Постанова КГС ВС № 904/4790/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2022 року м. Київ cправа № 904/4790/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., учасники справи: боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", ліквідатор, арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович - особисто, представник ліквідатора - Попов Д.О., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), кредитор (скаржник) - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", представники кредитора - Андріїшина Н.П., адвокат, довіреність № 8444-К-Н-О від 23.10.2021, Куценко О.В., адвокат, довіреність № 5353-К-Н-О від 02.07.2021, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янський елеватор", представник кредитора - Волова О.В., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо кредиторських вимог ТОВ "Кам'янський елеватор") у складі судді: Первушина Ю.Ю., на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст вимог

1. В травні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (далі - ТОВ "Імме", кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549). 2. 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 за заявою ТОВ "Імме" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (далі - ТОВ "Монтана-Естейт", боржник). Визнано грошові вимоги ТОВ "Імме" в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, інше.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор" (далі - ТОВ "Кам`янський елеватор", кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у сумі 453 283 088,40 грн. у справі № 904/4790/21 про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт».

5. Заява мотивована невиконанням боржником умов договору від 27.11.2019 купівлі-продажу нерухомого майна, в частині повної і своєчасної плати вартості отриманого ТОВ "Приватофис" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт") у власність нерухомого майна за цим договором Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 визнано грошові вимоги ТОВ "Кам`янський елеватор" до ТОВ "Монтана-Естейт" у розмірі 453 283 088,40 грн., з яких: 4 540,00 грн. (1 черга), 453 283 088,40 грн. (4 черга).

7. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог, які підтверджені первинними документами

8. Під час розгляду заяви ТОВ "Кам`янський елеватор" судом першої інстанції встановлено таке: 8.1. 27.11.2019 між ТОВ "Кам`янський елеватор" (надалі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (надалі-покупець) укладено договір купівлі-продажу (арк. справи 5-8). 8.2. Згідно пункту 1.1. Договору продавець передає належне йому на праві приватної власності, а покупець приймає майно - комплекс, який розташований за адресою: Черкаська область, Лиснянський район, село Бужанка, "заводський" мікрорайон, будинок 1-А (один А), загальною площею 29 712,3 кв. м. (далі-нерухоме майно), та сплачує за нього обумовлену грошову суму. Предмет договору розташований: на земельній ділянці загальною площею: 30.3378 га., кадастровий номер земельної ділянки: 7122881600:02:002:0136, на земельній ділянці загальною площею: 0.5567 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0143; на земельній ділянці загальною площею: 0.0400 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0141; на земельній ділянці загальною площею: 0.0565 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0135; на земельній ділянці загальною площею 0.0994 75 га, кадастровий номер: 7122881600:02:002:0140; на земельній ділянці загальною площею: 12.7913 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0137; на земельній ділянці загальною площею: 2.7705 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0138; на земельній ділянці загальною площею: 15.4057 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0142; на земельній ділянці загальною площею: 0.7291 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0139; на земельній ділянці загальною площею: 17.6612 га., кадастровий номер: 7122881600:02:002:0120; 8.3. Земельні ділянки знаходяться у користуванні згідно договору оренди землі від 17.07.2006, укладеного з Лиснянською районною державною адміністрацією. 8.4. Відповідно до пункту 2.1. Договору, за погодженням сторін продаж комплексу вчинено за 258 000 000,00 грн. з ПДВ. Сторони домовилися, що моментом повного розрахунку на нерухоме майно є момент нарахування всієї суми, належної з покупця по цьому договору, на рахунок продавця в строк до 20.12.2019. 8.5. Вартість комплексу станом на 27.11.2019 становить 258 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 43 000 000,00 грн., вартість визначена протоколом № 27/11/2019 засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор" від 27.11.2019. 8.6. Пунктом 3.2. Договору передбачено, що право власності у покупця на придбане нерухоме майно виникає з моменту підписання цього договору та державної реєстрації цього права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 8.7. Договір вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідності з вимогами чинного законодавства України (п. 8.1. Договору). 8.8. Право власності боржника на майно, що виступило предметом вищевказаного договору купівлі-продажу від 27.11.2019 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 190526090 від 27.11.2019. 8.9. 23.12.2019 між ТОВ "Кам`янський елеватор" (надалі - кредитор) та ТОВ "Приватофис" (надалі - боржник) укладено договір (в порядку статі 259 ЦК України), згідно пункту 1 якого боржник визнає, що його заборгованість перед кредитором на момент укладення даного договору становить 258 000 000,00 грн., яка складається із заборгованості боржника перед кредитором, яка виникла у зв`язку із укладенням між сторонами наступного договору: - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2019 року сума заборгованості - 258 000 000,00 грн. (Сторони: продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор", покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис"). 8.10. Сторони домовились про зміну строку виконання зобов`язання боржником перед кредитором, а саме про те, що з моменту укладення цього договору та до 23.01.2020, заборгованість перед кредитором, вказана в п.1, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора. Сторони домовились, що на підставі ч. 1 статті 259 Цивільного кодексу України, збільшити позовну давність за цим договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановити її тривалістю у 15 років. Неустойка нараховується протягом всього строку прострочення виконання зобов`язань (п.2 Договору). 8.11. Відповідно до пункту 3 Договору передбачено, що у випадку невиконання грошового зобов`язання у строк, передбачений пунктом 2 Договору, Боржник зобов`язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також розмір процентів у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за період, починаючи з дати підписання договорів, та до виконання такого грошового зобов`язання в повному обсязі. Узгоджений розмір процентів у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України становить 50 (п`ятдесят) процентів річних. Такий розмір процентів встановлюється за взаємною згодою сторін, які прийшли до висновків про їх розумність та справедливість у випадку невиконання грошового зобов`язання боржником у строки, визначені даним договором (копія договору міститься в матеріалах заяви на арк. справи 115). 8.12. 24.01.2020 ТОВ "Кам`янський елеватор" направлено на адресу боржника - ТОВ "Приватофис" лист-претензію з проханням оплатити суму у розмірі 258 000 000,00 грн. негайно, з моменту отримання листа-претензії (арк. справи 16). 8.13. У відповідь на лист-претензію Товариством 26.01.2020 повідомлено кредитора про підтвердження отримання у власність об`єкта нерухомості та відсутність заперечень проти наявних за останнім зобов`язань. Також, у відповіді боржник зазначив про наявність фінансових труднощів, через що висловив прохання про відкладення строку погашення заборгованості на іншу дату (арк. справи 17). 8.14. У зв`язку з невиконанням боржником умов договору (в порядку статі 259 ЦК України) від 23.12.2019 кредитором у відповідності до пункту 3 зазначеного договору нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період: лютий місяць 2020 по квітень місяць 2021 у загальному розмірі 25 263 618,38 грн., а також 50 відсотків річних у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період: 24.01.2020 по 19.05.2021 в загальному розмірі 170 019 470,02 грн. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без змін.

10. Апеляційний суд вказав на те, що в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу нерухомого майна, який підтверджує проведення господарської операції і виписка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує набуття боржником у власність нерухомого майна, що є предметом вищевказаної угоди. Апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на наявність ознак фраудаторності правочину, як на підставу для відмови у задоволення заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання цього правочину недійсним. Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. АТ КБ "ПриватБанк" 04.05.2022 засобами електронного зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення яким відхилити в повному обсязі вимоги ТОВ "Кам`янський елеватор" до ТОВ "Монтана-Естейт". КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4790/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2022.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/4790/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022; судове засідання призначено на 19.07.2022 об 11:20, про що повідомлено учасників справи. 14. 15.07.2022 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича надійшов Відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 клопотання ТОВ "Агро Комплект" та ТОВ "Кам`янський елеватор" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені. 16. 18.07.2022 до Суду від ТОВ "Кам`янський елеватор" надійшли письмові пояснення з приводу касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №904/4790/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.07.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.07.2022.

19. Представники АТ КБ "ПриватБанк" в засіданні суду 19.07.2022 повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ "Кам`янський елеватор") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги ТОВ "Кам`янський елеватор" до ТОВ "Монтана-Естейт".

20. Ліквідатор ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий Чичва О.С. (в судовому засіданні 19.07.2022) та представник ліквідатора (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів АТ КБ "ПриватБанк" заперечили з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу. Просили Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог "Кам`янський елеватор") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

21. Представник ТОВ "Агро Комплект" (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив. Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ "Кам`янський елеватор" та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

22. Представник ТОВ "Кам`янський елеватор" в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (АТ КБ "ПриватБанк")

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права - статті 3, 6, 11, 13, 204, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), порушені норми процесуального права - статті 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (щодо завдання господарського суду у попередньому засіданні у справі про банкрутство; щодо обов`язку господарського суду здійснювати правовий аналіз заявлених у справі кредиторських вимог, підстав їх виникнення; щодо обов`язку господарського суду надавати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; щодо перевірки судом наявності ознак фраудаторного правочину; щодо застосування норм матеріального права про можливість зменшення (відмови у стягненні) процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України). Доводи кредитора (ТОВ "Кам`янський елеватор")

25. Кредитор доводить: - за своєю суттю Договір від 23.12.2019 маж ТОВ "Кам`янський елеватор" та ТОВ "Приватофис" є договором про збільшення позовної давності, для якого передбачена проста письмова форма та обов`язкового нотаріального посвідчення не потребує; - кредитор надав суду на підтвердження повноважень директора ТОВ "Приватофис" копію протоколу, яким уповноважується директора на укладення договорів. Отже, на відповідний правочин директору Боржника надавалась згода загальних зборів, що попередньо перевірялося як кредитором так і нотаріусом під час посвідчення такої угоди; - АТ КБ "ПриватБанк" не наводить жодного аргументу на підтвердження того факту, що договір купівлі-продажу нерухомого майна вчинено на шкоду кредиторам. Доводи арбітражного керуючого (Чичва О.С.)

26. Арбітражній керуючий доводить: - право власності боржника на майно, що виступило предметом Договору купівлі-продажу від 27.11.2019 підтверджується відповідними документами (в матеріалах справи); - Договір від 23.12.2019 є договором про збільшення позовної давності, сторонами не здійснювалося викладення договору в іншій редакції, не змінювалися його пункти, обсяг зобов`язань Боржника (сума боргу) не змінювалась; - Обсяг повноважень директора ТОВ "Приватофис" перевірявся нотаріусом при посвідченні відповідного договору; - АТ КБ "ПриватБанк", використовуючи власні аргументи щодо фраудаторності правочину, не користується належним способом захисту своїх прав та законних інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

28. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ТОВ "Кам`янський елеватор" про визнання грошових вимог у сумі 453 287 628,40 грн. (з яких: 258 000 000,00 грн. - основний борг, 25 263 618,38 грн. - інфляційні збитки, 170 019 470,02 грн. - 50% річних, 4 540,00 грн. - судовий збір) у справі №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт", що виникли на підставі Договору купівлі-продажу від 27.11.2019.

29. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

30. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

31. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУзПБ: - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

32. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

33. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18). - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно (господарсько) - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

34. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, ).

35. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом. Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

36. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що грошові вимоги ТОВ "Кам`янський елеватор" до боржника ТОВ "Монтана-Естейт" ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу від 27.11.2019 (пункт 8 цієї Постанови): 36.1. ТОВ "Приватофис", назва якого змінена на ТОВ "Монтана-Естейт", уклало з ТОВ "Кам`янський елеватор" Договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплекс, який розташований за адресою: Черкаська область, Лисянський район, село Бужанка, "заводський" мікрорайон, будинок 1-А (один А), загальною площею 29712,3 кв.м.) вартістю 258 000 000,00 грн. 36.2. Право власності боржника на майно, що виступило предметом вищевказаного договору купівлі-продажу від 27.11.2019 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 190526090 від 27.11.2019 (арк. справи 13-14). 36.3. ТОВ "Приватофис" не виконало перед ТОВ "Кам`янський елеватор" обов`язку з оплати вартості отриманого у власність на підставі вищенаведеного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

37. Вказані обставини встановлені на підставі доданих до матеріалів справи документів, завірених належним чином: Протокол № 27/11/2019 засідання загальних зборів учасників ТОВ "Кам`янський елеватор", Договір купівлі-продажу від 27.11.2019, Договір (в порядку ст.259 ЦК України) від 23.12.2019, Лист-претензія від 24.01.2020, Відповідь на лист-претензію від 26.01.2020, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 190526090 від 27.11.2019. Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" умов договору купівлі-продажу від 27.11.2019 щодо сплати 258 000 000,00 грн. матеріали справи не містять.

38. Отже, враховуючи зазначені обставини, правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, положення статей 11, 509, 526, 598, 625 ЦК України та здійснивши відповідний перерахунок заявлених кредитором сум, дослідивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання грошових вимог ТОВ "Кам`янський елеватор" до боржника у сумі 453 287 628,40 грн., що складається з: 258 000 000,00 грн. - основного боргу, 25 263 618,38 грн. - інфляційних збитків, 170 019 470,02 грн. - 50% річних та 4 540,00 грн. - судовий збір.

39. Доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться, зокрема, до того, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2019 містить ознаки фраудаторності.

40. Оцінюючи вказаний довід касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з такого. 40.1. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника. 40.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. 40.3. Колегія суддів також спирається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20: "У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися. ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину." 40.4. Цією ж постановою у справі № 904/5314/20 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021у справі № 910/14918/20 (на яку, крім інших, посилається касатор), у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом із огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки. 40.5. Відтак, слід констатувати, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

41. Втім, колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке: Положення статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правова природа нікчемних правочинів унеможливлює здійснення судового розгляду спору щодо визнання їх недійсними в порядку статті 42 КУзПБ, оскільки такі правочини є недійсними в силу закону та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Таким чином, враховуючи викладене слід дійти висновку, що оспорювані та нікчемні правочини мають різну правову природу та наслідки. Враховуючи, що визнання недійсним нікчемного в силу закону правочину є неналежним способом захисту прав та інтересів заінтересованої особи, суди під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ у справі про банкрутство мають досліджувати правочини на підставі яких виникли грошові вимоги на предмет їх нікчемності (відповідності закону) та приймати рішення щодо визнання грошових вимог (у певному розмірі) з урахуванням відповідних висновків.

42. Так, на момент розгляду заяви ТОВ "Кам`янський елеватор" з грошовими вимогами до боржника судами не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочину - Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2019, на підставі якого виникли грошові вимоги заявленого кредитора, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину та обов`язковість його виконання сторонами.

43. Стосовно доводів АТ КБ "ПриватБанк" щодо протиправності визнання вимог ТОВ "Кам`янський елеватор" за процентами річних, слід вказати наступне: 43.1. Судами встановлено, що пунктом 3 Договору про зміну тривалості позовної давності від 23.12.2019 передбачено, що у випадку невиконання грошового зобов`язання у строк передбачений пунктом 2 договору, боржник зобов`язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також розмір процентів у порядку частини другої статті 625 ЦК України, за період з дати підписання договорів, та до виконання такого грошового зобов`язання в повному обсязі. Узгоджений розмір процентів у порядку частини 2 статті 625 ЦК України становить 50 (п`ятдесят) процентів річних. Такий розмір процентів встановлюється за взаємною згодою сторін, які прийшли до висновків про їх розумність та справедливість у випадку невиконання грошового зобов`язання боржником у строки, визначені даним договором (арк. справи 15). 43.2. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 43.3. Тобто, вказаними положеннями Кодексу передбачено можливість визначення іншого розміру процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами, ніж встановлено частиною другою статті 625 ЦК України, а відтак сторони договору не були позбавлені права встановити відповідну процентну ставку. 43.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 висловила правову позицію щодо застосування норм статей 233 ГК України та 625 ЦК України, які носять універсальний характер та дійшла висновку, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Тобто, таке право (на зменшення розміру неустойки, штрафу, процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду. 43.5. Поряд з цим, слід зауважити, що у цьому випадку нараховані ТОВ "Кам`янський елеватор", відповідно до пункту 3 Договору про зміну тривалості позовної давності від 23.12.2019 проценти, - заявлені як грошові вимоги конкурсного кредитора у справі про банкрутство. 43.6. Як про це вже було вказано вище (пункт 34 цієї Постанови), у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору .

44. Враховуючи викладене, з урахуванням того, що в цій справі ТОВ "Кам`янський елеватор" надав суду документи, які підтверджують його грошові вимоги до боржника, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання їх у розмірі, розрахованому судом першої інстанції.

45. Посилання скаржника на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 колегією суддів не приймаються, оскільки не є релевантними до цієї справи, а висновки про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Медіа Експерт Плюс" (у вказаній справі) на суму 188 760 486,7 грн. зроблені з підстав нікчемності правочинів, на підставі яких такі грошові вимоги виникли. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та залишення без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ "Кам`янський елеватор") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та висновки судів не суперечать правовим висновкам Верховного Суду з питань, що стали підставою касаційного оскарження. Судові витрати

49. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський