Податкового Кодексу України, Яношівська сільська рада вирішила встановити на території Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на 2020 рік такі місцеві податки і збори: а)податок на майно, що складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1) (а.с.12, 13). При цьому, судом першої інстанції також встановлено, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік були затверджені рішенням Яношівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік" від 19 червня 2019 року, додатком №1 до рішення "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік" від 19 червня 2019 року №115 (а.с. 30-33). Судом встановлено та підтверджується відповідачем, що контролюючий орган здійснив нарахування податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, на підставі ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік згідно з додатком 1 до рішення Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік". Податковим повідомленням-рішенням від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703 позивачу було нараховано суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 152105,40 грн за 2020 рік (а.с. 14). Вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення від 18 травня 2021 року № 0010527-5201-0703, позивач звернувся у суд з цим адміністративним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21, яке набрало законної сили 25 травня 2022 року, визнано нечинним рішення Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 19 червня 2019 року № 114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік", на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення №0010527-5201-0703 від 18 травня 2021 року, яким нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, тому таке є протиправними та підлягає скасуванню. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За змістом пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Згідно з пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. За змістом пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується, зокрема, б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів. При цьому пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку визначеному статтею 266 пунктом 266.7 підпунктом 266.7.1 Податкового кодексу України, зокрема: б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Згідно з пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Податковим кодексом України, зокрема статтею 8, передбачені загальнодержавні та місцеві податки і збори. Відповідно до пункту 8.3 цієї статті до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Згідно із статтею 12 пунктом 12.3 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях. Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2019 року Яношівською сільською радою прийнято рішення №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік". Зі змісту цього рішення вбачається, що Яношівською сільською радою встановлено на території Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на 2020 рік місцеві податки і збори, зокрема, податок на майно, що складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плату за землю (додаток 1) (а.с.12, 13). Відповідно до ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом у зв`язку з неправомірним нарахування відповідачем грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 152105,40 грн, при визначенні суми якого, податковий орган керувався рішенням Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 19 червня 2019 року № 114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік". Як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, позивач покликається на рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21. Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21 визнано протиправним та нечинним рішення Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 19 червня 2019 року №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік" в частині встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У резолютивній частині судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21 вказано, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується Берегівською міською радою у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21 набрало законної сили 25 травня 2022 року. Цей факт сторонами не заперечується. Колегія суддів зазначає, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. При цьому, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм вбачається, що на момент прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, тобто до дати набрання законної сили судовим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21, а саме: 25 травня 2022 року, рішення Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік» щодо ставок податку було чинними, та відповідно обов`язковими для застосування. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 152105,40 грн, тому підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі №260/2988/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 12 травня 2023 року.