Постанова 4817 № 602/484/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/484/22Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 33/817/55/23 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю адвоката Вальчук М.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Вальчук М.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 04 липня 2022 року о 23 годині 39 хвилин на автодорозі С - 201020 Борсуки Синівці 1 км ± 100 м керував автомобілем Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі адвокат Вальчук М.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову від 02 січня 2023 року Лановецького районного суду Тернопільської області, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає дану постанову необ`єктивною, незаконною і необґрунтованою, ухваленою з істотними порушеннями норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що обставини, викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що сам по собі факт відмови пройти огляд на місці зупинки не є підставою для притягнення водія до відповідальності за ст.130 КУпАП. Наголошує на тому, що водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, тому підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні. Звертає увагу на те, що працівник поліції зобов`язаний був вказати про відмову водія пройти тест за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки у відповідному акті. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Вальчук М.М., яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №180303 від 05 липня 2022 року, відповідно до якого інспектором СРПП ВП №2 (м.Ланівці) КРВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Трофишиним С. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 04 липня 2022 року о 23 годині 39 хвилин на автодорозі С 201020 Борсуки Синівці 1 км ± 100 м автомобілем Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Як вбачається з електронного рапорту, від 05.07.2022 року о 01:01 год зі служби 102 надійшло повідомлення поліцейського СРПП про те, що автомобіль марки Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 рухався із порушенням ПДР в комендантську годину та водій ОСОБА_1 перебував за кермом в нетверезому стані. Відповідно до рапорту поліцейського Мельничука А.О., 05.07.2022 року о 01:18 год під час несення служби в складі ГРПП було здійснено патрулювання Борсуківської ОТГ Кременецького району. Під час цього патрулювання було виявлено автомобіль марки Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та під час перевірки документів від водія було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився. Як вбачається з відеозапису камер поліцейських, відразу після зупинки, працівники поліції повідомили водія, що він керував т/з в комендантську годину та в порушення п. 9.2 (а) ПДР, керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час зупинки транспортного засобу, в зв`язку з чим останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу. Відеозапис стверджує, що ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити на місці зупинки не буде. У зв`язку із цим працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано проїхати у найближчий медичний заклад на що останній погодився. Надалі, відповідно до відеозапису з нагрудних камер поліцейських, прибувши до медичного закладу, ОСОБА_1 було роз`яснено процедуру огляду та запропоновано пройти даний огляд, проте останній, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. В матеріалах справи наявна копія журналу реєстрації відмов громадян від проведення оглядів на визначення стану сп`яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що обставини, викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення. Безпідставними є твердження апелянта, що поліцейський зобов`язаний був вказати про відмову водія пройти тест за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки у відповідному акті, оскільки останній погодився пройти таких огляд у медичному закладі, а прибувши в медичний заклад відмовився і від нього. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в медичному закладі. Не обґрунтованими є доводи апелянта про те, що не було дотримано визначений законодавством порядок проведення огляду, оскільки це спростовується матеріалами справи. Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Вальчук М.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя