Постанова 4851 № 520/15212/2020

Головуючий І інстанції: Полях Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2023 р. Справа № 520/15212/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 520/15212/2020 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: 1) визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області які полягають у: - поданні до суду довідки №3350 від 25.09.2009 року про середній заробіток, до якої внесено завідома недостовірну інформацію про суми виплаченої заробітної плати за червень та липень 2008 року без зазначення складових заробітної плати, які підлягають врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; - умисному введенні суду в оману, шляхом подання звіту про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області, до якого включено, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, завідома недостовірну інформацію, з зазначенням суми виплаченої середньої заробітної плати, до якої включено виплати, котрі не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу, за виплату яких не сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; - привласненні повноважень суду та самостійного, без звернення до суду, визнання судових рішень неправомірними і здійсненні повороту виконання судових рішень, котрі не є скасованими, шляхом проведення перерахунку та утримання частини раніше виплаченої на виконання судового рішення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, з неврахуванням при проведенні перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; 2) стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 : - частину середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року у сумі 122093,21 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`яносто три грн. 21 коп.), право на отримання якої встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, не нарахованої та не виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, внаслідок введення в оману суду, шляхом включення до звіту №1101 від 31.03.2017 року про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області суми виплат, котрі, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу та за які не сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також самостійного (без будь-якого судового рішення) здійснення повороту виконання судових рішень (постанови від 18.12.2012 року та ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12) шляхом неправомірного проведення у грудні 2017 року перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати та не врахування при перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; - компенсацію втрати частини заробітної плати у сумі 108965,48 грн. (сто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 48 коп.), в зв`язку з не нарахуванням та не виплатою до цього часу частини середньої заробітної плати у сумі 122093,21 грн., право на отримання якої встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, умисно не нарахованої та не виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, внаслідок введення в оману суду, шляхом включення до звіту №1101 від 31.03.2017 року про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області суми виплат, котрі, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу та за які не сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також самостійного (без будь-якого судового рішення) здійснення повороту виконання судових рішень (постанови від 18.12.2012 року та ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12) шляхом неправомірного проведення у грудні 2017 року перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати та не врахування при перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; 3) винести окрему ухвалу про наявність підстав розгляду питання щодо притягнення до відповідальності, за вчинення Ізюмським міським головою ОСОБА_2 як керівником Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, кримінального правопорушення, яке полягає в організації введення суду в оману, шляхом внесення до звіту завідома недостовірної інформації та привласнення повноважень суду в частині вчинення повороту виконання судових рішень, шляхом проведення у грудні 2017 року неправомірного перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на виконання постанови від 18.12.2012 року ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції відсутності правових підстав для здійснення відповідачем відрахувань із заробітної плати позивача, що унеможливлює отримання ним незаконно утриманої частини раніше виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, а саме працював на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 05.05.2006 р. Розпорядженням №134-К від 31.07.2008 Виконавчому комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за недотримання вимог, пов`язаних із проходженням державної служби, передбачених ст.16 Закону України «Про державну службу», на виконання припису Ізюмського міжрайонного прокурора № 828 вих. 08 від 08.05.2008 року „Про усунення порушень вимог Закону України «Про державну службу» та рішення 36 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання № 2242 від 28.05.2008 року. 11.09.2008 р. Ізюмським міжрайонним прокурором Харківської обл. було винесено протест № 1741 на розпорядження №134-К від 31.07.2008 р., оскільки дане розпорядження суперечить діючому законодавству і тому підлягає скасуванню, так як відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні`до повноважень міського голови не входять повноваження зі звільнення першого заступника міського голови. 11.09.2008 р. розпорядженням №175-К по Виконавчому комітету Ізюмської міської ради, на виконання протесту Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської обл. №1741 від 11.09.2008 р. скасовано розпорядження Ізюмського міського голови №134-К від 31.07.2008 р. та позивача поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлового-комунального господарства з 01 серпня 2008 р. з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01 серпня по 11 вересня, згідно ст.235 КЗпП України. 11.09.2008 р. винесено припис Ізюмського міжрайонного прокурора №1742 вих. 08 „Про усунення порушень вимог Закону України «Про державну службу» з вимогою вирішити питання про припинення повноважень першого заступника Ізюмського міського голови ОСОБА_1 12.09.2008 р. на виконання припису Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської обл. №1742 від 11.09.2008 р. „Про усунення порушень вимог Закону України «Про державну службу» рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 44 сесії 5 скликання №2551 ОСОБА_1 було звільнено від займаної посади заступника Ізюмського міського голови за недотримання вимог, пов`язаних із проходженням державної служби, передбачених ст.16 Закону України «Про державну службу». Постановою Борівського районного суду по справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 року визнано дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови з приводу скликання та проведення 44 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання у відповідності до її регламенту неправомірними; визнано незаконним та скасовано рішення Ізюмської міської ради 44 сесії 5 скликання №2551 від 12.09.20008 р. «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 червня 2008 року; стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 червня 2008 р. станом на день звільнення (по 5350,46 грн щомісяця) з урахуванням виплаченої суми за розпорядженням по Виконкому Ізюмської міської ради № 175-К від 11.09.2008 р.; допущено негайне виконання постанови суду про стягнення заробітної плати у межах стягнення за один місяць; стягнуто у солідарному порядку з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за нанесену моральну шкоду у сумі 5000 грн. Постановою Борівського районного суду від 16.06.2015 року по справі №614/590/16-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 р., зобов`язано Ізюмське управління Державної казначейської служби України на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 03.03.2015 року, здійснити, у встановленому законодавством порядку, безспірне списання на користь ОСОБА_1 з рахунків Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області «середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 р. станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) з урахуванням виплаченої суми за розпорядженням по Виконкому Ізюмської міської ради №175-К від 11.09.2008 року у сумі 6869,13 грн.», згідно виконавчого листа, виданого Борівським районним судом Харківської області 16.01.2015 року по справі №2005/1595/12, шляхом визначення кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (КФК), економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника, з яких буде проводитися безспірне списання коштів; поданням боржником - Виконавчим комітетом Ізюмської міської рад протягом 5 робочих днів інформації (платіжних документів) для перерахунку ОСОБА_1 середнього заробітку та проведення платежів до бюджету і податку з фізичних осіб та єдиного соціального внеску. В іншій частині вимог відмовлено. Крім того, в межах розгляду справи № 614/591/15-а постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року скасовано постанову Борівського районного суду Харківської області від 18.06.2015р. по справі № 614/591/15-а. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови щодо: не видання розпорядження по Виконавчому комітету Ізюмської міської ради про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року та ненарахування і виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово - комунального господарства з 31 липня 2008 року, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року по справі №2005/1595/12 та рішення Ізюмської міської ради 91 сесії 6 скликання №3051 від 26.06.2015 року «Про виконання Постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р. по справі №2а/2005/33/12», шляхом видачі розпорядження по Виконавчому комітету Ізюмської міської ради Харківської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року та проведення нарахування і виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року по день фактичного поновлення на посаді, з врахуванням податку на прибуток та інших обов`язкових платежів. Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.07.2016 року було визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у день звільнення 17 листопада 2015 року та ненадання довідки про нарахування та виплату всіх належних сум станом на день звільнення з роботи 17 листопада 2015 року. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати довідку про нарахування та виплату усіх належних ОСОБА_1 сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року. Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 : індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн.; частину невиплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року у сумі 4186,58 грн.; частину невиплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року у сумі 543,89 грн.; частину не виплаченої компенсації за невикористані відпустки, згідно розпорядження міського голови № 520 від 17.11.2015 року, у сумі 28173,62 грн.; частину компенсації за невикористані відпустки, безпідставно утриманої, з нарахованої суми компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн., сплату військового збору в сумі 704,62 грн. та сплату членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн.; відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., а всього 42998,18 (сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 18 коп.). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 644,97 грн. Додатковою постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2016 року стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 90511,60 грн. Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 1357,66 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 (справа № 623/5338/15) постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.07.2016р. та додаткову постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2016 р. по справі № 623/5338/15-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у день звільнення 17.11.2015 року та ненадання довідки про нарахування та виплату всіх належних сум на день звільнення з роботи 17.11.2015 року. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати ОСОБА_1 довідку про нарахування та виплату усіх належних сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17.11.2015 р. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 17.11.2015 р. по 25.07.2016 р. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь позивача індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради провести перерахунок заробітної плати за час перебування позивача у відпустці з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 31.07.2008 р. по 30.07.2016 р. з урахуванням індексу заробітної плати та провести відповідні виплати з врахуванням вже виплаченої суми заробітної плати та компенсації. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 безпідставно утриманого з компенсації за невикористану відпустку суми єдиного соціального внеску в розмірі 2 865,49 грн та членських профспілкових внесків в розмірі 611,57 грн. Згідно розпорядження Ізюмського міського голови №415 від 17.09.2015 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства: ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 р. з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад. Встановлено ОСОБА_1 посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 2660,75 грн., надбавку за вислугу років в розмірі 20%, враховуючи вислугу років на державній службі та в органах місцевого самоврядування станом на 31 липня 2008 р. На бухгалтерію виконавчого комітету Ізюмської міської ради покладено здійснити необхідні розрахунки та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. Відповідно до копії рішення №3051 91 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради від 26 червня 2015 р. про виконання постанови Борівського районного суду Харківської обл. від 18.12.2012 р. по справі №2-а/2005/33/12, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 р. Згідно копії довідки-розрахунку виконавчого комітету Ізюмської міської ради, сума заробітної плати, при звільненні працівника ОСОБА_1 перерахована на картковий рахунок: 24.09.2008 р. пл. дорученням №30 в сумі 6869,13 грн., 03.10.2008 р. пл. дорученням №64 в сумі 193,28 грн. Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Ізюмської міської ради про щомісячний розрахунок середньої заробітної плати, за час вимушеного прогулу з урахуванням виплаченої суми за розпорядженням виконавчого комітету Ізюмської міської ради №175-К від 11.09.2008 р. загальна сума до видачі за період з вересня (12 дн.) 2008 р. по листопад 2009 р. склала 63002,96 грн. Згідно копії довідки виконавчого комітету Ізюмської міської ради про помісячний розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, загальна сума з грудня 2009 р. по 21 вересня 2015 р. становить 372586,54 грн.; сума утримань податків та зборів становить 80795,39 грн.; перераховано на картковий рахунок 291791,15 грн.; нарахування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу було здійснено в грудні 2015 р. Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Ізюмської міської ради, складові заробітної плати ОСОБА_1 станом на 31.07.2008 р. становить: за липень 2008 р. 5350,46 (оклад 2660,75, ранг 90,00, вислуга років 550,15, надбавка 1650,45, за таємницю 399,11). Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 14.04.2017 р. прийнято звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на перевірку судом виконання постанови Борівського районного суду від 18.12.2012 року. Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо невиплати йому частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 122093,21 грн, компенсації втрати частини заробітної плати у сумі 108965,48 грн., звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України суд здійснює адміністративне судочинство з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із не виконанням, на думку позивача, відповідачем вищезазначених судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За змістом ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України). Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Отже, суд першої інстанції повинен був з`ясувати, чи не були оскаржувані дії відповідача пов`язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору. Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги щодо подання до суду довідки №3350 від 25.09.2009 року про середній заробіток та звіту про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області, до яких внесено недостовірну інформацію; здійснення відповідачем без звернення до суду повороту виконання судових рішень; а також стягнення з відповідача частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року у сумі 122093,21 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у сумі 108965,48 грн, право на отримання яких встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, не можуть бути розглянуті в окремому судовому провадженні, оскільки в даному випадку позовні вимоги стосуються спору, який був предметом розгляду в межах вищенаведених судових проваджень. При цьому, щодо позовних вимог про подання до суду довідки №3350 від 25.09.2009 року про середній заробіток, до якої внесено недостовірну інформацію, колегія суддів зазначає, що правова оцінка зазначеній довідці була надана судом під час розгляду справи № 2005/1595/12 при розрахунку середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу. Постанова Борівського районного суду по справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 року набрала законної сили. Фактично оскаржуване рішення суду стосується одних і тих прав та інтересів позивача, відносно яких існує рішення суду, яке набрало законної сили у справі № №2005/1595/12. При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду у порядку статі 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у адміністративній справі №2005/1595/12. Суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не повно дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами, та як наслідок допустив порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у статті 383 КАС України. Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №2005/1595/12, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі. Керуючись ст.ст. 311, 315, 319, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 520/15212/2020 скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження по справі № 520/15212/2020 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий