Постанова 4856 № 120/2983/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2983/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 24 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.05.2019 року № 0012234-5306-0207 на суму податкового зобов`язання 25141,42 грн.; стягнути на його користь витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 06.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на ім`я позивача винесено податкове повідомлення - рішення № 0012234-5306-0207, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік в сумі 25141,42 грн. На думку позивача, відповідач протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а належні позивачу нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 , відносно яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності позивача, а тому відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За вказаних підстав позивач вважає таке повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від19 листопада 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 06.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення № 0012234-5306-0207, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2018 рік, на загальну суму 25141,42 грн. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень № 42254965 від 13.08.2015 року право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 12.01.2015 року по справі № 132/1127/13-ц. Нежитлові будівлі складаються з: А - будівля майстерні; Б - будівля кузні - котельні; В - будівля гаражів; В1 - навіс; Г-навіс; Д - будівля сторожа; Е-будівля заправочної; Ж - будівля тракториста; Ж - веранда; № 1 - колодязь; № 2 - колодязь; № 3 - свердловина; № 4 - водонапірна башня; І - мощення, загальною площею 900,4 кв.м. Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 12 12.01.2015 року по справі № 132/1127/13-ц про затвердження умов мирової угоди зазначені будівлі відносилися до майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка". Згідно відповіді Спілки (об`єднанння) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП "Зірка" № 8 від 21.10.2019 року на адвокатський запит представника позивача, приміщення по АДРЕСА_1 Вінницької області, належать до будівель, споруд, сільськогосподарських товаровиробників, використовувалися первісно КСП "Зірка" с.Сальник, а в подальшому власниками майнових паїв членів КСП, яким вони були виділені в натурі. Дані приміщення були наявні в переліку майна пайового фонду реорганізованого КСП "Зірка". Відповідно до відповіді Калинівського РСП КП "ВООБТІ" від 14.11.2019 року № 117 на адвокатський запит представника позивача надано інформацію, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи №750, будівлі за адресою АДРЕСА_1 Вінницької області, на дату останньої технічної інвентаризації, відносилися до будівель сільськогосподарських товаровиробників у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. №

507. Рішенням Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області № 113 від 09 вересня 2016 року затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким визначено платників такого податку, об`єкт оподаткування, базу, пільги, податковий період, порядок обчислення суми податку та ставку у розмірі 0,75% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня звітного року на 1 кв.м. бази оподаткування. Представником позивача надано до суду довідку Виконавчого комітету Сальницької сільської ради № 02-20-72 від 21.10.2019 року відповідно до якої ОСОБА_1 є сільськогосподарським товаровиробником (домогосподарством), займається сільськогосподарською діяльністю з вирощування, переробки сільськогосподарської продукції для власних потреб в приміщеннях по АДРЕСА_1 . Також судом встановлено, що відповідно до даних ITC "Податковий блок", ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, здійснює види діяльності: КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, КВЕД 25.99 - виробництво інших готових металевих виробів, КВЕД 63.99 - надання інших інформаційних послуг, КВЕД 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 52.29- інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, КВЕД 43.32 - установлення столярних виробів, КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, КВЕД 45.20- технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, КВЕД 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво. Згідно поданого позивачем на адресу податкового органу в електронній формі повідомлення про об`єкти оподаткування від 10.04.2018 року (форма 20-ОПП; вх. №9061691826), приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Калинівського району Вінницької області, ОСОБА_1 використовує у веденні своєї підприємницької діяльності, обрані види якої не передбачають здійснення діяльності у сфері сільського господарства. На думку позивача, відповідачем безпідставно нараховано суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкти нежитлової нерухомості), оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності, відносяться до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а тому, в силу приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні Податкового кодексу України, належні йому нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в с.Сальник Калинівського району Вінницької області є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1). Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 ПК базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Так, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, чинній станом на 2015 - 2017 роки, визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу ХIV ПК не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач є фізичною особою підприємцем та здійснює наступні види діяльності: КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, КВЕД 25.99 - виробництво інших готових металевих виробів, КВЕД 63.99 - надання інших інформаційних послуг, КВЕД 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 52.29- інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, КВЕД 43.32 - установлення столярних виробів, КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, КВЕД 45.20- технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, КВЕД 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво. Зазначені КВЕД не відносяться до кодів продукції сільського господарства та пов`язаними з ним послугами. Також суд вважає, що наявність лише довідки Виконавчого комітету Сальницької сільської ради № 02-20-72 від 21.10.2019 року відповідно до якої ОСОБА_1 є сільськогосподарським товаровиробником (домогосподарством), займається сільськогосподарською діяльністю з вирощування, переробки сільськогосподарської продукції для власних потреб в приміщеннях по АДРЕСА_1 не є достатнім доказом того, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Окрім того, згідно поданого позивачем на адресу податкового органу в електронній формі повідомлення про об`єкти оподаткування від 10.04.2018 року (форма 20-ОПП; вх. №9061691826), приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 використовує у веденні своєї підприємницької діяльності, обрані види якої не передбачають здійснення діяльності у сфері сільського господарства. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні Податкового кодексу України, належні йому нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.