Постанова 4851 № 520/16994/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 р.Справа № 520/16994/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 24.02.21 року по справі № 520/16994/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №№ 0190770- 5606-2030. 0190769-5606-2030, 0190768-5606-2030, 0190786-5606-2030, 0190785-5606-2030, 0190784-5606-2030, 0190783-5606-2030, 0190782-5606-2030, 0190781-5606-2030, 0190780- 5606-2030. 0190779-5606-2030, 0190778-5606-2030, 0190774-5606-2030, 0190771-5606-2030. 0190802-5606-2030. 0190792-5606-2030. 0190791-5606-2030. 0190790-5606-2030, 0190789- 5606-2030. 0190788-5606-2030, 0190787-5606-2030 від 12 травня 2020 року про нарахування фізичній особі ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, на загальну суму 15 687,10 грн. В обґрунтування позову позивачем вказано на обставини того, що податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом є протиправними та такими, що порушують його права. Також зазначив, що в порушення чинного законодавства до податкових повідомлень-рішень не було додано розрахунок податкового зобов`язання та суми податку не відповідають об`єктам нерухомості. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим . Вказує, що в порушення абзацу 6 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та ч. 9 ст. 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.12.2015 № 1204, до податкових повідомлень-рішень не додано розрахунки податкового зобов`язання. Внаслідок чого позивач позбавлений можливості достовірно з`ясувати - за який саме об`єкт нерухомості, за який період та яку саме суму податку нараховане, тобто не може перевірити правильність нарахування всіх сум. Зазначає, що суми податку, нараховані за деякими ППР, не відповідають об`єктам нерухомості, що знаходяться, чи колись знаходились у власності громадянина ОСОБА_1 . В рішенні ДПС України від 23.11.2020 р. № 5145/Б/99-00-06-02-04-09 нібито наведено перелік об`єктів нерухомості, щодо яких прийняті податкові повідомлення - рішення, проте навіть в рішенні ДПС не вказано - щодо якого саме об`єкту прийнято конкретне ППР. Крім того, в судовому рішенні не вказуються правові норми (закони чи підзаконні нормативні акти), на підставі яких відповідачем та судом застосовано ту чи іншу ставку податку на нерухомість, та норми, які передбачають саме ці ставки. Крім того, з рішення ДПС України від 23.11.2020 р. № 5145/Б/99-00-06-02-04-09 вбачається, що скарга ОСОБА_1 отримана ДПС України 08.09.2020 р. (вх. № Б/1765/ДЗН). Проте, в порушення встановленого п. 56.8. ст. 56 ПКУ України строку у 20 календарних днів, податковий орган надав відповідь на скаргу лише 23.11.2020 p., тобто лише на 75-й день з моменту отримання скарги платника, при цьому строк не продовжувався. Даному аргументу, викладеному в позовній заяві, суд в оскаржуваному рішенні також не надав правової оцінки, чим прямо порушив вимоги ст. 246 ч. 4 п.3) КАС України. На підставі викладеного, просить задовольнити дану апеляційну скаргу, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. по справі № 520/16994/2020 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю. Від Головного управління ДПС у Харківській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ознайомившись з доводами та аргументами Позивача, покладеними в обґрунтування позовних вимог, вважає їх безпідставними та помилковими, а апеляційну скаргу відповідно такою, що не підлягає задоволенню. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, оскаржувані позивачем у даній справі є такими, що видані правомірно. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 у власності перебувають нерухоме майно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 366,10 кв.м.; Харківська обл.. Лозова, інший мікрорайон 2, будинок 16. приміщення 5, загальною площею 184,50 кв.м.; Харківська обл.,Харків, вул. Данилевського, буд. 42, загальною площею 184,50 кв.м.; Харківська обл., Харків, проспект Науки, будинок 9, загальною площею 271,70 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 100,90 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Плеханівська, будинок 66, загальною площею 97,11 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Морозова, будинок 7, загальною площею 1347,70 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Полтавський Шлях, будинок 153, загальною площею 154,20 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Котляра Євгена, будинок 12, загальною площею 72,80 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Різдвяна, будинок 29-А, загальною площею 69,40 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Ужвій Наталії, будинок 92, загальною площею 87,60 кв.м.; Харківська обл., Харків, проспект Ювілейний, будинок 72, загальною площею 71,70 кв.м.; Харківська обл., Харків, проспект Московський, будинок 293-А, загальною площею 179,30 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Китаєнка, будинок 4, загальною площею 267,80 кв.м.; загальною площею 267,80 кв.м.; АДРЕСА_3 , загальною площею 62,00 кв.м.; Харківська обл., Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 83/26, загальною площею 97,30 кв.м.; Харківська обл., Харків, проспект Ювілейний 57/106 загальною площею 787,40 кв.м.; АДРЕСА_4 , загальною площею 130 кв.м.; Харківська обл., Харків, проспект Московський, будинок 293-А, загальною площею 73,50 кв.м.; АДРЕСА_5 , загальною площею 172,29 кв.м.; Харківська обл., Харків, інший АДРЕСА_6 , загальною площею 84,70 кв.м. Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України відносно позивача було сформовано та направлено податкові повідомлення - рішення від 12.05.2020 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік №№: 0190770-5606-2030 на 249,34 грн., 0190769-5606-2030 на 623,52 грн., 0190768-5606-2030 на 255,60 грн., 0190786-5606-2030 на 241.34 грн., 0190785-5606- 2030 на 215,61 грн., 0190784-5606-2030 на 350.88 грн., 0190783-5606-2030 на 4686.63 грн., 0190782-5606-2030 на 944.84 грн., 0190781-5606-2030 на 2738.18 грн., 0190780-5606-2030 на 294.54 грн.. 0190779-5606-2030 на 536,23 грн., 0190778-5606-2030 на 253,16 грн., 0190774-5606- 2030 на 337,70 грн., 0190771-5606-2030 на 304.63 грн.. 0190802-5606-2030 на 75.95 грн.. 0190797- 5606-2030 на 3396.82 грн., 0190796-5606-2030 на 4903,28 грн., 0190793-5606-2030 на 75,95 грн., 0190792-5606-2030 на 424.37 грн., 0190791-5606-2030 на 323.4] грн., 0190790-5606-2030 на 931,27 грн.. 0190789-5606-2030 на 599.14 грн.. 0190788-5606-2030 на 338.36 грн.. 0190787-5606-2030 на 962.40 грн. Позивач вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно п.п.266.1.1. п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Підпунктом 266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до п.п.266.3.2. п.266.3 ст.266 ПК України База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Підпунктом 266.4.1.п.266.4 ст.266 ПК України База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно п.п.266.7.1. п.266.7 ст.266 ПК України Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку). Оскільки ст.266 ПК України не визначено такого платника як фізична особа - підприємець, то такий платник - власник об`єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Згідно з п.п. «а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Підпунктом 266.10.3. п.266.10 ст.266 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. Згідно п.п.266.4.2. п.266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Згідно п.п.266.6.1. п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Таким чином, відповідно до вище зазначених норм, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.202 ПК України. Підпунктом 266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Згідно п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування. Відповідно до п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПК України, пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що контролюючим органом не надано до оскаржуваних рішень розрахунок, у зв`язку з чим не є можливою ідентифікація того на що було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також позивачем вказано, що при приблизному порівнянні цифр в податкових повідомленнях-рішеннях з наявними в позивача даними про нерухоме майно можливим стало стверджувати, що суми податку, нараховані за деякими податковими повідомленнями-рішеннями взагалі не відповідають об`єктам нерухомості, що знаходились у власності позивача. Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне. Згідно приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю. Згідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до пп. «а» пп. 266.1.2 п, 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно з пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно з пп. «а» пп. 266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів. Відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту. Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла в 2016 році) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує З відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. г) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку). Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7.3 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Відповідно до пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Враховуючи вищевикладені норми та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача. Доводи позивача щодо відсутності розрахунку податкового органу за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є такими, що фактично не свідчать про допущення контролюючим органом порушень під час видання спірних у даній справі податкових повідомлень-рішень. Відповідно до пп. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 ПК України у податковому повідомленні- рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій. Оскаржувані позивачем у даній справі податкові повідомлення-рішення мають всі реквізити, передбачені положеннями статті 58 Податкового кодексу України, яка не передбачає безумовного обов`язку контролюючого органу додавати до кожного податкового повідомлення-рішення розрахунок податкового зобов`язання. Як встановлено під час розгляду справи, оскаржувані рішення винесені на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Колегія суддів зазначає, що відсутність розрахунку до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення не є безумовною підставою для його скасування та не свідчить про безпідставність нарахованих податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до контролюючого органу за розрахунком, або з метою проведення звірки, коригування нарахованої суми за податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Крім того, позивач, посилаючись на наявність розбіжностей та помилкового нарахування суми податку, не надав до суду самостійно проведених розрахунків та не надав до суду жодних доказів того, в чому саме полягає помилковість проведених розрахунків. Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строків розгляду скарги та те, що в порушення встановленого п. 56.8. ст. 56 ПКУ України строку у 20 календарних днів, податковий орган надав відповідь на скаргу лише 23.11.2020 p., тобто лише на 75-й день з моменту отримання скарги платника, при цьому строк не продовжувався, колегія судді зазначає наступне. З 29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» відповідно до якого, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVED-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-19, установлено з 19 грудня 2020 до 30 червня 2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 p. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20 травня 2020 p. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 p. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". При цьому, з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Позиція контролюючого органу: А відтак, ДПС України не було порушено строків розгляду скарги ОСОБА_1 на податкові повідомлення - рішення. Щодо посилань позивача на те, що в судовому рішенні не вказуються правові норми (закони чи підзаконні нормативні акти), на підставі яких відповідачем та судом застосовано ту чи іншу ставку податку на нерухомість, та норми, які передбачають саме ці ставки, колегія суддів зазначає наступне. Рішенням LX сесії Лозівської міської ради VII скликання від 20.12.2018 №1298 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Лозівської об`єднаної територіальної громади на 2019 рік» згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, а саме: ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлові нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються у розмірі 1,5 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр. Ставка податку за 2019 рік становила 62,60 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування (1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року). Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» та встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі І відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр. Ставка податку за 2019 рік становила 41,73 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування (1 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на і січня 2018 року). При цьому, будь яких конкретних зауважень щодо застосованої ставки податку на нерухомість позивач не наводить. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень і в рішенні про результати розгляду скарги податковим органом наведений детальний опис підстав нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також колегія суддів зазначає, що в відзиві на позовну заяву відповідачем наведено детальній розрахунок позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по кожному об`єкту окремо. При цьому, апеляційна скарга будь яких конкретних зауважень щодо наданого розрахунку не містить. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку справу вирішено вірно. Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначена обставина не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову. З урахуванням вищезазначеного, доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є помилковими. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. З урахуванням того, що відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/16994/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 01.11.2021 року