LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС904/4790/21

від 19.07.2022 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2022 року м. Київ cправа № 904/4790/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., учасники справи: боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", ліквідатор, арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович - особисто, представник ліквідатора - Попов Д.О., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), кредитор (скаржник) - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", представники кредитора - Андріїшина Н.П., адвокат, довіреність № 8444-К-Н-О від 23.10.2021, Куценко О.В., адвокат, довіреність № 5353-К-Н-О від 02.07.2021, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), кредитор - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", представник кредитора - Волова О.В., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах") у складі судді: Первушина Ю.Ю., на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (далі - ТОВ "Імме", кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549). 2. 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", внесені зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 за заявою ТОВ "Імме" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (далі - ТОВ "Монтана-Естейт", боржник). Визнано грошові вимоги ТОВ "Імме" в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, інше.

4. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах", кредитор) звернулося до господарського суду з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Монтана-Естейт" в загальному розмірі 518 510 576,40 грн., що складається з: 140 261 333,33 грн. суми основного боргу, 16 300 463,60 грн. - інфляційні збитки, 361 948 779,00 грн. - 3% річних.

5. Заява мотивована невиконанням боржником умов трьох договорів поруки від 01.02.2017, укладених з ТОВ "Приватофис" в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Княжий стан» з повернення ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» страхового відшкодування у розмірі 137 811 333,33 грн., сплаченого останнім Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") на виконання умов договору страхування кредитів № 16/05/10-01-К від 10.05.2016 та договору позики, відповідно до якого боржник отримав від заявника 2 450 000,00 грн. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 визнано грошові вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах" до ТОВ "Монтана-Естейт" в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 518 510 576,40 грн. (4 черга).

7. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог, які підтверджені первинними документами.

8. Під час розгляду ПрАТ "СК "Інгосстрах" судом встановлено: 8.1. 10.05.2016 між ПрАТ СК "Інгосстрах" (надалі-Страховик) та АТ КБ "ПриватБанк" (надалі-Страхувальник) укладено Договір страхування кредитів №16/05/10-01-К (арк. справи 17-18). 8.2. За умовами цього Договору Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах суми в порядку і на умовах передбачених цим Договором, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього Договору (пункт 1.2 Договору страхування кредитів). 8.3. Предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані зі збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальниками вказаними в Додатку № 1 до Договору своїх обов`язків передбачених кредитними договорами між Страхувальником та Позичальниками (надалі - Кредитні договори) щодо своєчасного повного повернення ними кредитів Застрахованими по цьому договору є кредитні договори згідно Додатку № 1 до Договору (пункт 2.1 Договору). 8.4. Згідно Договору страхування кредитів сторонами встановлено, що у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний виплатити Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі, який дорівнює розміру прямого збитку, понесеного Страхувальником, але не більше розміру страхової суми, передбаченої у Додатку № 1 до Договору, щодо відповідних Позичальника та Кредитного договору. 8.5. На підставі наданих АТ «КБ «ПриватБанк» документів ПрАТ «СК «Інгосстрах» склало страхові акти: - № 1533 Б/К від 15.06.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 48 128 000,00 грн. (арк. справи 20); - № 1553 Б/К від 15.06.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 48 128 000,00 грн.(арк. справи 29); - № 1573 Б/К від 14.12.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 41 555 333,33грн. (арк. справи 83), та здійснило на рахунок ПАТ «КБ «ПриватБанк» виплати частини страхового відшкодування, що підтверджуються платіжними дорученнями: - № 2319 від 15.06.2016 на суму 48 000 000,00 грн., № 2320 від 15.06.2016 на суму 128 000 000,00 грн. (арк. справи 25, 27); - № 4669 від 14.12.2016 на суму 34 000 000,00 грн., № 4670 від 14.12.2016 на суму 7 555 333,33 грн. (арк. справи 78-79); -№ 3660 від 15.09.2016 на суму 48 000 000,00 грн., № 3661 від 15.06.2016 на суму 128 000,00 грн. (арк. справи 62-63). 8.6. ПрАТ СК "Інгосстрах", у зв`язку з виникнення страхових випадків за кредитними договорами, виплатило відшкодування Страхувальникам у зв`язку з порушення Позичальниками умов кредитних договорів, зокрема, в наступному порядку: - Позичальник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжий стан" (код ЄДРПОУ 33833540) - Страхувальник (Банк) ПАТ КБ "ПриватБанк" - загальна сума страхової виплати 137 811 333,33 грн. 8.7. ПрАТ "СК "Інгосстрах" уклала з ТОВ «Княжий стан» три угоди (від 08.07.2016, від 30.09.2016, від 15.12.2016) про добровільне погашення заборгованості, відповідно до якої останнє визнає наявність заборгованості перед страховою компанією у загальному розмірі 137 811 333,33 грн. та зобов`язується її погасити у визначені цими угодами терміни, а загалом - до 27.12.2019. 8.8. У зв`язку з наявністю регресних вимог до Позичальників, ПрАТ СК "Інгосстрах" 01.02.2017 уклало 3 Договори поруки № 01/02-17-1 (арк. справи 84), № 01/02-17-2 (арк. справи 85), № 01/02-17-3 (арк. справи 86) з ТОВ "Приватофис", з метою забезпечення виконання зобов`язань вищенаведених зобов`язань Позичальника (ТОВ "Княжий стан"). 8.9. В пункті 3.5. договорів поруки № 01/02-17-1, № 01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 передбачено, що у разі прострочки Поручителем виконання грошового зобов`язання, на вимогу Кредитора за цим договором, Поручитель зобов`язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Поручителем виконання грошового зобов`язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 160 процентів річних. 8.10. У зв`язку з тим, що основний Боржник свої зобов`язання перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" не виконало, останній звертався до поручителя ТОВ "Приватофис", з метою погашення поручителем регресної вимоги, оскільки поручитель є солідарним боржником. 8.11. 18.01.2021 між ТОВ "Приватофис" та ПрАТ "СК "Інгосстрах" укладено договір позички № 18/01/21 (арк. справи 91). У відповідності до умов договору Боржнику перераховано фінансову допомогу в розмірі 2 450 000,00 грн., зі строком повернення 31.01.2021. 8.12. Станом на дату подання заяви Боржник свого зобов`язання не виконав та не повернув ПрАТ "СК "Інгосстрах" фінансову допомогу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без змін.

10. Апеляційний суд вказав на те, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення, надані заявником в підтвердження перерахування банку страхового відшкодування у загальному розмірі 137 811 333,33 грн., угоди про добровільне погашення заборгованості з повернення страхового відшкодування, договори поруки, договір позики та платіжне доручення про перерахування заявником на рахунок боржника 2 450 000,00 грн. Апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на наявність ознак фраудаторності правочинів, як на підставу для відмови у задоволення заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання цих правочинів недійсними. Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. АТ КБ "ПриватБанк" 04.05.2022 засобами електронного зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах". КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4790/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2022.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/4790/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022; судове засідання призначено на 19.07.2022 об 11:30, про що повідомлено учасників справи. 14. 15.07.2022 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича надійшов Відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника. 15. 18.07.2022 до Суду від ПрАТ "СК "Інгосстрах" надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 клопотання ТОВ "Агро Комплект" та ПрАТ "СК "Інгосстрах" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. 17. 19.07.2022 до Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли додаткові письмові пояснення щодо касаційної скарги.

18. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №904/4790/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.07.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.07.2022.

20. Представники АТ КБ "ПриватБанк" в засіданні суду 19.07.2022 повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах" до ТОВ "Монтана-Естейт".

21. Ліквідатор ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий ОСОБА_1 (в судовому засіданні) та представник ліквідатора (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів АТ КБ "ПриватБанк" заперечили з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу. Просили Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

22. Представники ТОВ "Агро комплект" та ПрАТ "СК "Інгосстрах" (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечили з підстав викладених у письмових поясненнях ПрАТ "СК "Інгосстрах". Просили Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (АТ КБ "ПриватБанк")

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права - статті 3, 6, 11, 13, 204, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), порушені норми процесуального права - статті 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, номери і дати яких наведені у касаційній скарзі (щодо завдання господарського суду у попередньому засіданні у справі про банкрутство; щодо обов`язку господарського суду здійснювати правовий аналіз заявлених у справі кредиторських вимог, підстав їх виникнення; щодо обов`язку господарського суду надавати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; щодо перевірки судом наявності ознак фраудаторного правочину; щодо застосування норм матеріального права про можливість зменшення (відмови у стягненні) процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України). Доводи учасників справи ( ОСОБА_1 , ПрАТ "СК "Інгосстрах")

25. Арбітражній керуючий та кредитор доводять: 25.1. Наявність заборгованості та обґрунтованість вимог кредитора до боржника підтверджена наявними платіжними дорученнями, що надані заявником в підтвердження перерахування банку страхового відшкодування у загальному розмірі 137 811 333,33 грн., угодами про добровільне погашення заборгованості з повернення страхового відшкодування, договорами поруки, договором позики та платіжним дорученням про перерахування заявником на рахунок боржника 2 450 000,00 грн. 25.2. Набуття ТОВ "Приватофис" статусу солідарного боржника за простроченим та невиконаним зобов`язанням ТОВ "Княжий Стан" є не єдиним результатом укладених правочинів. Договір поруки за своїм характером може бути безвідплатним, втім він не є економічно обґрунтованим. У разі погашення заборгованості за основного боржника, поручитель отримує у такому самому розмірі право вимоги до основного боржника ТОВ "Княжий Стан", що не було враховано скаржником. 25.3. Збитки ТОВ "Монтана-Естейт" за 2016 рік не свідчать про необхідність припинення господарської діяльності таким підприємством. 25.4. У кредитора АТ КБ "ПриватБанк" обліковується заборгованість перед боржником за 247 договорами оренди у значному розмірі, про що кредитором не вказано. 25.5. Укладений договір позики між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТОВ "Приватофис" взагалі не може бути визнаний фраудаторним навіть теоретично, оскільки є оплатним, боржник за ним отримав гроші, що підтверджується платіжним дорученням та був економічно обґрунтованим для усіх учасників договірних відносин, жодної шкоди іншим учасникам не завдав. 25.6. Відсотки, передбачені статтею 625 ЦК України не можуть підлягати зменшенню в порядку частини 3 статті 551 ЦК України, оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, неустойкою, а виступають способом захисту майнового права та інтересу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

27. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ПрАТ "СК "Інгосстрах" про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "Монтана-Естейт" в загальному розмірі 518 510 576,40 грн., що складається з: 140 261 333,33 грн. суми основного боргу, 16 300 463,60 грн. - інфляційні збитки, 361 948 779,00 грн. - 3% річних.

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій грошові зобов`язання ТОВ "Монтана-Естейт" перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" виникли на підставі трьох договорів поруки від 01.02.2017, укладених з ТОВ "Приватофис" в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Княжий стан" з повернення ПрАТ "СК "Інгосстрах" страхового відшкодування у розмірі 137 811 333,33 грн., сплаченого останнім АТ КБ "ПриватБанк" на виконання умов договору страхування кредитів № 16/05/10-01-К від 10.05.2016 та договору позики, відповідно до якого боржник отримав від заявника 2 450 000,00 грн.

29. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

30. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

31. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУзПБ: - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

32. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

33. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18). - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно (господарсько) - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

34. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, ).

35. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом. Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

36. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено: 36.1. ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", на підставі укладеного 10.05.2016 з ПАТ КБ "ПриватБанк" договору страхування кредитів № 16/05/10-10-К, через порушення ТОВ "Княжий стан" раніше укладених з банком кредитних договорів щодо повернення отриманих кредитів, сплатило банку страхові виплати у загальному розмірі 137 811 333,33 грн. 36.2. ТОВ "Княжий стан" уклало з ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" три угоди про добровільне погашення заборгованості з повернення сплаченого ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик) АТ КБ "ПриватБанк" (страхувальник) страхового відшкодування за невиконання ТОВ "Княжий стан" вищенаведених кредитних договорів. 36.3. В свою чергу ТОВ "Приватофис", правонаступником якого є ТОВ "Монтана-Естейт", уклало з ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" три договори поруки в забезпечення виконання ТОВ "Княжий стан" зобов`язань за вищенаведеними угодами про добровільне погашення заборгованості. 36.4. ТОВ "Княжий стан" не повернуло ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах» сплачене страхове відшкодування за договором майнового страхування, у зв`язку з чим заявник звернувся з вимогою про повернення страхового відшкодування до ТОВ "Монтана-Естейт", як поручителя за вищезазначеними договорами поруки. 36.5. Також ТОВ "Монтана-Естейт" не виконало перед ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" обов`язку з повернення 2 450 000,00 грн., отриманих на підставі договору позички № 18/01/21 від 18.01.2021.

37. Вказані обставини встановлені на підставі доданих до матеріалів справи документів завірених належним чином. Доказів виконання боржником договорів поруки та договору позички матеріали справи не містять.

38. Отже, враховуючи зазначені обставини, правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, положення статей 1, 6, 8, 27 Закону України "Про страхування", статей 180, 193, 202, 203, 220, 224, 225, 355 Господарського кодексу України, статей 11, 204, 205, 207, 526, 553, 554, 625, 993, 1048, 1046, 1049, 1054, 1191 ЦК України та здійснивши відповідний перерахунок заявлених кредитором сум, дослідивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання грошових вимог ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" до боржника в сумі 518 510 576,40 грн. (4 черга), що складається з: 140 261 333,33 грн. - сума основного боргу, 16 300 463,60 грн. - інфляційні збитки, 361 948 779,00 грн. - проценти річних та 4 540,00 грн. - судовий збір (1 черга).

39. Доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться, зокрема, до того, що договори поруки від 01.02.2017 та Договір поворотної фінансової допомоги від 18.01.2021 містять ознаки фраудаторності. Водночас, скаржник повідомив Суд, що АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд, в межах цієї справи про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт", з позовом про визнання вказаних правочинів недійсними.

40. Оцінюючи вказаний довід касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з такого. 40.1. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника. 40.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. 40.3. Колегія суддів також спирається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20: "У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися. ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину." 40.4. Цією ж постановою у справі № 904/5314/20 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021у справі № 910/14918/20 (на яку, крім інших, посилається касатор), у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом із огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки. 40.5. Відтак, слід констатувати, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора. 40.6. Втім, колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке: Положення статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правова природа нікчемних правочинів унеможливлює здійснення судового розгляду спору щодо визнання їх недійсними в порядку статті 42 КУзПБ, оскільки такі правочини є недійсними в силу закону та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Таким чином, враховуючи викладене слід дійти висновку, що оспорювані та нікчемні правочини мають різну правову природу та наслідки. Враховуючи, що визнання недійсним нікчемного в силу закону правочину є неналежним способом захисту прав та інтересів заінтересованої особи, суди під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ у справі про банкрутство мають досліджувати правочини на підставі яких виникли грошові вимоги на предмет їх нікчемності (відповідності закону) та приймати рішення щодо визнання грошових вимог (у певному розмірі) з урахуванням відповідних висновків.

41. Так, на момент розгляду заяви ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" з грошовими вимогами до боржника судами не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочинів - договорів поруки №01/02-17-1, №01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017, Договору позички №18/01/21 від 18.01.2021, на підставі яких виникли грошові вимоги заявленого кредитора та їх недійсність прямо не передбачена законом, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину та обов`язковість його виконання сторонами.

42. На момент здійснення касаційного провадження результати розгляду позовної заяви АТ КБ "ПриватБанк" про визнання договорів поруки №01/02-17-1, №01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 та Договору позички №18/01/21 від 18.01.2021 не відомі. Інформації щодо розгляду такої позовної заяви учасниками справи не надано.

43. Стосовно доводів АТ КБ "ПриватБанк" щодо протиправності визнання вимог ПрАТ "Інгосстрах" за процентами річних, слід вказати наступне: 43.1. Судами встановлено, що пунктом 3.5. договорів поруки № 01/02-17-1, № 01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 передбачено, що у разі прострочки Поручителем виконання грошового зобов`язання, на вимогу Кредитора за цим договором, Поручитель зобов`язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Поручителем виконання грошового зобов`язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст.625 ЦК України застосовується в розмірі 160 процентів річних. 43.2. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 43.3. Тобто, вказаними положеннями Кодексу передбачено можливість визначення іншого розміру процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами, ніж встановлено частиною другою статті 625 ЦК України, а відтак сторони договорів поруки № 01/02-17-1, №01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 не були позбавлені права встановити відповідну процентну ставку. 43.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 висловила правову позицію щодо застосування норм статей 233 ГК України та 625 ЦК України, які носять універсальний характер та дійшла висновку, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Тобто, таке право (на зменшення розміру неустойки, штрафу, процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду. 43.5. Поряд з цим, слід зауважити, що у цьому випадку нараховані ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", відповідно до пунктів 3.5 договорів поруки №01/02-17-1, №01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 проценти, - заявлені як грошові вимоги конкурсного кредитора у справі про банкрутство. 43.6. Як про це вже було вказано вище (пункт 34 цієї Постанови), у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору .

44. Посилання скаржника на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 колегією суддів не приймаються, оскільки не є релевантними до цієї справи, а висновки про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Медіа Експерт Плюс" (у вказаній справі) на суму 188 760 486,7 грн. зроблені з підстав нікчемності правочинів, на підставі яких такі грошові вимоги виникли.

45. Враховуючи викладене, з урахуванням того, що в цій справі ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" надав суду документи, які підтверджують його грошові вимоги до боржника, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання їх у розмірі, розрахованому судом першої інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та залишення без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та висновки судів не суперечать правовим висновкам Верховного Суду з питань, що стали підставою касаційного оскарження. Судові витрати

49. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»