Ухвала КАС ВС № 520/15316/2020

УХВАЛА 03 квітня 2023 року м. Київ справа №520/15316/2020 адміністративне провадження № К/990/4801/23 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Данилевич Н.А., суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020 за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати протокол № 18 засідання Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року в частині пункту 13 щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження добору кандидатом ОСОБА_1 , як таким, що не відповідає вимогам пункту 1,2,10,12,13 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом № 233 Генерального прокурора; - видалити з офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора інформацію щодо неуспішного проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора прийняти нове рішення за результатами співбесіди (добору, атестації) з ОСОБА_1 , як кандидата на вакантну посаду прокурора Офісу Генерального прокурора про призначення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року в частині про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 . Зобов`язано Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняте відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 13 лютого 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року визнано неповажними, зазначені в заяві ОСОБА_1 , причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржникові строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. 10 березня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. у розгляді справи №520/15316/2020. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. у розгляді справи №520/15316/2020 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. 13 березня 2023 року від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. у розгляді справи №520/15316/2020. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. у розгляді справи №520/15316/2020 залишено без розгляду. 14 березня 2023 року через електронну пошту скаржник надіслав заяву про поновлення процесуального строку. Цю заяву вже засобами поштового зв`язку позивач повторно надіслав до суду касаційної інстанції, яка надійшла 16 березня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи №520/15316/2020 . В заяві про поновлення процесуального строку заявник касаційної скарги наголошує, що він просить поновити пропущений строк відповідно до частини третьої статті 329 КАС України не на підставі введення воєнного стану в Україні, а на те, що він перебуває в районні (місці) проведення воєнних (бойових) дій, де довгий час місто Харків перебувало в оперативному військовому оточенні та зазнавало масового артилерійського обстрілу. Позивач також вказує, що суд апеляційної інстанції не надіслав копію повного судового рішення в електронній формі на його офіційну електронну адресу, яка була зазначена у позові та апеляційній скарзі:stank.law@gmail.com. 26 січня 2022 року через канцелярію суду апеляційної інстанції позивач звернувся з заявою про надання копію повного судового рішення, про що свідчить реєстр вхідної кореспонденції. 31 січня 2022 року, прибувши до суду апеляційної інстанції, з`ясувалося, що копія повного судового рішення відсутня для вручення заявнику під розписку. На підставі чого заявник надіслав на офіційну електронну пошту суду апеляційної інстанції електронний документ та лист з проханням отримати копію судового рішення на 01 лютого 2022 року. Проте 01 лютого 2022 року копія судового рішення для вручення також була відсутня у канцелярії суду апеляційної інстанції. Заявник касаційної скарги наголошує, що незважаючи на те, що йому було відомо про результат розгляду своєї справи в суді апеляційної інстанції ще з 18 січня 2022 року, це, на його думку, не означає, що йому було відомо про мотиви та обґрунтування прийнятого рішення судом апеляційної інстанції. Позивач вказує, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану не працював Єдиний державний реєстр судових рішень. Скаржник наголошує, що вже в 2023 році надсилав до судів попередніх інстанцій заяви про отримання копії судового рішення, проте не отримавши її, заявник 04 лютого 2023 року зміг ознайомитися зі змістом судового рішення в Єдиному державному реєстру судових рішень. Насамкінець 11 лютого 2023 року позивачу була вручена копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, про що свідчить день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також штамп на поштовому конверті та поштове повідомлення №6130122432303. Отже, як вказує скаржник, днем вручення судового рішення є 11 лютого 2023 року. Перевіривши причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Предметом касаційного оскарження є рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020. Заявник касаційної скарги переконує, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 251 КАС України, тобто не надіслав скаржникові повного судового рішення засобами поштового та/або електронного зв`язку, проте Верховний Суд критично оцінює дане твердження скаржника про неотримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції упродовж всього 2022 року, оскільки будь-яких доказів щодо цього позивачем не надано. Так, з`ясувати про надсилання або не надсилання судом апеляційної інстанції постанови 18 січня 2022 року в 2022 році у цій справі можна було б, наприклад, шляхом безпосереднього звернення до Другого апеляційного адміністративного суду з метою отримання відповіді щодо виконання або невиконання останнім вимог статті 251 КАС України, проте цих заходів позивачем не було здійснено у зв`язку з чим Верховний Суд позбавлений можливості встановити (не)виконання судом апеляційної інстанції приписів статті 251 КАС України. Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на частину першу та другу статті 3 Закон України «Про доступ до судових рішень», де зазначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Згідно з відомостями Реєстру постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020 надіслана судом: 28 січня 2022 року. Зареєстровано: 09 лютого 2022 року. Оприлюднено: 10 лютого 2022 року. Непереборних обставин, які б свідчили про неможливість ознайомитися з текстом рішення суду апеляційної інстанції з 10 лютого 2022 року до 24 лютого 2022 року (день повномасштабної агресії Російської Федерації проти України) заявником не викладено. Верховний Суд погоджується з позивачем, що з початку повномасштабного вторгнення не працював Реєстр, проте 20 червня 2022 року Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до нього. Як вказує скаржник, лише 04 лютого 2023 року він зміг ознайомитися зі змістом судового рішення, але колегія суддів вважає, що ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції через 7 місяців з моменту відновлення загального доступу до Реєстру не є належним виконанням своїх процесуальних обов`язків. Колегія суддів наголошує, що сторона у справі зобов`язана в розумні строки цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Щодо посилання скаржника на обставину щодо проведення воєнних (бойових) дій та обстрілів міста Харкова, починаючи з 24 лютого 2022 року, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із проведенням воєнних (бойових) дій та обстрілами будь-якого населеного пункту України, включаючи місто Харків, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, лише посилання на цей факт не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, оскільки скаржник має викласти доводи та надати відповідні докази, що проведення воєнних (бойових) дій та обстрілів міста Харкова, безпосередньо вплинули саме на скаржника для своєчасного звернення до суду, проте таких доводів не викладено, а доказів - не надано, через що Верховний Суд не вбачає взаємозв`язку між зверненням до суду касаційної інстанції через 1 рік після ухвалення оскаржуваної постанови та вказаною позивачем обставиною. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Суд наголошує, що подання касаційної скарги через 1 рік після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов`язків. Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Інші підстави для поновлення строку скаржником не зазначені. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/2020 за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіН.А. Данилевич Н.В. Шевцова В.Е. Мацедонська