Постанова КГС ВС № 906/1357/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2023 року м. Київ cправа № 906/1357/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", про стягнення 361 402 925,61 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень 1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (далі - ТОВ "Житомиргаз Збут") 361 402 925,61 грн основного боргу згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 № 18-412-Н. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 № 18-412-Н у частині своєчасного розрахунку за придбаний природний газ. 1.3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20 клопотання ТОВ "Житомиргаз Збут" про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі № 906/1357/20 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору. 1.4. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (далі - ТОВ "Вінницягаз Збут" та/або апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду, залучити апелянта до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20 залишено без руху; запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду. 2.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 906/1357/20 (Олексюк Г. Є. - головуючий, судді Мельник О. В., Гудак А. В.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022. 2.3. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що направлена на адресу скаржника копія ухвали суду від 24.01.2023 отримана ним 31.01.2023, і це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому визначений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 10.02.2023. Однак станом на дату винесення даної ухвали (13.02.2023) апелянт не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки. Ураховуючи те, що скаржник не подав до суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20, керуючись при цьому положеннями пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 906/1357/20, ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для подальшого розгляду. 3.2. Скаржник зауважує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції, зазначаючи в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху про те, що апелянт не надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не врахував того, що ТОВ "Вінницягаз Збут" не є стороною у цій справі, а тому не могло знати про порушення своїх прав, про що зазначалося в апеляційній скарзі. На думку скаржника, сам факт зазначення в апеляційній скарзі того, що апелянт є особою, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки та випадкове з`ясування наявності судового рішення у справі № 906/1357/20, є підставою для відкриття апеляційного провадження. 3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 - залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду 4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 4.2. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно із частинами 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Частиною 3 статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу. Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ГПК України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Разом з тим відповідно до частин 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, подавши апеляційну скаргу у цій справі на підставі відповідної норми, апелянт реалізував передбачене зазначеною нормою право на апеляційне оскарження. Проте інша річ, що здійснення (реалізація) такого права можливе за дотримання визначених процесуальним законодавством умов, у тому числі щодо строку на апеляційне оскарження та вчинення конкретних визначених дій на його поновлення у разі пропуску з поважних причин. Варто зауважити, що у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. Однак з приписів частини 2 статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності. Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною 2 статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19. Отже, норми ГПК України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень. Схожі за змістом правові висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, та від яких (висновків) колегія суддів не вбачає підстав відступати. Суд апеляційної інстанції у цій справі встановив, що повний текст ухвали Господарським судом Житомирської області від 25.11.2022 у справі складено 30.11.2022. Із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного господарського суду лише 24.01.2023, що підтверджується відтиском печатки суду на першій сторінці апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого частиною 1 статті 256 ГПК України. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20 залишено без руху; запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду. При цьому при постановленні оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції враховано невиконання скаржником вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Також варто звернути увагу на те, що у постанові від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 30.07.2018 у справі № 5023/4200/11 від 08.10.2018 у справі № 1/30-28/19, від 15.01.2019 у справі № 921/310/16-г/3 та від 25.03.2019 у справі № 904/8201/16 (щодо вирішення на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржників), оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи. З урахуванням наведеного вище доводи скаржника про те, що питання стосовно пропуску процесуального строку та підстав і доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження має бути вирішено у процесі розгляду скарги скаржника по суті апеляційного розгляду, є необґрунтованими. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є пункт 4 частини 1 статті 261 ГПК України. З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що у справі, яка розглядається, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є пропуск строку на подання апеляційної скарги та неподання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, встановлення чого згідно зі статтями 254, 256, 260 ГПК України здійснюється апеляційним судом саме на стадії відкриття апеляційного провадження, адже дотримання особою, якою подано апеляційну скаргу, в тому числі такою, яка не брала участі у справі, строку на її подання чи наявність поважних причин пропуску цього строку і є підставою для відкриття апеляційного провадження. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Звідси, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена у відповідності до приписів процесуального законодавства.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд 5.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 5.2. Згідно із частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 5.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вінницягаз Збут", у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

6. Розподіл судових витрат 6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника. Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" залишити без задоволення. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 906/1357/20 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді Є. В. Краснов С. К. Могил