Постанова КГС ВС № 904/5662/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ Справа № 904/5662/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., представники учасників справи: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Харицька А. М.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" - Волова О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 2964/2026) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025, на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за підсумками попереднього судового засідання (в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") про грошові вимоги до боржника у справі № 904/5662/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Предметом судового розгляду у цій справі були грошові вимоги до боржника та клопотання про визнання кредитора заінтересованою особою стосовно боржника. Обставини справи 1. 26.12.2023 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (далі - ТОВ "Дніпровський елеватор") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (далі - ТОВ "Агротермінал").

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (далі - ТОВ "Цукорпром") звернулося з грошовими вимогами до боржника, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням останнім договорів доручення.

3. Надалі до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах") про заміну кредитора. На правонаступника.

4. АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з клопотанням про визнання ТОВ "Цукорпром" (правонаступником якого у подальшому стало ПрАТ "СК "Інгосстрах") заінтересованою особою стосовно боржника.

5. Обґрунтовуючи клопотання про визнання ТОВ "Цукорпром" заінтересованою особою щодо боржника, АТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що боржник та зазначений кредитор перебувають під контролем одних і тих самих осіб, а відтак відповідають критеріям заінтересованості, визначеним статтею 1 КУзПБ.

6. Зокрема, АТ КБ "ПриватБанк" стверджувало, що керівником ТОВ "Агротермінал" є ОСОБА_1 , який одночасно обіймає посаду керівника ТОВ "Сотейра Плюс" та ТОВ "Місто Естейт". При цьому корпоративними правами ТОВ "Сотейра Плюс" у розмірі 50 % та ТОВ "Місто Естейт" у розмірі 57,64 % володіє ТОВ "Дніпровський елеватор". Таким чином, на думку банку, ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Дніпровський елеватор" перебувають під контролем одних і тих самих осіб.

7. Банк зазначав, що через ТОВ "Дніпровський елеватор" простежується корпоративний зв`язок і з ТОВ "Цукорпром". Зокрема, ТОВ "Дніпровський елеватор" володіє 99,92 % статутного капіталу ТОВ "Логістік Х", останнє володіє 98 % статутного капіталу ТОВ "Монтана-Естейт", а ТОВ "Монтана-Естейт", своєю чергою, є учасником ТОВ "Цукорпром". Крім того, до 2021 року ТОВ "Дніпровський елеватор" безпосередньо володіло корпоративними правами ТОВ "Цукорпром".

8. На підставі наведеного банк стверджував, що і ТОВ "Агротермінал", і ТОВ "Цукорпром" перебувають під контролем одних і тих самих осіб через спільний центр корпоративного управління - ТОВ "Дніпровський елеватор", а тому ТОВ "Цукорпром" є заінтересованою особою стосовно боржника.

9. АТ КБ "ПриватБанк" зазначило, що на користь висновку про заінтересованість свідчить і характер правовідносин між боржником та ТОВ "Цукорпром". Грошові вимоги останнього виникли з низки договорів доручення, укладених наприкінці 2022 - на початку 2023 року, які, на думку банку, не мали самостійної економічної мети та лише створювали для боржника додаткові фінансові зобов`язання. Банк стверджував, що ці договори укладені між пов`язаними особами, не підтверджені належними повноваженнями повіреного, містять економічно необґрунтовані умови щодо відповідальності (зокрема 200 % річних у разі прострочення) та мають ознаки фраудаторних правочинів, спрямованих на штучне формування кредиторської заборгованості.

10. ТОВ "Цукорпром" у письмових поясненнях заперечило проти такого клопотання та вказало на відсутність будь-яких передбачених законом ознак заінтересованості щодо боржника.

11. На підтвердження цього ТОВ "Цукорпром" навело відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо власної структури власності та структури боржника. Зокрема, зазначило, що учасниками ТОВ "Цукорпром" є ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт", ТОВ "Приватофис" (нині - ТОВ "Монтана Естейт") та фізична особа ОСОБА_2 , яка одночасно є директором товариства, а кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 . Натомість учасником ТОВ "Агротермінал" є ТОВ "Боріваж", директором - ОСОБА_1 , а кінцевий бенефіціарний власник відсутній.

12. Посилаючись на ці відомості, ТОВ "Цукорпром" стверджувало, що між ним та боржником відсутні будь-які корпоративні або управлінські зв`язки. Зокрема, кредитор наголошував, що він не створений за участю боржника, не здійснює і не здійснював протягом останніх трьох років контроль над боржником, так само як і боржник не здійснював контроль над ТОВ "Цукорпром". Крім того, обидві юридичні особи не перебувають і не перебували під контролем однієї третьої особи.

13. Також ТОВ "Цукорпром" наголосило, що він не є особою, з якою або на користь якої боржник вчиняв правочини щодо відчуження майна, які не відповідають критеріям розумності, економічної доцільності чи добросовісності, не є стороною фраудаторного правочину, а також не є стороною правочину, який був визнаний недійсним відповідно до статті 42 КУзПБ.

14. ПрАТ "СК "Інгосстрах" подало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що після укладення 10.04.2024 договору про відступлення права вимоги набуло статусу правонаступника ТОВ "Цукорпром" щодо вимог до ТОВ "Агротермінал" за договорами доручення та як правонаступник не є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ.

15. ПрАТ "СК "Інгосстрах" наголосило, що не відповідає жодній із ознак заінтересованої особи, визначених статтею 1 КУзПБ. Зокрема, зазначене товариство вказувало, що ТОВ "Агротермінал" не є його учасником (акціонером), ПрАТ "СК "Інгосстрах" не здійснює та не здійснювало протягом останніх трьох років контроль над боржником, так само як і боржник не здійснював контролю над ПрАТ "СК "Інгосстрах". Крім того, ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТОВ "Агротермінал" не перебувають і не перебували протягом останніх трьох років під контролем однієї третьої особи, а також зазначене товариство не входить до складу органів управління боржника.

16. Також ПрАТ "СК "Інгосстрах" зазначило, що не є особою, з якою або на користь якої боржник вчиняв правочини щодо відчуження майна, та не є стороною фраудаторного правочину, який був визнаний недійсним відповідно до статті 42 КУзПБ. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 17. 02.11.2022 між ТОВ "Агротермінал" як довірителем та ТОВ "Цукорпром" як повіреним укладено договір доручення № 02/11-2022, відповідно до пункту 1.1 якого повірений зобов`язався від імені та за рахунок довірителя в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити юридичні дії, визначені в пункті 1.2 договору, з метою сплати орендної плати за договором оренди від 10.02.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., реєстровий номер 1424, а також погашення заборгованості відповідно до мирової угоди від 30.09.2022 у справі № 916/3862/21, укладеної між ТОВ "Агротермінал" та Южненською міською радою Одеського району Одеської області.

18. Згідно із положеннями пункту 1.2 Договору № 02/11-2022, повірений за цим договором зобов`язаний здійснити платежі, перерахувавши Южненській міській раді Одеського району Одеської області грошові кошти у визначеному п.п.1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4. Договору порядку.

19. Протягом листопада - грудня 2022 року на виконання умов договору доручення від 02.11.2022 ТОВ "Цукорпром" здійснило низку платежів.

20. За змістом пункту 1.3 Договору № 02/11-2022 довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному всі витрати, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором, перерахувавши ці грошові кошти на поточний рахунок повіреного протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення повіреним відповідного рахунку на оплату.

21. На виконання вказаного пункту договору було виставлено рахунки на оплату.

22. Пунктами 2.1 та 2.2 Договору № 02/11-2022 передбачено, що плата за виконання доручення згідно з даним договором становить 24 767,29 грн. Плата за виконання доручення виплачується довірителем повіреному шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного після надання ним звіту про виконання доручення.

23. Так, на виконання вказаних пунктів повіреним було надіслано звіти про виконання доручень від 03.11.2022, 14.11.2022, 29.11.2022, 15.12.2022 та 30.12.2022.

24. ТОВ "Агротермінал" свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів витрат, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором) не виконало.

25. Судами встановлено, що сума заборгованості за Договором № 02/11-2022 становить 1 416 101, 50 грн.

26. Згідно із пунктом 4.2 Договору № 02/11-2022 у разі прострочки довірителем виконання грошових зобов`язань, визначених у пунктах 1.3 та 2.2 Договору, довіритель зобов`язаний сплатити на користь повіреного суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні довірителем виконання грошових зобов`язань перед повіреним на строк більше 10 календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується в розмірі 200 процентів річних.

27. Відповідно до поданого заявником розрахунку розмір інфляційного збільшення становив 68 553, 73 грн, розмір відсотків річних - 2 922 167,49 грн. 28. 23.11.2022 між ТОВ "Агротермінал" як довірителем та ТОВ "Цукорпром" як повіреним укладено договір доручення № 23/11-2022.

29. Відповідно пункту 1.1 Договору № 23/11-2022 повірений зобов`язався від імені та за рахунок довірителя в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити юридичні дії, визначені в пункті 1.2 договору, з метою сплати робіт (послуг) з виготовлення технічних паспортів на два об`єкти нерухомого майна за договором на технічну інвентаризацію від 23.11.2022 № 221123, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та фізичною особою-підприємцем Стороженком Вадимом Леонідовичем.

30. Відповідно до пункту 1.2 Договору № 23/11-2022 передбачено, що повірений за цим договором зобов`язаний протягом двох банківських днів з моменту укладення цього Договору здійснити платіж, перерахувавши грошові кошти у визначеному договором порядку.

31. На виконання умов Договору № 23/11-2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" здійснило наступний платіж на суму 20 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції №11140 від 24.11.2022.

32. Згідно із пунктом 1.3 Договору № 23/11-2022 довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному 20 000,00 грн, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором, перерахувавши грошові кошти на поточний рахунок повіреного протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення повіреним відповідного рахунку на оплату.

33. На виконання вказаного пункту договору, було виставлено рахунок на оплату №105 від 25.11.2022.

34. Згідно із підпунктами 2.1, 2.2 Договору № 23/11-2022 плата за виконання доручення згідно цього договору становить 200,00 грн. Плата за виконання доручення виплачується довірителем повіреному шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного після надання ним звіту про виконання доручення.

35. Суди встановили, що повірений надіслав звіт про виконання доручення від 25.11.2022.

36. ТОВ "Агротермінал" свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів (витрат, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором) не виконало.

37. Суди встановили, що сума заборгованості за Договором № 23/11-2022 становить 20 200,00 грн.

38. Відповідно до пункту 4.2 Договору № 23/11-2022 у разі прострочки довірителем виконання грошових зобов`язань, визначених у пунктах 1.3 та 2.2 Договору, довіритель зобов`язаний сплатити на користь повіреного суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні довірителем виконання грошових зобов`язань перед повіреним на строк більше 10 календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується в розмірі 200 процентів річних.

39. Відповідно до поданого заявником розрахунку розмір інфляційного збільшення становить1 026,93 грн, а розмір відсотків річних - 42 060,27 грн. 40. 05.12.2022 між ТОВ "Агротермінал" як довірителем та ТОВ "Цукорпром" як повіреним укладено договір доручення № 05/12-2022.

41. Відповідно до пункту 1.1 Договору № 05/12-2022 повірений зобов`язався від імені та за рахунок довірителя в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити юридичні дії, визначені в пункті 1.2 договору, з метою сплати робіт (послуг) з виготовлення технічних паспортів на два об`єкти нерухомого майна за договором на технічну інвентаризацію від 23.11.2022 № 221123, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та фізичною особою-підприємцем Стороженком Вадимом Леонідовичем.

42. Згідно із положеннями 1.2 Договору № 05/12-2022 повірений за цим договором зобов`язаний протягом двох банківських днів з моменту укладення цього Договору здійснити платіж, перерахувавши грошові кошти у визначеному договором порядку.

43. На виконання умов Договору № 05/12-2022 ТОВ "Цукорпром" здійснило платіж на суму 20 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції №11264 від 06.12.2022.

44. Згідно із пунктом 1.3 Договору № 05/12-2022 довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному 20 000,00 грн, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором, перерахувавши ці грошові кошти на поточний рахунок Повіреного протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення повіреним відповідного рахунку на оплату.

45. На виконання вказаного пункту договору було виставлено рахунок на оплату №108 від 08.12.2022.

46. Згідно із пунктами 2.1,2.2 Договору № 05/12-2022 плата за виконання доручення становить 200,00 грн. Плата за виконання доручення виплачується довірителем повіреному шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного після надання ним звіту про виконання доручення.

47. На виконання вказаних пунктів повіреним було надіслано звіт про виконання доручення від 08.12.2022.

48. ТОВ "Агротермінал" свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів (витрат, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором) не виконало.

49. Суди встановили, що сума заборгованості за Договором № 05/12-2022 становить суму 20 000,00 грн.

50. Пунктом 4.2 Договору № 05/12-2022 передбачено, що у разі прострочки довірителем виконання грошових зобов`язань, визначених у п.1.3 та 2.2 договору, довіритель зобов`язаний сплатити на користь повіреного суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні довірителем виконання грошових зобов`язань перед повіреним на строк більше 10 календарних днів, розмір процентів встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується в розмірі 200 процентів річних.

51. Відповідно до поданого заявником розрахунку розмір інфляційного збільшення склав 79,37 грн, а розмір відсотків річних склав - 40 621,37 грн. 52. 13.01.2023 між ТОВ "Агротермінал" як довірителем та ТОВ "Цукорпром", як повіреним укладено договір доручення №13/01-2023.

53. Відповідно до пункту 1.1. Договору №13/01-2023повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити юридичні дії, визначені в пунктом 1.2 договору, з метою сплати орендної плати за грудень 2022 року за договором оренди від 10.02.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., реєстровий номер 1424.

54. Згідно з пункту 1.2 Договору №13/01-2023 повірений за цим договором зобов`язаний здійснити платіж, перерахувавши грошові кошти у визначеному договором порядку. 55. 13.01.2023 на виконання умов Договору №13/01-2023 ТОВ "Цукорпром" здійснило платіж на суму 57 822,20 грн.

56. Відповідно до пункту 1.3 Договору №13/01-2023 довіритель зобов`язався відшкодувати повіреному 57 822,20 грн, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором, перерахувавши ці грошові кошти на поточний рахунок повіреного протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення повіреним відповідного рахунку на оплату.

57. На виконання вказаного пункту договору, було виставлено рахунок на оплату №13 від 16.01.2023.

58. Пунктами 2.1, 2.2 Договору №13/01-2023 передбачено, що плата за виконання доручення згідно даного договору становить 200,00 грн. Плата за виконання доручення виплачується довірителем повіреному шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного після надання ним звіту про виконання доручення.

59. На виконання вказаних пунктів повіреним було надіслано звіт про виконання доручення від 16.01.2023.

60. При цьому ТОВ "Агротермінал" свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів (витрати, що виникли у останнього у зв`язку із виконанням доручення за цим договором) не виконав.

61. Суди встановили, що сума заборгованості за Договором №13/01-2023 становить 58 022, 20 грн.

62. Відповідно до пункту 4.2 Договору №13/01-2023 у разі прострочки довірителем виконання грошових зобов`язань, визначених у п.1.3 та 2.2 договору, довіритель зобов`язаний сплатити на користь повіреного суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні довірителем виконання грошових зобов`язань перед повіреним на строк більше 10 календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується в розмірі 200 процентів річних.

63. Відповідно до поданого заявником розрахунку розмір інфляційного збільшення склав 2 038,31 грн, а розмір відсотків річних - 104 555,21 грн.

64. ТОВ "Агротермінал" уповноважив ТОВ "Цукорпром" на здійснення від імені довірителя відповідних дій, передбачених Договорами, а саме: 1) довіреністю від 02.11.2022 уповноважив вчиняти дії для виконання зобов`язань Представника, передбачених Договором доручення № 02/11-2022 від 02.11.2022; 2) довіреністю від 23.11.2022 уповноважив вчиняти дії для виконання зобов`язань Представника, передбачених Договором доручення № 23/11-2022 від 23.11.2022; 3) довіреністю від 05.12.2022 уповноважив вчиняти дії для виконання зобов`язань Представника, передбачених Договором доручення № 05/12-2022 від 05.12.2022; 4) довіреністю від 13.01.2023 уповноважив вчиняти дії для виконання зобов`язань Представника, передбачених Договором доручення № 13/01-2023 від 13.01.2023. 65. 10.04.2024 ТОВ "Цукорпром" відповідно до договору відступлення права вимоги №20240410/2 відступило ПрАТ "СК "Інгосстрах" право вимоги по договорам доручення №02-11-2022 від 02.11.2022, "23/11-2022 від 23.11.2022, №05/12-2022 від 05.12.2022, №13/01-2023 від 13.01.2023 з урахуванням інфляційних нарахувань, процентів річних, штрафних санкцій тощо, а також 6 056,00 грн судового збору, сплаченого у справі № 904/5662/23.

66. Пунктом 1.1 Договору № 20240410/2 визначено, що станом на момент підписання цього договору первісний кредитор володіє правом вимоги до боржника - ТОВ "Агротермінал" щодо оплати заборгованості на підставі наступних бухгалтерсько-фінансових та правових документів, а саме: договору доручення № 02-11-2022 від 02.11.2022; договору доручення № 23/11-2022 від 23.11.2022; договору доручення №05/12-2022 від 05.12.2022; договору доручення № 13/01-2023 від 13.01.2023.

67. Відповідно до пункту 1.2 Договору № 20240410/2, у порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до боржника, а саме: право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, а саме: заборгованість у розмірі 1 514 523,70 грн, а також інфляційні нарахування, проценти річних, штрафні санкції у разі порушення зобов`язання зі сплати заборгованості та інші можливі нарахування відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України, а також 6 056, 00 грн судового збору, сплаченого у справі №904/5662/23 (пункт 1.2 Договору №20240410/2).

68. Пунктом 1.4 Договору № 20240410/2 визначено, що моментом переходу до нового кредитора права вимоги від первісного кредитора зі сплати заборгованості у розмірі 1 514 523,70 грн, а також інфляційні нарахування, проценти річних, штрафні санкції у разі порушення зобов`язання зі сплати заборгованості та інші можливі нарахування відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України, а також 6 056, 00 грн судового збору, сплаченого по справі №904/5662/23 є момент підписання цього договору. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції 69. 26.03.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнано грошові вимоги ТОВ "Цукорпром" до ТОВ "Агротермінал" на суму 4 696 426,38 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів та 6 056,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; здійснено заміну кредитора - ТОВ "Цукорпром" на його правонаступника - ПрАТ "СК "Інгосстрах" в сумі 4 696 426,38 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів та 6 056,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

70. Суд першої інстанції виходив із того, що між ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Цукорпром" були укладені договори доручення, на виконання яких кредитор за рахунок власних коштів здійснив передбачені договорами платежі, надав боржнику відповідні звіти про виконання доручень та виставив рахунки на відшкодування понесених витрат і сплату винагороди. Водночас боржник своїх зобов`язань щодо відшкодування витрат та оплати винагороди не виконав, а доказів погашення заборгованості не надав. З огляду на подані договори, платіжні документи, рахунки та звіти суд дійшов висновку про підтвердженість заявленої заборгованості та наявність підстав для визнання грошових вимог кредитора.

71. Відхиляючи заперечення АТ КБ "Приватбанк", суд зазначив, що доводи про нікчемність договорів доручення через відсутність належного уповноваження повіреного не підтвердилися, оскільки боржник видав відповідні довіреності на виконання кожного з договорів.

72. Крім того, суд вказав, що банк не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема доказів визнання спірних договорів недійсними як фраудаторних правочинів або доказів існування у боржника на момент їх укладення невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами.

73. Щодо заяви про заміну кредитора суд виходив із того, що між ТОВ "Цукорпром" та ПрАТ "СК "нгосстрах" укладено договір відступлення права вимоги, за яким до нового кредитора перейшли права вимоги до боржника за спірними договорами доручення. Встановивши дійсність зобов`язання та наявність правових підстав для правонаступництва, суд задовольнив заяву про заміну кредитора у справі про банкрутство на його правонаступника - ПрАТ "СК "Інгосстрах". 74. 26.03.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/5662/23 зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Агротермінал" внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, визнаних Господарським судом Дніпропетровської області, зокрема, ПрАТ "СК "Інгосстрах" на суму 6 056,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 4 696 426,38 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про визнання ТОВ "Цукорпром" (правонаступником якого є ПрАТ "СК "Інгосстрах") заінтересованим стосовно боржника у справі № 904/5662/23.

75. Розглядаючи клопотання АТ КБ "Приватбанк", суд виходив із того, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Цукорпром" кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_3 , тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив. Засновники - ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" 59.61%, ТОВ "Приватофис" 40.39%, ОСОБА_2 . Керування фінансово-господарською діяльністю підприємства згідно зі Статутом Товариства здійснює ОСОБА_2 .

76. Засновником ТОВ "Агротермінал"є ТОВ "Боріваж". Керівником є ОСОБА_1 . Кінцевий бенефіціарний власник: відсутній. При цьому, засновником ТОВ "Боріваж" є ТОВ "Термінал Боріваж", Амертана Холдінгз ЛТД, Окталенса Холдінгз ЛТД, Енстревіо Інвестментс Лімітед. Кінцевими бенефіціарними власниками є: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

77. Звідси, суд виснував, що ТОВ "Цукорпром" не є юридичною особою, створеною за участю боржника, юридичною особою, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридичною особою, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридичною особою, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, що підтверджується належними доказами, а саме: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 34671903 від 05.03.2025, а також витягом з реєстру веб-порталу VKURSI.PRO "Історія змін" від 05.03.2025.

78. Суд відхилив доводи про заінтересованість з підстав фраудаторності правочинів. Суд зазначив, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, доки його недійсність не встановлена законом або судом. При цьому банк не надав жодних доказів того, що договори, укладені між ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Цукорпром", були визнані недійсними чи фраудаторними в установленому законом порядку. Так само відсутні судові рішення про визнання таких правочинів недійсними в межах статті 42 КУзПБ.

79. У зв`язку з цим суд констатував, що АТ КБ "Приватбанк" не довело наявності жодної з передбачених статтею 1 КУзПБ ознак заінтересованості. За результатами аналізу структури власності та поданих доказів суд прямо зазначив, що ТОВ "Цукорпром" не здійснює і не здійснювало контроль над ТОВ "Агротермінал", не є його учасником, боржник не є учасником ТОВ "Цукорпром", сторони не перебували протягом останніх трьох років під контролем третьої особи та не є сторонами фраудаторного правочину або правочину, визнаного недійсним. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 80. 05.11.2025 постановою Центрального апеляційного господарського ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині грошових вимог ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") до боржника у справі №904/5662/23 - залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за результатами розгляду заяви ТОВ "Цукорпром" про грошові вимоги до боржника у справі № 904/5662/23 - залишено без змін.

81. Щодо наявності та розміру грошових вимог, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про їх доведеність. Суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Цукорпром" чотирьох договорів доручення, фактичне виконання повіреним своїх обов`язків шляхом здійснення платежів за боржника, виставлення рахунків на відшкодування витрат і оплату винагороди, а також направлення звітів про виконання доручень. Боржник відшкодування витрат і оплату винагороди не здійснив, внаслідок чого утворилася заборгованість. Апеляційний суд відхилив доводи АТ КБ "Приватбанк" про нікчемність договорів через відсутність довіреностей, оскільки такі довіреності були надані до матеріалів справи. Також суд визнав безпідставними заперечення щодо фраудаторності договорів та неправомірності нарахування 200 % річних, зазначивши, що сторони вправі визначити інший розмір процентів, ніж передбачений частиною другою статті 625 ЦК України, а самі договори не оспорені та недійсними не визнавалися. Відтак апеляційний суд погодився з визнанням вимог у сумі 4 696 426,38 грн, що складаються з основного боргу, інфляційних втрат та процентів річних.

82. Щодо доводів банку про заінтересованість ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") суд зазначив, що корпоративні зв`язки між низкою юридичних осіб, наявність спільних керівників чи бенефіціарів у різних суб`єктах господарювання саме по собі не доводить, що ТОВ "Цукорпром" і ТОВ "Агротермінал" перебувають під контролем одних і тих самих осіб у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції.

83. Суд апеляційної інстанції зазначив, що досліджені судом відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та історія змін щодо юридичних осіб не підтверджують, що ТОВ "Цукорпром" є юридичною особою, створеною за участю боржника, здійснює або здійснювало контроль над боржником, перебуває чи перебувало з боржником під контролем третьої особи або що боржник здійснював контроль над ТОВ "Цукорпром". Відповідні твердження банку суд визнав такими, що ґрунтуються переважно на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами.

84. Також апеляційний суд відхилив аргумент про те, що сам факт укладення договорів доручення свідчить про пов`язаність сторін або створення "дружньої" кредиторської заборгованості. Суд зазначив, що договори є чинними, не визнані недійсними, а твердження про їх фраудаторність не підтверджені жодним судовим рішенням чи іншими належними доказами. Відтак, за висновком суду, відсутні підстави вважати ТОВ "Цукорпром" стороною фраудаторного чи недійсного правочину в розумінні статті 1 КУзПБ.

85. З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку, що жодна із передбачених КУзПБ ознак заінтересованості щодо ТОВ "Цукорпром" не доведена, а тому підстав для внесення до реєстру вимог кредиторів відомостей про відсутність у такого кредитора права вирішального голосу немає. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

86. У касаційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" просить: - скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №904/5662/23; - скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у справі № 904/5662/23 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині розгляду заяви ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") про грошові вимоги до боржника, та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") - відхилити в повному обсязі; - скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у справі № 904/5662/23 за результатами розгляду заяви про грошові вимоги ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") до боржника та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") - відхилити в повному обсязі; - змінити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у справі № 904/5662/23 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині розгляду заяви ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") про грошові вимоги до боржника та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у справі № 904/5662/23 за результатами розгляду заяви про грошові вимоги ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") до боржника шляхом зазначення про наявність у ПрАТ "СК "Інгосстрах" (первісний кредитор - ТОВ "Цукорпром") ознак заінтересованості, передбачених статтею 1 КузПБ.

87. АТ КБ "ПриватБанк" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України.

88. За пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду. Зокрема, за доводами банку, суди не дослідили питання щодо наявності в договорах доручення ознак удаваних правочинів та не перевірили їх справжню правову природу, чим не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 09.05.2024 у справі № 923/77/22, від 11.06.2024 у справі № 916/3663/23, від 03.02.2026 у справі № 910/12031/24 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 щодо застосування статті 235 ЦК України. Крім того, скаржник вказує, що при вирішенні питання про заінтересованість кредитора стосовно боржника суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.11.2025 у справі № 914/597/23, від 17.03.2026 у справі № 910/15533/20, від 29.07.2025 у справі № 903/534/23 та від 05.02.2026 у справі № 924/232/22.

89. АТ КБ "ПриватБанк" стверджує, що заявлені ТОВ "Цукорпром" вимоги виникли з низки договорів доручення, укладених у період фактичної відсутності господарської діяльності боржника. За доводами банку, ТОВ "Агротермінал" з 2018 року не отримувало доходів, не здійснювало господарської діяльності та не мало коштів на рахунках, однак упродовж листопада 2022 - січня 2023 року уклало низку договорів, внаслідок виконання яких утворився основний борг у розмірі близько 1,5 млн грн, що надалі був збільшений до 4,7 млн грн за рахунок інфляційних втрат та 200 % річних. Скаржник вважає, що така модель поведінки свідчить про штучне формування кредиторської заборгованості.

90. На переконання банку, спірні договори доручення мають ознаки удаваних правочинів. Скаржник зазначає, що фактичний зміст правовідносин полягає не у виконанні доручення, а у наданні боржнику фінансування, тобто у відносинах, близьких до позики або кредитування. З огляду на це, як вважає скаржник, суди мали перевірити можливість застосування статті 235 ЦК України та встановити реальну правову природу спірних правовідносин.

91. Банк наполягає, що суди формально застосували презумпцію правомірності правочинів і обмежилися перевіркою наявності первинних документів, не дослідивши економічної мети спірних договорів, причин їх укладення, фінансового стану боржника та можливих ознак зловживання правом. На думку скаржника, сучасний розвиток судової практики щодо фраудаторних правочинів у банкрутстві вимагає більш поглибленої перевірки заявлених кредиторських вимог навіть за відсутності судового рішення про недійсність відповідних правочинів.

92. Щодо заінтересованості кредитора скаржник стверджує, що суди не надали належної оцінки обставинам, які, на його думку, свідчать про пов`язаність ТОВ "Цукорпром" із боржником та можливість контролю процедури банкрутства через такого кредитора, унаслідок чого неправильно застосували положення статті 1 КУзПБ щодо заінтересованих осіб.

93. За пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник просить відступити від правових висновків щодо застосування статей 45- 47 КУзПБ та статті 204 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14-01/1494) та від 28.02.2023 у справі № 910/15200/21. На переконання скаржника, сформований у цих рішеннях підхід щодо презумпції правомірності правочину та меж перевірки грошових вимог кредиторів у справах про банкрутство потребує перегляду з урахуванням сучасної практики щодо фраудаторних правочинів та необхідності захисту інтересів конкурсних кредиторів. Б. Позиція інших учасників справи

94. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Інгосстрах" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають установленим обставинам справи та вимогам закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

95. Щодо тверджень про удаваність договорів доручення ПрАТ "СК "Інгосстрах" наголошує, що спірні правовідносини відповідають правовій природі договору доручення, оскільки ТОВ "Цукорпром" здійснювало платежі безпосередньо на користь третіх осіб за дорученням боржника, а не передавало кошти самому боржнику.

96. Заперечуючи доводи про заінтересованість кредитора щодо боржника, ПрАТ "СК "Інгосстрах" вказує, що наведені банком обставини не підтверджують наявності між ТОВ "Цукорпром" та ТОВ "Агротермінал" відносин контролю або спільного контролю у розумінні статті 1 КУзПБ. На думку заявника, кредитор і боржник перебувають під контролем різних осіб, а наведені скаржником корпоративні зв`язки між окремими фізичними особами та юридичними особами не свідчать про можливість здійснення вирішального впливу на діяльність обох товариств. Крім того, звертає увагу, що частина обставин, на які посилається банк, виникла вже після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення та не може впливати на оцінку правовідносин, що існували на момент розгляду заявлених вимог.

97. У судовому засіданні представниця ініціюючого кредитора повністю підтримала доводи відзиву на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Інгосстрах". Окрім того, заявила клопотання про зупинення цього касаційного провадження до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/425/24, оскільки, як стало відомо ТОВ "Дніпровський елеватор", 19.05.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд зазначеної судової палати справу № 910/425/24. За поясненнями заявника, на момент заявлення цього клопотання текст ухвали відсутній в Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак зі змісту судових рішень судів попередніх інстанцій у справі № 910/425/24 вбачається, що правовідносини у наведеній справі є подібними з правовідносинами у № 904/5662/23.

98. Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про зупинення касаційного провадження.

99. Так, обґрунтовуючи клопотання, заявник послався на передачу іншої справи на розгляд судової палати Верховного Суду, зазначивши про подібність правовідносин та правового питання, що підлягає вирішенню.

100. Водночас під час судового засідання представник заявника підтвердила, що ухвала про передачу відповідної справи на розгляд судової палати у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, а отже колегія суддів позбавлена можливості перевірити підстави такої передачі, зміст правового питання, яке винесено на розгляд судової палати, та встановити його релевантність для вирішення цієї справи.

101. За таких обставин наведені заявником доводи не свідчать про наявність підстав для зупинення касаційного провадження, передбачених процесуальним законом, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

102. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

103. За змістом положень КУзПБ, а саме статті 1 (щодо визначення особи кредитора та грошового зобов`язання у справі про банкрутство), статей 45, 46, 47 (щодо порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду судом цих заяв) у сукупності з положеннями процесуального закону: щодо диспозитивності у господарському процесі, щодо прав та обов`язків кредитора як сторони у справі про банкрутство, щодо порядку доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, щодо порядку надання доказів у справі, Верховний Суд враховує такі правові позиції.

104. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

105. Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

106. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

107. Верховний Суд зауважує, що не зважаючи на те, що наведені висновки були сформульовані стосовно застосування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме статей 1, 23, 24, 25 цього Закону, ці висновки, між тим, не втратили своєї актуальності та значущості з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки чинний Кодекс (статті 1, 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

108. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

109. Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

110. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

111. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

112. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18 наведено правовий висновок, що на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

113. Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі № 904/4608/21 зауважив, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

114. Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 13.10.2021 у справі №904/2104/19).

115. Суди у цій справі встановили, що між ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Цукорпром" були укладені договори доручення, на виконання яких кредитор за рахунок власних коштів здійснив передбачені договорами платежі, надав боржнику відповідні звіти про виконання доручень та виставив рахунки на відшкодування понесених витрат і сплату винагороди. Водночас боржник своїх зобов`язань щодо відшкодування витрат та оплати винагороди не виконав, а доказів погашення заборгованості не надав. З огляду на подані договори, платіжні документи, рахунки та звіти суди дійшли висновків про підтвердженість заявленої заборгованості та наявність підстав для визнання грошових вимог кредитора.

116. Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували наведені правові позиції Верховного Суду та встановили, що саме первинними документами підтверджується заборгованість ТОВ "Цукорпром" до боржника за договорами доручення у заявленому кредитором розмірі.

117. У статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

118. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

119. У постанові від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21 Верховний Суд констатував, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

120. У постановах від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14-01/1494), від 28.02.2023 у справі № 910/15200/21 та багатьох інших Верховний Суд зазначив, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

121. Від таких правових висновків просить відступити скаржник, оскільки вважає, що сучасний розвиток судової практики щодо фраудаторних правочинів у банкрутстві вимагає більш поглибленої перевірки заявлених кредиторських вимог навіть за відсутності судового рішення про недійсність відповідних правочинів.

122. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

123. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням цього правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

124. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної, зокрема, у постановах 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави - попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

125. Доводи скаржника щодо необхідності відступлення від правових висновків Верховного Суду фактично зводяться до необхідності здійснення під час розгляду грошових вимог кредитора такого ж обсягу судового дослідження обставин, який притаманний позовному провадженню за відсутності окремо поданого позову, що не узгоджується із процедурою розгляду кредиторських вимог, визначеною КУзПБ.

126. Так, позовне провадження є самостійною процесуальною формою вирішення спору, у межах якої закон передбачає комплекс процесуальних механізмів, спрямованих на всебічне встановлення обставин справи. Зокрема, учасники справи реалізують свої процесуальні права шляхом подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, можуть змінювати підстави та предмет позову, заявляти зустрічний позов, заявляти клопотання про призначення судової експертизи. Таке провадження передбачає можливість залучення третіх осіб (із самостійними та без самостійних вимог щодо предметі спору), а суд залежно від предмета спору здійснює повне дослідження всіх обставин, що мають значення для остаточного вирішення спору між сторонами.

127. Натомість порядок розгляду грошових вимог кредиторів, врегульований статтями 45- 47 КУзПБ, не передбачає аналогічної процесуальної конструкції. Особливості цієї процедури обумовлені її функціональним призначенням - формуванням реєстру вимог кредиторів шляхом перевірки існування грошового зобов`язання боржника на підставі поданих доказів та заперечень учасників справи про банкрутство, а не вирішенням спорів щодо відповідних правовідносин.

128. Саме тому сформований Верховним Судом підхід щодо застосування презумпції правомірності правочину під час розгляду кредиторських вимог відповідає процесуальній моделі, закладеній законодавцем у КУзПБ. Запропонований скаржником підхід фактично передбачає перенесення до процедури розгляду кредиторських вимог процесуальних інструментів позовного провадження, що виходить за межі правового регулювання, встановленого КУзПБ.

129. Тож Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.02.2019у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14-01/1494), від 28.02.2023 у справі № 910/15200/21.

130. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо не врахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 09.05.2024 у справі № 923/77/22, від 11.06.2024 у справі № 916/3663/23, від 03.02.2026 у справі № 910/12031/24 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 щодо застосування статті 235 ЦК України, оскільки висновки у цих справах сформовані за неподібних правовідносин.

131. Так, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені у справах позовного провадження щодо вирішення спорів, зокрема про визнання недійними чи розірвання договорів і застосування відповідних наслідків, коли у справі, що розглядається, предметом судового розгляду була заява про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство. Щодо доводів про заінтересованість кредитора стосовно боржника

132. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника.

133. Відповідно до частини першої статті 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - це: - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; - особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; - сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

134. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

135. Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

136. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

137. У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

138. У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

139. У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.

140. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

141. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

142. Кінцевим бенефіціарним власником є: - для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи; - для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); - для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

143. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

144. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

145. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

146. У постанові від 05.02.2026 у справі № 924/232/22, на яку посилається скаржник, Верховний Суд наголосив, з аналізу зазначеної норми можна зробити висновок про те, що кінцевим бенефіціарним власником є фізична особа, яка здійснює: як прямий вирішальний вплив на діяльність (через володіння не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи за винятком, коли вона не є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права), так і непрямий (коли фізична особа не володіє часткою безпосередньо, але здійснює контроль через інших осіб, трасти чи інші правові утворення, або шляхом реалізації прав контролю, користування, розпорядження активами, впливу на органи управління чи умови господарської діяльності).

147. У постанові від 24.02.2025 у справі № 911/266/22 Верховний Суд зазначив, що за законодавством України статус кінцевого бенефіціарного власника визначається не лише за відомостями із публічних реєстрів, а й насамперед тим, хто здійснює фактичне управління юридичною особою (має вирішальний вплив). Саме цим кінцевий бенефіціарний власник відрізняється від номінального власника, інформація про якого може бути внесена до публічних реєстрів.

148. У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що контроль - це можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання.

149. Цією ж статтею визначено, що пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. Можливість однієї чи більше (декількох) пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив - спосіб відносин між суб`єктами господарювання, що характеризується відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку.

150. Суди попередніх інстанцій у цій справі виснували, що ТОВ "Цукорпром" не є юридичною особою, створеною за участю боржника, юридичною особою, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридичною особою, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридичною особою, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

151. Суд також відхилив доводи про заінтересованість з підстав фраудаторності правочинів. Зазначили, що договори є чинними, не визнані недійсними, а твердження про їх фраудаторність не підтверджені жодним судовим рішенням чи іншими належними доказами.

152. Разом із тим колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання ТОВ "Цукорпром" (правонаступником якого є ПрАТ "СК "Інгосстрах") заінтересованою особою щодо боржника.

153. Як убачається з матеріалів справи, АТ КБ "ПриватБанк", обґрунтовуючи відповідне клопотання, посилалося не лише на відсутність чи наявність прямого корпоративного контролю між боржником та кредитором, а й на існування сукупності обставин, які, на думку банку, свідчили про можливість здійснення вирішального впливу через систему корпоративних та управлінських зв`язків, зокрема через участь у діяльності пов`язаних юридичних осіб, спільних керівників, кінцевих бенефіціарних власників та інших осіб, які, за твердженням заявника, здійснювали опосередкований контроль над відповідними суб`єктами господарювання.

154. Однак суди попередніх інстанцій фактично обмежилися перевіркою відомостей щодо безпосередньої структури власності ТОВ "Агротермінал" та ТОВ "Цукорпром", встановивши відсутність між ними прямого корпоративного контролю, взаємної участі у статутному капіталі та інших формальних ознак заінтересованості, передбачених статтею 1 КУзПБ.

155. Водночас поза належною оцінкою залишилися конкретні доводи АТ КБ "ПриватБанк" щодо існування опосередкованого контролю через пов`язаних фізичних та юридичних осіб, зокрема наведені заявником відомості про взаємозв`язки між ТОВ "Боріваж", ТОВ "Дніпровський елеватор", ТОВ "Місто Естейт", ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт", а також про роль ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших осіб у системі корпоративного управління зазначених товариств. Суди не навели мотивів, з яких відхиляють наведені доводи, не встановили, чи могли такі обставини свідчити про здійснення контролю через інших осіб або про перебування юридичних осіб під контролем однієї третьої особи у розумінні статті 1 КУзПБ.

156. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до вирішення питання про визнання грошових вимог ТОВ "Цукорпром" звернулося із заявою про заміну кредитора його правонаступником - ПрАТ "СК "Інгосстрах", яку суд задовольнив, у зв`язку із чим саме зазначене товариство набуло статусу кредитора у справі. При цьому ПрАТ "СК "Інгосстрах" подало письмові пояснення, в яких зазначило про відсутність ознак своєї заінтересованості стосовно боржника та навело відповідні доводи на їх підтвердження.

157. Проте, вирішуючи клопотання про визнання кредитора заінтересованою особою, суди попередніх інстанцій не надали самостійної оцінки наведеним ПрАТ "СК "Інгосстрах" доводам у частині наявності/відсутності підстав для визнання його заінтересованою особою стосовно боржника, фактично обмежившись дослідженням обставин, пов`язаних із первісним кредитором - ТОВ "Цукорпром".

158. За таких обставин для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність ознак заінтересованості судам належало перевірити та надати оцінку доводам усіх учасників справи, у тому числі правонаступника кредитора, який на момент вирішення відповідного клопотання вже набув процесуального статусу кредитора у справі.

159. Отже, доводи касаційної скарги частково підтвердилися. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

160. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

161. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

162. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, у зв`язку з чим постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції за підсумками попереднього судового засідання в частині розгляду клопотання АТ КБ "Приватбанк" про визнання ТОВ "Цукорпром" (правонаступник - ПрАТ "СК "Інгосстрах") заінтересованим стосовно боржника підлягає скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; у решті оскаржувані судові рішення в оскаржуваних частинах Суд залишає без змін.

163. При новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити наведені обставини, надати оцінку аргументам учасників справи та фактичним обставинам справи, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених у цій постанові ухвалити законне та обґрунтоване рішення. В. Розподіл судових витрат

164. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині розгляду клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") заінтересованим стосовно боржника скасувати.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") про грошові вимоги до боржника у справі № 904/5662/23 залишити без змін.

4. Справу № 904/5662/23 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді К. Огороднік В. Погребняк