Постанова 4803 № 185/993/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4689/23 Справа № 185/993/23 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,- В С Т А Н О В И Л А : У січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочим днем у шахті, має страховий стаж 9 років 1 місяць загального страхового стажу, з них 8 років 6 місяців у підземних умовах. Внаслідок трудового каліцтва він отримав сильні тілесні ушкодження та частково втратив професійну працездатність. Позивач вважає, що саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 241 000, 00 грн. без урахування податку з доходу фізичних осіб та військового збору. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 160 000.00 (сто шістдесят тисяч) гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 2 400, 00 гривен Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши розмір моральної шкоди з 160 000 грн до 80 000 грн. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 9 років 1 місяць загального страхового стажу, з них 8 років 6 місяців у підземних шкідливих умовах праці на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». На виробничо-структурних підрозділах підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» позивач працював з повним робочим днем під землею. 31 травня 2021 року о 13 годині 10 хвилин на підприємстві у відповідача під час виконання посадових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження та тривалий час перебував на лікарняному. З того часу позивач часто почав хворіти, а 23.09.2021 року він був звільнений з займаної посади роботодавцем за ч.2 ст.40 КзпП України, у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. За висновком первинної МСЕК від 17.09.2021 року позивачу первинно встановлено 80% втрати працездатності та другу групу інвалідності, відповідно до довідок МСЕК серія 12 ААА № 063072 та серії 12 ААВ № 122837. Згодом на перекомісії МСЕК позивачу надалі вже повторно встановлено 2 групу інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності за довідками МСЕК від 19.08.2022 року серія 12 ААВ № 798684 та серія 12 ААА № 065466. 08.06.2021 року директором ВСП «ШУ Першотравенське «ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля» затверджений акт про розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що стався 31.05.2021 року о 13 годині 10 хвилин. За змістом зазначених документів, комісією з розслідування були встановлені обставини нещасного випадку, що стався з позивачем 31.05.2021 року о 13 годині 10 хвилин, працюючого на той час гірником підземним трапився нещасний випадок. 31 травня 2021 року ОСОБА_1 , отримав наряд на виконання певних робіт. В результаті виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 спіткнувся та впав вдарившись при цьому головою об рейку рейкового шляху. Йому було надано першу допомогу та доставлено в поверхневий пункт охорони здоров`я. Тобто, виконуючи безпосередньо свої посадові обов`язки, знаходячись на робочому місці позивач отримав виробничу травму. Нещасний випадок стався на ВСП «ШУ Першотравенське «ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-1 від 08.06.2021 року. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків стійкої втрати професійної працездатності у загальному розмірі 80% та другу групу інвалідності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Встановлено, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності. Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали та вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 160 000 грн. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення, в оскаржуваній частині, залишенню без змін. Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2023 року, в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: