Постанова 4851 № 520/15316/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 р.Справа № 520/15316/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 06.04.23 року у справі № 520/15316/2020 за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора , Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язати вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора України, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29.09.2020 про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати протокол №18 засідання Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29.09.2020 в частині пункту 13 щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження добору кандидатом ОСОБА_1 , як такий що не відповідає вимогам пункту 1,2,10,12,13 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом № 233 Генерального прокурора; - видалити з офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора інформацію щодо неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора прийняти нове рішення за результатами співбесіди (добору, атестації) з ОСОБА_1 , як кандидата на вакантну посаду прокурора Офісу Генерального прокурора про призначення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язати вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29.09.2020 в частині про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 . Зобов`язано Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/15316/2020 залишено без змін. Отже, зазначене вище рішення суду першої інстанції набрало законної сили 18.01.2022 року. 13.03.2023 року до Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі №520/15316/2020, в якій позивач просив суд задовольнити цю заяву, змінивши спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/15316/2020 в частині зобов`язання другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди із кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду - зобов`язання Офісу Генерального прокурора за результатами співбесіди, проведеної раніше з кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 , прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що 07.02.2023 року та 28.02.2023 року до Офісу Генерального прокурора ним були надіслані звернення щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №520/15316/2020. 02 березня 2023 року від Офісу Генерального прокурора до позивача надійшов лист від 02.03.2023 року за №07-57949-20, яким зазначено, що Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора відповідно до пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ було створено тимчасово. Виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення. Рішеннями судів обов`язок щодо прийняття відповідного рішення стосовно позивача покладено на Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора. У відповідності до наказу Генерального прокурора від 30.04.2021 №136 "Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора щодо створення кадрових комісій з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора" визнано такими, що втратили чинність, накази Генерального прокурора: зокрема від 10.01.2020 №14 "Про створення другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора". Позивач зазначає, що друга кадрова комісія з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора припинила свою діяльність, у зв`язку з чим наявні підстави для встановлення іншого порядку та способу виконання рішення суду, шляхом зобов`язання Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора за результатами співбесіди, проведеної раніше з кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язати вчинити певні дії - задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №520/15316/2020 в частині зобов`язання другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди з кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме зобов`язати Офіс Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора. В іншій частині заяви - відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції задовольнити його скаргу, змінивши судове рішення у формі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі №520/15316/2020 у відповідній частині, а саме: Змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/15316/2020 в частині зобов`язання другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди з кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме зобов`язати Офіс Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, шляхом призначення Генеральним прокурором до складу кадрової комісії з добору на заняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора осіб на власний розсуд (у складі шести осіб), у разі ненадання цих кандидатів (осіб не менше трьох) Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні або іншими міжнародними неурядовими організаціями, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій за його зверненням. В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи при зміні способу та порядку виконання рішення в цій правовій ситуації з метою забезпечення виконання рішення суду, що привело до неправильного застосування норм матеріального права: неправильного тлумачення закону та застосування норми права, яка не підлягає застосуванню, а також незастосування норми права, яка в цій правовій ситуації підлягала застосуванню, що у підсумку також призвело до неповного висновку суду щодо способу та порядку виконання рішення з метою ефективного забезпечення виконання рішення суду. Зазначає, що кадрові комісії відповідно до п.22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX було створено хоч і тимчасово, але не до 01.09.2021, а до моменту закінчення здійснення добору на посади прокурорів, тобто на зайняття усіх вакантних посад, на які був оголошений конкурс і завершення кандидатами участі у доборі на відповідних етапах конкурсу (пп.8-1 п.22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури"). Отже, проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, розпочатого згідно наказів Генерального прокурора від 16.01.2020 №30 та від 04.06.2020 №266 на даний час не закінчено, стосовно тих правовідносин, які розпочаті ще до 1 вересня 2021 року. Зазначає, що суд не звернув увагу на ту обставину, що у 2020 році на підставі наказів Генерального прокурора від 16.01.2020 № 30 та від 04.06.2020 № 266 оголошено два добори на 200 вакантних посад прокурорів Офісу Генерального прокурора (по 100 вакантних посад на кожний добір). За результатами вищевказаних доборів призначено 115 осіб на посади прокурорів Офісу Генерального прокурора (відповідно 65 та 50 осіб). Тобто, 85 посад прокурорів Офісу Генерального прокурора залишились вакантними в процедурі проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора. Також, вказує, що суд не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 2, 3 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 для здійснення добору на посади прокурорів утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Відповідно до підпункту 7, 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", Генеральний прокурор визначає перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора для здійснення добору на посади прокурорів. Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку роботи кадрових комісій, зміна члена комісії, делегованого до її складу міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями, здійснюється за їх пропозицією у зв`язку зі зверненням Генерального прокурора про делегування кандидата у визначений ним строк. У разі ненадання кандидата для заміни у визначений строк, Генеральний прокурор призначає до складу комісії особу на власний розсуд. Отже, звернення Генерального прокурора про делегування кандидата (або кандидатів) до складу комісії для здійснення добору на посади прокурорів (не менше трьох-осіб) здійснюється до будь-яких міжнародних неурядових організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій. Однак, у листі від 17.04.2023 року Офісу Генерального прокурора зазначено: «Офіс Генерального прокурора звертався виключно до Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні з проханням делегувати трьох кандидатів для включення до складу кадрових комісій.»; «Протягом 2022 та 2023 років добори на зайняття вакантних посад прокурора в Офісі Генерального прокурора, у відповідності до Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, затверджено наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 №11, не здійснювалися, а тому відповідні кадрові комісії не створювалися». Зазначає, що Генеральний прокурор має змогу призначити до складу кадрової комісії з добору на заняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора осіб на власний розсуд (у складі шести осіб), у разі ненадання цих кандидатів (осіб не менше трьох) Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні або іншими міжнародними неурядовими організаціями, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій за його зверненням. Вважає, що правильним способом зміни та порядку виконання рішення буде зобов`язання Офісу Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, шляхом призначення Генеральним прокурором до складу кадрової комісії з добору на заняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора осіб на власний розсуд (у складі шести осіб), у разі ненадання цих кандидатів (осіб не менше трьох) Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні або іншими міжнародними неурядовими організаціями, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій за його зверненням. Відповідач, Офіс Генерального прокурора, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що вимоги позивача не ґрунтуються на нормах законодавства, у т.ч. процесуального, тому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Крім того, Офіс Генерального прокурора також подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 520/15316/2020 в частині зобов`язання Офісу Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №520/15316/2020. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала суду відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що добір, у якому брав участь ОСОБА_1 та який проводився на підставі наказу Генерального прокурора від 16.01.2020 № 30 за процедурою, визначеною розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ, наразі завершено, а наказ Генерального прокурора від 10.01.2020 №14 «Про створення другої кадрової комісії з добору па вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора», тобто тієї комісії, яка приймала рішення стосовно ОСОБА_1 та яку судом зобов`язано провести із ним співбесіду, визнано таким, що втратив чинність наказом Генерального прокурора від 30.04.2021 №136. Тобто, комісія з добору припинила свою діяльність. У силу положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX, Закону України «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора не є правонаступником вказаної комісії. Поряд з цим, повноважень щодо проведення такого добору після закінчення його проведення Офіс Генерального прокурора та його посадові особи, у тому числі Генеральний прокурор, повноваження якого визначені статтею 9 цього Закону, не мають. Зазначає, що проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, розпочатого згідно з наказом Генерального прокурора від 16.01.2020 №30, на теперішній час закінчено. Також змінено процедуру та орган, який проводить такий добір. Крім того, зазначає, що атестація, яку проходили діючі прокурори, та добір, який проходили кандидати, що виявили намір обіймати посади прокурора, відбувались в різних умовах та мали різні правові наслідки. Посилається на те, що, змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 у справі №2-749/11/2229 та інших. Вважає, що поклавши оскаржуваною ухвалою на Офіс Генерального прокурора обов`язок щодо створення кадрової комісії для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, суд першої інстанції фактично змінив рішення по суті, оскільки фактично задовольнив окрему вимогу, яка позивачем не заявлялася та судами по суті не розглядалася. Вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 вимогам ст.242 КАС України не відповідає, винесена з порушенням норм ст.ст. 3, 7, 371, 372 КАС України та підлягає скасуванню на підставі положень ст. 317 КАС України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Позивач, ОСОБА_1 , подав відзив на апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора, в якому, вважає, що апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без задоволення, змінивши судове рішення у формі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі №520/15316/2020 у відповідній частині, а саме: змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/15316/2020 в частині зобов`язання другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди з кандидатом на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме зобов`язати Офіс Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, шляхом призначення Генеральним прокурором до складу кадрової комісії з добору на заняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора осіб на власний розсуд (у складі шести осіб), у разі ненадання цих кандидатів (осіб не менше трьох) Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні або іншими міжнародними неурядовими організаціями, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій за його зверненням. Крім того, позивачем було подано до Другого апеляційного адміністративного суду пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній викладає свої обґрунтування щодо правової позиції у даній справі. Також, Офісом Генерального прокурора було подано до Другого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення, в яких останній викладає свої обґрунтування щодо правової позиції у даній справі. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а скарга Офісу Генерального прокурора - задоволенню, з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що із врахуванням вимог законодавства щодо створення та ліквідації Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, специфічність правового статусу такої комісії та обов`язковості виконання рішення суду, правильним способом зміни та порядку виконання рішення буде зобов`язання Офісу Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора. Колегія суддів, враховуючи приписи ст.308 КАС України, вважає помилковими висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі суду, з огляду на наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України. Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21. Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення). Частинами 1,3 ст.378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами. Отже, виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Крім того, колегія суддів зауважує, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення, та одночасно повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.09.2018 у справі №1304/5584/12. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі по тексту - Закон України №113-ІХ) було запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно із наказом Генерального прокурора від 16.01.2020 №30 від 16.01.2020 розпочато проведення добору на зайняття вакантних посад прокурора в Офісі Генерального прокурора. Пунктом 20 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ визначено, що добір здійснюється відповідно до Порядку проведення добору, який затверджується Генеральним прокурором, та проводиться кадровими комісіями. Відповідно до пп.1 п.22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення Закону України №113-ІХ тимчасово до 01.09.2021 порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора затверджується Генеральним прокурором. Згідно з положеннями пп.7,8 п.22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ в Офісі Генерального прокурора, в обласних прокуратурах утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів, перелік, склад і порядок роботи яких визначає Генеральний прокурор. Порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається Порядком роботи кадрових комісій, затвердженим наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі по тексту - Порядок №233). Крім того, порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, визначається Порядком проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, затвердженим наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 №11 (далі по тексту - Порядок №11). Згідно із пунктом 3 Порядку №233 (в редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 04.02.2020 №65) для здійснення повноважень з проведення добору на посади прокурорів утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох осіб - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права. Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (пункти 4, 19 Порядку №233, пункт 3 Порядку №11). Рішення про проведення добору приймається Генеральним прокурором та оформлюється відповідним наказом (пункт 2 Порядку №11). Отже, аналіз наведених норм вказує на те, що до повноважень Генерального прокурора належить затвердження складу кадрової комісії з добору на посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, визначення її голови та секретаря, прийняття рішення про проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора шляхом видання відповідного наказу. Також на Генерального прокурора покладається організація забезпечення приміщенням та створення умов для роботи вказаної комісії (пункт 17 Порядку №233). У той же час, абз.2 п.19 Порядку №233, на який посилається позивач у своїй скарзі, передбачено звернення Генерального прокурора до міжнародних неурядових організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій про делегування кандидата виключно у випадку необхідності зміни члена комісії, делегованого до її складу. Відтак, наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що Генеральний прокурор має змогу призначити до складу кадрової комісії з добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора шість осіб, тобто повний склад комісії, на власний розсуд. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру», п. 20, пп. 7 п.22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 2 Порядку №233, наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 №14 було створено другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора. Друга кадрова комісія здійснювала свої повноваження на підставі підпунктів 7, 8 п.22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ, Закону України «Про прокуратуру». Колегія суддів зазначає, що добір на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора в якому брав участь ОСОБА_1 наразі завершено, а друга кадрова комісія з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, тобто комісія, яка приймала рішення стосовно ОСОБА_1 та яку рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року по даній справі (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 року) було зобов`язано прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, наразі не існує, а наказ про її створення (наказ Генерального прокурора від 10.01.2020 №14 «Про створення другої кадрової комісії з добору па вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора») визнано таким, що втратив чинність наказом Генерального прокурора від 30.04.2021 №136. Тобто, з урахуванням наведеного вище, Друга кадрова комісія з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора припинила свою діяльність. Слід зазначити, що вказану кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора було створено тимчасово, до 01.09.2021, для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів. Зазначену функцію кадрова комісія виконала. Проведення добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора завершено до 01.09.2021. При цьому, повноважень щодо проведення такого добору після закінчення його проведення Офіс Генерального прокурора та його посадові особи, у тому числі Генеральний прокурор, повноваження якого чітко визначені ст.9 Закону України "Про прокуратуру", не мають. Після 01.09.2021 визначені відповідно до цього пункту порядки та процедури застосовуються лише до правовідносин, розпочатих до цієї дати (пп. 8-1 п.22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ). Крім того, колегія суддів зазначає, що приписами п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку проводить відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження. З урахуванням приписів ч.1 ст.73 Закону України «Про прокуратуру» (частина перша статті 73 в редакції Закону №2203-IX від 14.04.2022) наразі органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади. Також, колегія суддів звертає увагу, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під цим терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Отже, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення припинення первісного суб`єкта - Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора та переходу його прав та обов`язків (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Офісу Генерального прокурора. Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2023 року у справі №813/6371/15. Колегія суддів звертає увагу, що як вже зазначалося вище, Друга кадрова комісія з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора припинила свою діяльність, при цьому відомості щодо переходу прав та обов`язків Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора до Офісу Генерального прокурора, відсутні. Матеріали справи не містять відповідних доказів та нормативних обґрунтувань щодо переходу прав та обов`язків Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора до Офісу Генерального прокурора. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення. В даному випадку, суд першої інстанції, встановивши оскаржуваною ухвалою новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме зобов`язання Офісу Генерального прокурора створити кадрову комісію для проведення співбесіди в рамках добору кандидатів на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, не навівши при цьому належної мотивації та нормативного обґрунтування можливості застосування такого способу та порядку виконання рішення суду, змінив резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року, якою було зобов`язано Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Тобто, тим самим суд першої інстанції фактично задовольнив самостійну позовну вимогу, яка позивачем не заявлялася та судом першої інстанції не розглядалася, змінивши тим самим рішення суду. Окрім того, колегія суддів, аналізуючи зміст норми ч.1 ст.378 КАС України звертає увагу на наступне. Так, приписами наведеної норми КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18. Отже, в даному випадку також підлягає з`ясуванню факт звернення заінтересованих осіб (особи) у даній справі, яким в даному випадку є позивач, до органів примусового виконання рішень судів щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року, яке набрало законної сили. Разом з тим, позивачем при зверненні до суду першої інстанції з заявою щодо встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року не було надано до суду доказів на підтвердження факту звернення ним до органів примусового виконання рішень з метою примусового виконання цього рішення суду, яке набрало законної сили та вчинення вказаними органами відповідних дій (винесення рішень) у виконавчому провадження. Відтак, з огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності поданої позивачем заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №520/15316/2020. Таким чином, прийнявши оскаржувану ухвалу, якою задоволено частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустив порушення норм процесуального права, не маючи в даному випадку обґрунтованих правових підстав для встановлення способу та порядку виконання вказаного рішення суду за заявою позивача, тобто підстав для встановлення заходів, передбачених ст.378 КАС України. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , а також в поясненнях останнього, доводи та аргументи є необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростовують зазначеного вище, а саме помилковості висновків суду першої інстанції та відсутності правових підстав для часткового задоволення заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №520/15316/2020. З урахуванням вищенаведеного, вимоги, які заявляє позивач у своїй скарзі, є безпідставними, а відтак не можуть бути задоволені. Враховуючи приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню до спірних правовідносин у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду на які посилається суд апеляційної інстанції вище. Щодо посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на практику Європейського суду з прав людини, викладені в його певних рішеннях, то колегія суддів враховує такі посилання, проте зазначає, що в даному випадку це рішення (постанова) суду не суперечить таким рішенням вказаного суду. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п.3,4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, з огляду на встановлену у ході апеляційного перегляду даної справи невідповідність висновків, викладених у рішенні (ухвалі) суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а скарга Офісу Генерального прокурора - задоволенню. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №520/15316/2020. З урахуванням приписів ч.2 ст.328 КАС України, дана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі № 520/15316/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №520/15316/2020. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 22.09.2023 року