Постанова 4856 № 120/2594/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2594/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 30 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (ухвалене у м. Вінниці 31 жовтня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2019 № 0012361-5706-0202. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірним рішенням від 13.04.2019 № 0012361-5706-0202 позивачеві нараховане податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 31844,36 грн за належний йому об`єкт нерухомості "Житловий будинок індивідуального житлового фонду з вбудованим магазином А", в тому числі в частині вбудованого магазину загальною площею 704,5 кв.м. Позивач наголошує на тому, що вбудований магазину загальною площею 704,5 кв.м. не є об`єктом житлової нерухомості, а тому підпункт "г" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України до вказаного нерухомого майна не застосовується, у зв`язку з чим відповідач неправомірно нарахував позивачу податкове зобов`язання на підставі оскаржуваного рішення. Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Свідоцтва про право власності від 01.04.2013, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 №175593820 позивачеві на праві власності належить житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв.м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ,

8. Відповідно до рішення Бершадської міської ради від 14.07.2017 №206 ставка податку у 2018 році для об`єктів житлової нерухомості становить 0,2 відсотка, від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року). Також у вказаному рішенні передбачено, що пільги із сплати податку не надаються на об`єкти оподаткування що використовуються їх власниками з метою одержання доходів та об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподаткованої площі. За допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок", системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість" в автоматичному режимі контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №0012361-5706-0202 від 19.04.2019, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 31 844,36 грн. Встановлено, що розмір податкового зобов`язання позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, ГУ ДФС у Вінницькій області визначено наступним чином: 919,2 м.кв. х 7,45 (3200 грн (мінімальна заробітна плата встановлена законом на 01.01.2018) х 0,2%) + 25000 грн (збільшення податку згідно абз. "г" п.п.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 31 844,36 грн. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням у зв`язку з чим звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкту оподаткування, тобто житлового будинку. Оскільки позивачеві належить житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв.м., то відповідачем правомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 31 844,36 грн. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче. 01.01.2015 набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка. Згідно підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. У відповідності до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Згідно підункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: - об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; - об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Згідно з п.п. "в" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку. Відповідно до п.п. "г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. За приписами п.п. "ґ" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку). Оскільки у власності позивача перебуває житловий будинок загальною площею 919,2 кв.м. контролюючим органом визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 31 844,36 грн із застосуванням відповідної ставки податку, що відповідає вимогам податкового законодавства. Стосовно доводів позивача про те, що приміщення магазину, розміщене у вказаному житловому будинку, є об`єктом нежитлової нерухомості та не є об`єктом оподаткування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п.п. 14.1.129 прим.1 п.п.14.1.129 п.14.1. ст.14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості, до яких позивач відніс решту площі свого будинку будівлі, приміщення що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду поділяються на такі типи: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі. Суд наголошує на тому, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування - загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 житловий будинок позивача загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: Вінницька АДРЕСА_2 , Бершадський район, м. Бершадь, вул. 1 Травня, 8, з магазином в цілому є об`єктом житлової нерухомості. Отже, об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік є вказаний житловий вцілому, а базою оподаткування - загальна площа такого об`єкта, у даному випадку 919,2 кв.м. Як встановлено, за позивачем зареєстрований житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 Травня,

8. Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, у розмірі 31 844,36 грн. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Шидловський В.Б.