Ухвала КАС ВС № 520/15316/2020

УХВАЛА 27 вересня 2022 року м. Київ справа №520/15316/2020 адміністративне провадження № К/990/20376/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Мацедонської В.Є., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: 01 серпня 2022 року Офіс Генерального прокурора учетверте подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, Офісу Генерального прокурора необхідно було подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження і надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій, зокрема, повторно послався на те, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами, знову послався на існування об`єктивних перешкод для вчасного звернення до суду, з посиланням на незаконність оскаржених судових рішень та належне обґрунтуванням попередніх скарг, зокрема, в частині доводів щодо необхідності формування висновку Верховного Суду стосовно окремих норм та необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№300/2021/20, 420/3337/20, що, на його думку, є поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку. Заявник також указав про обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень до червня 2022 року та зазначив про хакерську атаку і особливості організації роботи працівників Офісу в умовах воєнного стану, однак докази на підтвердження цих обставин не надав, посилаючись на те, що такі документи відносяться до відомостей, що мають гриф «для службового користування. Посилаючись практику Європейського суду з прав людини та запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, Офіс Генерального прокурора просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення). Водночас організація роботи діловодства Офісу Генерального прокурора в умовах воєнного стану, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Так як, заявником не надано жодного документу, що підтверджують ці обставини, як і доказів впливу хакерської атаки саме не роботу Офісу, аргументи щодо особливостей організації роботи працівників заявника під час запровадження воєнного стану мають формальний характер, що також підтверджується інформацією автоматизованої системи документообігу суду. Так, починаючи з квітня 2022 року Офіс Генерального прокурора систематично надсилав до суду касаційної інстанції касаційні скарги у інших справах, підписані різними представниками та інші процесуальні документи, проте як у цій справі заявник у черговий раз звернувся лише 01 серпня 2022 року, після повернення останньої скарги 30 червня 2022 року. Крім того, тексти попередніх скарг був практично однаковий, і ці скарги заявнику повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії Офісу Генерального прокурора свідчать про їхню формальність під час реалізації ним права оскаржити судові рішення у касаційному порядку. Суд також відхиляє доводи заявника щодо змісту його попередніх скарг, так як ці критерії є суб`єктивними, їм надано правову оцінку в ухвалах Верховного Суду. Такі аргументи не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Верховний Суд ще раз зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов`язання вчинити дії.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: В.Е. Мацедонська О.Р. Радишевська