Постанова 4873 № 910/8291/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" березня 2023 р. Справа№ 910/8291/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Козир Т.П. Коробенка Г.П. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін: від позивача: Ліпінський Є.В., адвокат; від відповідача: Романюха Д.М., адвокат; від третьої особи 1: не з`явився; від третьої особи 2: не з`явився, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ", м. Миколаївка, Донецька обл. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" про забезпечення позову у справі № 910/8291/22 (суддя Джарти В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ", м. Миколаївка, Донецька обл. за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірог Юлія Сергіївна, м. Київ

2. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, м. Київ про визнання виконавчого напису від 28.07.2022 таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" (далі - Компанія, позивач, заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ" (далі - Товариство, відповідач) про визнання виконавчого напису від 28.07.2022 таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що простий вексель АА 2856611 від 19.07.2021 позивачем не видавався. Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову. Разом із позовною заявою до Господарського суду міста Києва надійшла заява Компанії про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 587, на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. 15.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 513, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за спірним виконавчим написом, фактичне стягнення з позивача коштів за ним призведе до неможливості ефективного захисту заявлених позивачем прав у визначений законом спосіб, зумовить виникнення між сторонами інших спорів, неспіврозмірно збільшить тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 заяву Компанії про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 587, на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. 15.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 513, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/8291/22. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції визнав обґрунтованими припущення позивача, що примусове виконання виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, зокрема, зумовити виникнення інших спорів між сторонами. Також місцевим господарським судом враховано, що 25.08.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану", яким внесені зміни до пунктів 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", а саме, серед іншого, забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Обраний позивачем захід про забезпечення позову, за висновком суду першої інстанції, не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство 23.09.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Компанії про забезпечення позову відмовити у повному обсязі; витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги стягнути з позивача на користь відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції: - не враховано відсутність належних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин з якими пов`язується застосування визначеного позивачем виду забезпечення позову; -не досліджено положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період воєнного стану", яким введена пряма заборона на здійснення виконавчих дій за виконавчими написами нотаріусів у період дії воєнного стану; - не взято до уваги, що відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період воєнного стану" адекватною формою забезпечення позову у даній справі може бути лише заборона на здійснення виконавчих дій, направлених на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу від 02.09.2022 ним було отримано 13.09.2022, що підтверджується матеріалами апеляційної скарги. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 справу № 910/8291/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А., суддів Козир Т. П., Разіної Т. І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22. 12.10.2022 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою у даній справі, розгляд справи призначено на 14.11.2022 о 12 год 00 хв. Однак, з огляду на увільнення головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 31.10.2022 по 18.10.2022 у зв`язку з участю в ДФТГ, судове засідання у призначений час не відбулось. Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т. І. у відпустці. Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022, справу №910/8291/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А., суддів Козир Т .П., Коробенка Г. П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22, справу призначено до розгляду на 20.12.2022 о 16 год 00 хв. У судовому засіданні 20.12.2022 з огляду на неявку представників сторін та відсутність в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце судового засідання, судом апеляційної інстанції розгляд апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у даній справі відкладено на 31.01.2023 о 15 год 40 хв., про що винесено відповідну ухвалу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 розгляд апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 відкладено на 09.03.2023 о 10 год 00 хв. Позиції учасників справи. 15.11.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу(надіслано поштою 11.11.2022), відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, тому просить її залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги відповідача залишити без задоволення. Мотивуючи свої заперечення проти поданої апеляційної скарги, позивач посилається на обставини, які підтверджують фактичне вчинення приватним виконавцем дій, направлених на виконання спірного виконавчого напису нотаріуса, навіть при наявності винесеної судом ухвали. Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористались, що відповідно до вимог частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції у даній справі. Явка представників учасників справи. 09.03.2023 у судове засідання з`явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. Представник позивача у судовому засіданні 09.08.2021 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Третіми особами 1, 2 подано до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Енерготрейдинг" на ухвалу суду першої інстанції від 02.09.2022 у даній справі без їх участі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Предметом апеляційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Подібна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №908/1318/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 21.05.2020 у справі № 906/20/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20. Позивач у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України просив суд першої інстанції зупинити стягнення за виконавчим написам нотаріуса, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, до набрання законної сили рішенням суду. Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що 27.07.2022 Компанією було отримано лист за трекінгом 0304010843358 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. (далі - приватний нотаріус) з Вимогою № 67/02-29 від 13.07.2022 про здійснення платежу за векселем (на суму 1 000 000,00 грн). У зазначеній Вимозі вказано, що 13.07.2022 до приватного нотаріуса звернулось Товариство, із заявою за вих. №22/07-13 від 13.07.2022 про здійснення протесту у неплатежі за простим векселем серія АА 2856611, який нібито видано позивачем 19.07.2021 зі строком платежу: за пред`явленням на суму 1 000 000,00грн. У зв`язку з чим приватним нотаріусом запропоновано позивачу терміново оплатити вказаний вексель в строк до 12 години 00 хвилин 14.07.2022. 29.07.2022 Компанія скерувала приватному нотаріусу відповідь за вих. №28/07/2022-2 від 28.07.2022 на вказану Вимогу, в якій повідомила, що заперечує проти вищевказаної Вимоги, оскільки позивач не видавав ТОВ "Енерготрейдинг" простий вексель серія АА 2856611 від 19.07.2021 на суму 1 000 000,00грн. Вищевказану відповідь приватний нотаріус отримала 01.08.2022 (витяг з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за трекінгом 0100104941472). 16.08.2022 заявник отримав цінний лист з описом вкладення від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича (далі -приватний виконавець) за трекінгом 0505090187656, в якому містились такі документи (повідомлення про направлення документів виконавчого провадження ВП № 69552490 від 03.08.2022): постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2022; постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 03.08.2022; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.08.2022; постанова про звернення стягнення на майно (кошти) боржника від 03.08.2022; постанова про арешт майна боржника від 03.08.2022; постанова про арешт коштів боржника від 03.08.2022. Заявник стверджує, що після ознайомлення на сайті "Автоматизована система виконавчого провадження" з виконавчим провадженням № 69552490, Компанії стало відомо, що виконавче провадження розпочато за заявою ТОВ "Енерготрейдинг" вих.№22/08-03 від 03.08.2022 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі за №

587. Вказаний напис здійснено на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом 15.07.2022 за реєстровим № 513 про стягнення з ТОВ "НВК "НОПЕК" за простим векселем АА 2856611, зі строком платежу: за пред`явленням на суму 1 000 000, 00 грн. Дата складання векселя - 19.07.2021. При цьому, заявник зауважив, що станом на день звернення із заявою (29.08.2022) Законом України "Про виконавче провадження" передбачена заборона у період дії воєнного стану здійснювати примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. З огляду на викладені обставини, при наявності відкритого виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого з порушенням чинного законодавства, Компанія стверджує про вірогідність того, що приватним виконавцем будуть здійсненні усі заходи, направлені на стягнення з неї коштів за спірним виконавчим написом, що, у свою чергу істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, зокрема, зумовить виникнення інших спорів між сторонами. Матеріалами справи підтверджується, що приватним виконавцем вчиняються дії, пов`язані з примусовим виконання виконавчого напису, правомірність вчинення якого оскаржується позивачем у даній справі. Задовольняючи заяву Компанії та вживаючи відповідні заходи забезпечення позову, суд першої інстанції з посиланням на статті 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру; вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду; невжиття зазначеного заходу забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду; обраний позивачем захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. У зв`язку з викладеним, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення можливості реального та ефективного судового захисту права та інтересів позивача у даній справі, у разі прийняття рішення про задоволення позову. Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції при задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не враховано положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" від 27.02.2022 №2455-ІХ спростовуються змістом оскаржуваної ухвали та зробленими в ній висновками суду першої інстанції, які відповідають приписам, як зазначеного Закону, так і нормам Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку із наведеним, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржником не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С. 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 587, на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. 15.07.2022, що зареєстрований у реєстрі 513, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є. С., до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8291/22. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/8291/22. У зв`язку з зазначеним апеляційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення. Судові витрати. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються апеляційним господарським судом на скаржника (відповідача). Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/8291/22 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/8291/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 15.03.2023. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Т.П. Козир Г.П. Коробенко