Постанова КГС ВС № 910/15200/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 року м. Київ cправа № 910/15200/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я., за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 (в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс") у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" про банкрутство Учасники справи: ТОВ "Буддевелопмент Київ": не з`явився; ТОВ "Курганський бройлер": не з`явився; ТОВ "ГП "Промсервіс": Ігнатєв О. Р. (адв.); ТОВ "ФК "Вінстар": не з`явився;

1. Короткий зміст вимог 1.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (далі - ТОВ "Буддевелопмент Київ") відкрито провадження у справі № 910/15200/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (далі - ТОВ "Курганський бройлер", боржник); визнано вимоги кредитора ТОВ "Буддевелопмент Київ" до боржника на загальну суму 158580966,98 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича. 1.2. 02.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве Підприємство "Промсервіс" (далі - ТОВ "ГП "Промсервіс") з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 34097607,12 грн, 1.3. Розпорядником майна боржника згідно з повідомленням від 27.01.2022 та боржник у запереченнях від 27.01.2022 вимоги визнали частково на суму 27497607,12 грн. В іншій частині заявлені вимоги на суму 6600000 грн не визнано, з посиланням на те, що вони є погашеними, на підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, серед іншого визнано кредитором боржника ТОВ "ГП "Промсервіс" на суму 34097607,12 грн (з них: 4540 грн - перша черга; 30864564,14 грн - четверта черга; 3228502,98 грн - шоста черга). 2.2. Вказані судові рішення мотивовані тим, що вимоги кредитора є доведеними належними та допустимими доказами. Зокрема, суди дійшли висновків про те, що: - вимоги кредитора до боржника у розмірі 31477102,95 грн, які підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №922/2415/21, є обґрунтованими, безспірними та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника; - оскільки боржник не виконав рішення суду та продовжує порушувати умови договору, укладеного з кредитором, останнім також донараховано інфляційні втрати, пеню та 3% річних, які з урахуванням визнаних рішенням вимог на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "Курганський бройлер" становлять 2203478,66 грн інфляційних втрат, 3228502,98 грн пені та 659943,90 грн 3% річних. Вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними. 2.3. Судом апеляційної інстанції відхилено заперечення боржника щодо заявлених вимог на суму 6600000,00 грн з тих підстав, що боржником у період з 07.12.2020 по 05.02.2021 було сплачено частково борг, а також відхилено посилання на угоду від 09.04.2021 про порядок та строки погашення заборгованості за договором №20.9 від 20.05.2016, в якій визначено іншу суму основного боргу, оскільки основна сума заборгованості, суми відсотків річних, пені та інфляційних втрат були розраховані на момент подання позову у справі №922/2415/21 (по 15.06.2021) та є підтвердженими судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тобто, докази, на які посилається боржник, мали бути надані та досліджені судом під час розгляду справи №922/2415/21, а тому під час розгляду грошових вимог ТОВ "ГП "Промсервіс" такі докази не мають значення та жодним чином не впливають на суть спору.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи 3.1. 20.05.2016 між ТОВ "ГП "Промсервіс" (постачальник) та ТОВ "Курганський бройлер" (споживач) укладено договір № 20.9 постачання природного газу постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого: - постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим Договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором (пункт 1.1); - постачальник передає споживачу природний газ в запланованому обсязі по місяцях. Добовий плановий обсяг (добова норма) визначається шляхом ділення місячного планового обсягу природного газу на кількість днів у відповідному місяці. Річний плановий обсяг складається із сум місячних планових обсягів (пункт 2.1); - обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - Планований обсяг), можуть змінюватись сторонами шляхом подачі споживачем постачальнику письмових заявок не пізніше 20-ти календарних днів до початку розрахункового місяця. В разі не вибірки або перебору місячних обсягів природного газу, зазначених в п.2.1 цього договору, останнім днем коригування обсягів природного газу є 15 число розрахункового місяця, для чого споживач повинен надати постачальнику письмову заявку, завірену печаткою підприємства. Зменшення планового обсягу газу у розрахунковому місяці здійснюється на підставі листа споживача (пункт 2.2 Договору в редакції, погодженій згідно з Протоколом розбіжностей); - приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, що складається сторонами на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ (пункт 3.3); - загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 6.2); - оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування з поточного рахунку або внесення через банківську установу грошових коштів на поточний рахунок постачальника за наступним графіком: 30 % від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 10-го числа місяця поставки газу включно; 30 % від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 20-го числа місяця поставки газу включно; 30 % від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 30-го числа місяця поставки газу включно; 10 % від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця включно (пункт 7.1 Договору в редакції, погодженій згідно з Протоколом розбіжностей). 3.2. Починаючи з 30.09.2020, сторонами укладено низку додаткових угод до Договору, в яких погоджувалася ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на відповідний період. 3.3. За заявкою споживача, постачальником було здійснено наступні поставки природного газу: - у жовтні 2020 року поставлено в загальному обсязі 452 398,05 куб. м. газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 57 від 30.09.2020, що підтверджується актом № 147/20.9 від 31.10.2020, актом № 148/20.9 від 31.10.2020, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у жовтні 2020 року газу склала 2652815,12 грн з ПДВ. Підписавши вказані акти, споживач погодився з кількістю, якістю та загальною вартістю отриманого від постачальника природного газу; - у листопаді 2020 року поставлено в загальному обсязі 962 115,42 куб. м. газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 58 від 31.10.2020, що підтверджується актом № 179/20.9 від 30.11.2020, актом № 180/20.9 від 30.11.2020, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у листопаді 2020 року газу склала 6700064,03 грн з ПДВ; - у грудні 2020 року поставлено в загальному обсязі 675 908,74 куб. м. газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 58/1 від 30.11.2020, що підтверджується актом № 167/20.9 від 31.12.2020, актом № 168/20.9 від 31.12.2020, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у грудні 2020 року газу склала 4436591,96 грн з ПДВ; - у січні 2021 року поставлено в загальному обсязі 537 477,38 куб. м газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 59 від 31.12.2020, що підтверджується актом № 179/20.9 від 31.01.2021, актом № 180/20.9 від 31.01.2021, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у січні 2021 року газу склала 3 957 927,52 грн з ПДВ; - у лютому 2021 року поставлено в загальному обсязі 720 340,43 куб. м газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 60 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 180/20.9 від 28.02.2021, актом № 181/20.9 від 28.02.2021, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у лютому 2021 року газу склала 5952818,40 грн з ПДВ; - у березні 2021 року поставлено в загальному обсязі 714 633,47 куб. м. газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 60 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 183/20.9 від 31.03.2021, актом № 184/20.9 від 31.03.2021, які були підписані та скріплені печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у березні 2021 року газу склала 5905652,39 грн з ПДВ; - у квітні 2021 року поставлено в загальному обсязі 30 650,59 куб. м газу за ціною, встановленою Додатковою угодою № 60 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 178/20.9 від 30.04.2021, який був підписаний та скріплений печатками сторін. Загальна вартість отриманого споживачем у квітні 2021 року газу склала 253293,29 грн з ПДВ. 3.4. За період жовтень 2020 року - квітень 2021 року постачальником був поставлений споживачу природний газ у загальному обсязі 4 093 524,08 куб. м. загальною вартістю 29859162,71 грн з ПДВ. 3.5. За твердженням кредитора, боржник сплатив грошові кошти за отриманий природний газ лише в сумі 2 323 200 грн, внаслідок чого заборгованість за природний газ складає 27 535 962,71 грн. На суму основного боргу кредитором нараховано 3% річник у розмірі 659 943,90 грн, пеню на суму 3 228 502,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 203 478,66 грн. 3.6. Розпорядником майна боржника та боржником частково визнано вимоги ТОВ "ГП "Промсервіс" з тих підстав, що боржником було сплачено частково борг у сумі 6 600 000 грн у період з 07.12.2020 по 05.02.2021. 3.7. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/2415/21 за позовом ТОВ "ГП "Промсервіс" до ТОВ "Курганський бройлер" стягнуто з відповідача на користь позивача 31477102,98 грн, з яких: 27535962,71 грн заборгованості за Договором постачання природного газу № 20.9 від 20.05.2016; 1538624,73 грн пені; 343091,72 грн 3% річних; 1594244,95 грн інфляційних втрат; 465178,87 грн судового збору. 3.8. Таким чином, основна сума заборгованості та суми відсотків річних, пені, інфляційних втрат розраховані на момент подання позову (по 15.06.2021), є підтвердженими судовим рішенням. 3.9. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/2415/21 набрало законної сили 06.10.2021, у зв`язку з чим видано наказ від 06.10.2021 на примусове виконання вказаного рішення. 3.10. Кредиторські вимоги ТОВ "ГП "Промсервіс" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 4540,00 грн - перша черга; 30864564,14 грн - четверта черга; 3228502,98 грн - шоста черга.

4. Короткий зміст касаційної скарги 4.1. 02.02.2023 ТОВ "Курганський бройлер" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ГП "Промсервіс"; - ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ "ГП "Промсервіс" до ТОВ "Курганський бройлер" на загальну суму 21655584,06 грн (з них: 21284960,11 грн - основний борг, 366083,95 грн - сума судового збору; 4540 грн - сума судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог). У визнанні решти кредиторських вимог ТОВ "ГП "Промсервіс" відмовити.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги 5.1. Судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду про їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.03.2021 у справі № 921/580/19, від 30.06.2021 у справі № 902/538/18, від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 щодо права суду зменшити розмір штрафних санкцій. 5.2. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки факту проведення боржником часткової оплати суми боргу за період з 07.12.2020 по 05.02.2021 у загальному розмірі 6600000 грн, тобто ще до дати ухвалення судового рішення у справі № 922/2415/21, на яке посилається ТОВ "ГП "Промсервіс" в обґрунтування заявлених ним грошових вимог. Відповідно наведений кредитором розрахунок штрафних санкцій є неправильним, оскільки він здійснений без урахування вищевказаного часткового погашення боргу.

6. Касаційне провадження 6.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Курганський бройлер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ГП "Промсервіс", призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2023 - 14:45. Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Курганський бройлер" про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у цій справі. 6.2. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень. 6.3. 28.02.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання від представника ТОВ "Курганський бройлер" адвоката Герасименко М. В. про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване тим, що адвокат не зможе прибути у судове засідання, призначене на 28.02.2023 о 14:45, оскільки в цей час він здійснюватиме представництво іншого клієнта - ТОВ "Комплекс Агромарс" у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційних скарг у справі №910/15043/21, судові засідання по яким призначено на 28.02.2023 о 14:00, 14:20 та 14:40. 6.4. Представник ТОВ "ГП "Промсервіс" у судовому засіданні 28.02.2023 відносно клопотання ТОВ "Курганський бройлер" зазначив про те, що він вважає можливим розглянути справу за відсутності представника скаржника. 6.5. Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне: - важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами". Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007); - відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; - ухвалою Верховного Суду від 10.02.2023 явка представників учасників не була визнана обов`язковою. Вказаною ухвалою доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги; - така причина неявки представника, як участь адвоката у інших судових засіданнях, за відсутності обґрунтувань щодо неможливості направити іншого представника для участі у справі, не може бути визнана Судом поважною; - судові рішення переглядаються у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Скаржником у поданому клопотанні не доведено існування обставин, які б об`єктивно унеможливлювали розгляд касаційної скарги у даному судовому засіданні. 6.6. У судовому засіданні 28.02.2023 представник ТОВ "ГП "Промсервіс" заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 6.7. Решта учасників справи (окрім ТОВ "Курганський бройлер", про що зазначалося вище) явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, які б унеможливлювали її розгляд у судовому засіданні 28.02.2023. 6.8. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників, які не з`явилися.

7. Позиція Верховного Суду 7.1. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду заяви ТОВ "ГП "Промсервіс" про визнання кредиторських вимог до боржника - ТОВ "Курганський бройлер". 7.2. Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року ТОВ "ГП "Промсервіс" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 34097607,12 грн, з яких: 27535962,71 грн - основний борг за договором від 20.05.2016 № 20.9 про постачання природного газу, 3228502,98 грн - пеня, 659943,90 грн - 3% річних, 2203478,66 грн - інфляційні втрати, 465178,87 грн - судовий збір за рішенням суду, 4540 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог. 7.3. Основна частина заявлених грошових вимог у сумі 31477102,98 грн підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/2415/21, яким стягнуто з ТОВ "Курганський бройлер" на користь ТОВ "ГП "Промсервіс" 27535962,71 грн боргу за договором постачання природного газу № 20.9 від 20.05.2016; 1538624,73 грн пені; 343091,72 грн 3% річних; 1594244,95 грн інфляційних втрат; 465178,87 грн судового збору. 7.4. За результатами розгляду вказаної заяви місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав грошові вимоги ТОВ "ГП "Промсервіс" у заявленому розмірі, включивши вимоги у сумі 30864564,14 грн до четвертої черги, 3228502,98 грн до шостої черги та 4540,00 грн до першої черги задоволення вимог кредиторів. 7.5. За змістом касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до неповного з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи в частині обґрунтованості розміру грошових вимог кредитора, з огляду на твердження скаржника про часткове погашення суми боргу, а також неврахування правових висновків Верховного Суду, зокрема щодо підстав для зменшення судом розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (розділ 5 цієї постанови). 7.6. Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне. 7.7. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. 7.8. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені зокрема положеннями статей 45 - 47 КУзПБ. 7.9. Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. 7.10. Згідно з частиною першою статті 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. 7.11. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. 7.12. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. 7.13. При цьому використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. 7.14. Для уникнення можливості визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. 7.15. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18). 7.16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ГП "Промсервіс" заявлено грошові вимоги до боржника на загальну суму 34097607,12 грн, з яких: 31477102,98 грн підтверджені судовим рішенням, 1689878,25 грн пені, 316852,18 грн 3% річних, 609233,71 грн інфляційних втрат та 4540 грн судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог. 7.17. В обґрунтування поданої заяви кредитор посилався на наявність у боржника заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням договірних зобов`язань. 7.18. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами: - 25.05.2016 між ТОВ "ГП "Промсервіс" (постачальник) та ТОВ "Курганський бройлер" (споживач) було укладено договір постачання природного газу № 20.9, за умовами якого постачальник зобов`язався здійснити поставку споживачеві природного газу належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язався оплатити вартість прийнятого природного газу в обумовлені сторонами розмірі, строки та порядку; - у зв`язку з неналежним виконаним ТОВ "Курганський бройлер" своїх зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу у періоді з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, ТОВ "ГП "Промсервіс" звернулось до суду з позовом про стягнення відповідної заборгованості, за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/2415/21 позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з боржника на користь кредитора 27535962,71 грн основного боргу за договором від 25.05.2016 № 20.9, 1538624,73 грн пені, 343091,72 грн 3% річних, 1594244,95 грн інфляційних втрат та 465178,87 грн судового збору; - рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/2415/21 набрало законної сили 06.10.2021 і на його примусове виконання було видано відповідний наказ; - окрім визначених судовим рішенням у справі № 922/2415/21 сум, що підлягають стягненню з боржника, враховуючи невиконання боржником рішення суду та умов договору, кредитором донараховано 1689878,25 грн пені, 316852,18 грн 3% річних, 609233,71 грн інфляційних втрат відповідно до пункту 8.3 договору від 25.05.2016 №20.9 та статті 625 Цивільного кодексу України. 7.19. Боржником та розпорядником майна боржника грошові вимоги ТОВ "ГП "Промсервіс" визнано частково. При цьому боржник заперечував проти нарахування штрафних санкцій, стверджуючи про часткову сплату боргу за договором у період з 07.12.2020 по 05.02.2021 на суму 6 600 000 грн, яка не врахована кредитором при здійсненні розрахунку штрафних санкцій. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. 7.20. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. 7.21. За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 7.22. У разі порушення зобов`язання (невиконання або неналежного виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України). 7.23. Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 7.24. При чому нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. 7.25. За змістом ухваленого у справі № 922/2415/21 судового рішення, задовольняючи позов ТОВ "ГП "Промсервіс", місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов договору від 25.05.2016 № 20.9 за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року ТОВ "ГП "Промсервіс" (постачальник) здійснив поставку ТОВ "Курганський бройлер" (споживачу) природний газу загальною вартістю 29859162,71 грн з ПДВ. Однак, в порушення умов договору, станом на 15.06.2021 споживач сплатив грошові кошти за отриманий природний газ лише у сумі 2323200 грн, внаслідок чого заборгованість склала 27535962,71 грн, яка залишилася несплаченою. 7.26. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 7.27. Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. 7.28. Тобто, за змістом частини четвертої статті 75 ГПК України учасники господарського процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 649/1393/19, від 13.09.2022 у справі № 911/731/18). 7.29. Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 438/723/17). 7.30. Відтак, обставини щодо виконання сторонами умов договору № 20.9 від 25.05.2016 на поставку природного газу за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року та розміру суми боргу станом на 15.06.2021 є встановленим судом фактом та не потребує доказуванню при розгляді цієї справи. 7.31. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги надані боржником платіжні доручення на підтвердження часткової оплати боргу у період з 07.12.2020 по 05.02.2021 у сумі 6600000 грн, що на переконання скаржника свідчить про невірний розрахунок інших нарахувань, здійснених на суму основного боргу. 7.32. Як вірно зазначили у своїх рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій, докази, на які посилається скаржник, мали бути надані та досліджені судом під час вирішення спору у справі № 922/2415/21, а тому в даному випадку під час розгляду грошових вимог ТОВ "ГП "Промсервіс" не впливають на суть спору. 7.33. Крім того, наведені аргументи касаційної скарги суперечать порядку, визначеному в частині п`ятій статті 75 ГПК України, та спростовують той найвищий стандарт доказування, що закріплений положеннями частини четвертої статті 75 ГПК України. Тобто, за наявності чинного та не скасованого судового рішення про стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора, про яке зазначалося вище, скаржник між тим домагається перегляду цього рішення у межах справи про банкрутство при розгляді відповідних кредиторських вимог, що суперечить визначеному ГПК України порядку перегляду судового рішення у господарській справі (в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими обставинами тощо). 7.34. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14-01/1494)). 7.35. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що в частині кредиторських вимог, які не підтверджені рішенням суду, суди попередніх інстанцій на підставі поданих доказів встановили наявність відповідних грошових зобов`язань боржника перед кредитором, перевірили правильність та обґрунтованість розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, а також їх відповідність умовам договору та приписам законодавства, що не спростовано скаржником. 7.36. Відносно аргументів касаційної скарги про те, що заборгованість виникла не внаслідок дії чи бездіяльності боржника, а внаслідок карантину та пандемії, у зв`язку з чим наявні підстави для зменшення на 100% нарахованих кредитором сум штрафних санкцій, колегія суддів зазначає, що вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. 7.37. Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 7.38. Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. 7.39. Застосоване у частині третій статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі № 922/1608/19, від 15.04.2020 у справі № 922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі № 922/3436/20, від 10.11.2022 у справі № 910/15705/21, від 01.02.2023 у справі № 14/3203/21). 7.40. У даному випадку скаржником не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права в частині питання щодо зменшення нарахованих кредитором штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. 7.41. Решта аргументів скаржника, наведених в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень, та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. 7.42. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). 7.43. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 7.44. З урахуванням вищевикладеного, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі в оскаржуваній частині відповідають вказаним вимогам, що не спростовано скаржником, у зв`язку з чим підстави для їх зміни чи скасування відсутні і касаційна скарга задоволенню не підлягає.

8. Висновки за результатами касаційного розгляду 8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 8.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 8.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ГП "Промсервіс". Відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

10. Судові витрати 10.1. Зважаючи на те, що касаційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" у справі № 910/15200/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді В. В. Білоус В. Я. Погребняк