Постанова 4817 № 602/177/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/177/23Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 33/817/372/23 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 серпня 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 21 лютого 2023 року о 17 годині 48 хвилини по вул.Тернопільській в м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області керував автомобілем ВАЗ 2109 30 - 20 н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Вальчук М.М. просить скасувати постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що: огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є недійсним, так як перед його проходження, працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність ознак сп`яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції оформлене після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеоматеріалами та водієві не вручено; рапорт поліцейського, який наявний у матеріалах справи, не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як поліцейський є зацікавленою особою; в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння; в матеріалах справи відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; в супереч чинному законодавству про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом; всупереч КУпАП поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його прав та обов`язків. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника адвоката Вальчук М.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2023 року серії ААБ №180294 (а.с.2); рапорті поліцейського СРПП відділення поліції №2 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 22 лютого 2023 року (а.с.4); матеріалах відеофіксації з нагрудних камер працівників поліції. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Так, як вбачається із матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2023 року серії ААБ №180294, який ОСОБА_1 підписано без зауважень, та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, працівниками поліції виявлено в ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Також, відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції беззаперечно підтверджено те, що ОСОБА_1 , на запитання працівників поліції Що вживали?, повідомив що випив 150 грам вина (файл 08000_00000020230221180509_0006A.MP4), а тому доводи апеляційної скарги про те, що огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є недійсним, так як перед його проходження, працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в нього ознак сп`яніння (запаху алкоголю), суд апеляційної інстанції оцінює критично. Крім того слід зазначити, що згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Згідно із п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 розділу ІІ Інструкції). У протоколі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2023 року серії ААБ №180294 зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Під час спілкування з ОСОБА_1 у працівника поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а тому особі, яка притягується до адміністративної відповідальності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказане цілком відповідає вимогам Порядку та Інструкції та спростовує доводи захисника про відсутність складу правопорушення через не оголошення ознак стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Проаналізувавши положення Порядку, суд вважає, що за наявності підстав у поліцейського вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також за наявності ознак такого сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський уповноважений провести огляд такої особи на стан сп`яніння. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що позиція сторони захисту щодо неправомірності вимоги працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, не ґрунтується на вимогах закону. Доводи апеляційної скарги про неправильне оформлення направлення на огляд водія транспортного засобу в медичний заклад та не вручення водієві цього направлення є неналежними, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, тому в працівників поліції не було підстав оформляти направлення водія у відповідний медичний заклад. За змістом положень частин третьої, четвертою ст.266 КУпАП підставою для направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння в заклад охорони здоров`я є попередня згода самого водія на проходження такого огляду, який згідно п.7 розділу 1, п.п.8,9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я за обов`язкової участі поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Зібраними у цій справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на місці його зупинки відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відмовився проходити такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, що підтверджується долученим до справи відеозаписом, а тому вищевказані доводи апеляційної скарги є безпідставними. Твердження апелянта з приводу того, що рапорт поліцейського, який наявний у матеріалах справи, не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як поліцейський є зацікавленою особою, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки інші, наявні в матеріалах справи докази, в їх сукупності з достатньою повнотою підтверджують свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, а також те, що у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки такий огляд не проводився, так як водій відмовився його проходити на місці зупинки і у медичному закладі. Твердження захисника про те, що в супереч чинному законодавству про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення у зв`язку з вчиненням правопорушення не спростовує факту його вчинення. Доводи апелянта про те, що всупереч КУпАП поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його прав та обов`язків, не заслуговують на увагу, так як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , останньому було роз`яснено його права і обов`язки, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зауважень щодо не ознайомлення його зі складеними матеріалами, а також не роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, а також ст.63 Конституції України від ОСОБА_1 не надходило. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М. - залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року, відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя